Підготовка до публічного виступу складається зі здійснення певної роботи, яку не бачать ваші слухачі (аудиторія), але яка, однак, чинить величезний вплив на оратора, а отже, і на сам виступ. До всього бути готовим неможливо, і мабуть, навіть не варто, проте є деякі елементи, обов’язкові до попереднього пропрацювання, незважаючи на досвід оратора чи особливості аудиторії.
1. Визначтеся з ціллю свого виступу
Гнути свою лінію може лише той, хто її має. Впливати на слухачів можна, лише знаючи ціль свого виступу. Зазвичай це основна проблема починаючих ораторів – небажання попередньо задуматись над питанням: для чого я говоритиму те, що я говоритиму? Просто донести інформацію? Чи ваші слухачі повинні якось змінити ставлення до себе, інших людей, подій навколо?
Всі виступи можна умовно віднести до однієї з двох категорій:
- виступи-продажі, коли в результаті вашого виступу передбачається зворотний зв’язок з аудиторією у вигляді якоїсь дії;
- виступи-лекції, або ритуали, в результаті яких аудиторія не зобов’язана здійснити дії.
До першої групи належать: бізнес-конференція, переговори, співбесіда, побачення, ділова нарада, «летючка». У кожному з цих випадків ми очікуємо певну дію від іншої людини. Наприклад, на співбесіді з роботодавцем ми продаємо свої вміння якнайдорожче, на побаченні прагнемо вплинути на людину для подальшого розвитку відносин, на летючці відстоюємо, на наш погляд, вигідний тижневий план роботи колективу, і я вже не говорю про цілі в бізнес-презентаціях, політичних теледебатах, судових засіданнях чи прямих продажах, де вони зазвичай очевидні слухачам, але не завжди – самому оратору. Свідомо наводжу приклади з таких різних сфер, щоб підкреслити всюдисущість і постійність ораторського виступу як процесу в нашому житті.
Що ж до виступів-ритуалів, це певні вимушені дії, від якості виконання яких формально зміниться не так і багато, це, наприклад, може бути лекція в університеті чи урок у школі, де учні чи студенти все одно зобов’язані бути присутні, і викладачу не обов’язково (хоча, безперечно, бажано) бути оратором, або ритуальне вітання зі сторожем чи розмова на світські теми за святковим столом, чи, наприклад, звітна доповідь на роботі. Такий поділ цілком умовний, але я думаю, що критерії загалом вам зрозумілі.
Зазвичай я рекомендую будь-який свій виступ робити в контексті виступу-продажу, і навіть якщо це буде університетська лекція, вона набуде неповторності й викличе живий інтерес, звісно, за умови, що ваша ціль буде логічною і шляхетною.
Обов’язково визначайте перед виступом, які дії повинні виконати ваші слухачі, бо інакше може статися так, що чудово провівши виступ, ви з жалем помітите, що слухачі не зрозуміли, що ви від них хочете, і сумно розбрелися додому.
Ціль виступу допоможе вам у переконуванні, а також в умовах обмеженого часу, коли дотримуватися попередньо визначеної структури виступу вже не доцільно, але на слухачів потрібно вплинути.
Якщо у вас продумана ціль, то жодна проблема під час виступу не відволікатиме вашої уваги. Я навіть рекомендую будь-яку свою репліку зводити до цілі виступу. Так ви дуже добре тримаєте зміст, та й чините потрібний вам вплив. Також набагато простіше працювати з аудиторією, якщо ціль не просто продумана, а ще й виписана на папері, бо, як кажуть, те, що не написане, не існує.
Врахуйте також, що чіткішу ціль ви собі поставите, то простіше буде її досягти. Наприклад, ціль «хочу, щоб після мого виступу всі учасники були задоволені», – нереальна до виконання, бо геть не зрозуміло, що таке задоволені. Чи справді всі? Чи саме ваш виступ вплинув на стан задоволення слухачів? Натомість роздати 15 візиток, або взяти в 15 чоловік контактні дані, або домовитись про знижку 10 відсотків звучить цілком реалістично і прагматично. Цілі не можуть бути правильні чи неправильні, а лише ваші або не ваші, тому я радше рекомендую при виборі цілі декілька разів запитати себе, чи це та ціль, а вже потім, маючи ствердну відповідь, визначатися зі структурою свого вступу.
Хороший оратор – відмінний лідер. Перегляньте відео про лідерство у спілкуванні (більше роликів – на нашому YouTube-каналі):
2. Визначтеся, на кого ви будете впливати
Це може бути як окрема людина, яка ухвалює рішення, так і група людей; це можуть бути як ваші прихильники, так і опоненти. Дуже часто, особливо починаючі оратори, забувають, на кого вони мають вплинути і починають щось наполегливо доводити своєму опоненту замість того, щоб зробити своїми прибічниками людей, які ще вагаються щодо своєї позиції. Запам’ятайте, що переконування у своїй правоті людини, яка має відмінну від вашої думку, лише поглибить непорозуміння і змусить її ще більше утвердитись у своєму баченні, а ви тим часом можете втратити тих слухачів, що вагаються.
Коли люди спілкуються у присутності інших осіб, вони так чи інакше чинять на слухачів певний вплив. Особливо це актуально для дебатів, відповідей на запитання, реагування на «психологічне каміння» (образи, маніпуляції, провокації, заперечення), та й загалом для спілкування, де присутній «важливий третій».
Наприклад, у кав’ярні двоє друзів можуть говорити більш чітко і голосно, водночас активніше жестикулюючи, якщо за сусідній столик сяде чарівна незнайомка (вплив на третього). І хоча це, гадаю, зрозуміло, я не один раз спостерігав, як оратор вміло поводився з аудиторією доти, доки йому хтось не ставив провокативне запитання (кидав кістку), на яке він, мов голодний собака, накидався зі всією пристрастю, щоб пояснити свою позицію, забуваючи при цьому про решту своїх слухачів.
Ситуація подібна до тої, якби ви прийшли до кав’ярні з близькою людиною, але, побачивши раптом малознайомого чоловіка, почали активно доводити йому якусь свою думку і геть не звертали уваги на свою супутницю, яку помалу охоплюють відчуття покинутості, а в голові лунає лише одна думка: «Навіщо я з ним сюди прийшла?» Чи така ситуація вас влаштує?
Впливати на якусь людину (чи групу людей) зовсім не означає ігнорувати всіх інших. Слід викладати свої аргументи, наводити приклади і формулювати пояснення в такому ключі, в якому вони будуть зрозумілі й переконливі саме для вашої цільової аудиторії.
Доєднуйтеся до нашого курсу «Говори! Веди! Впливай! Надихай!» Тут практикуємося і в ораторському мистецтві, і в лідерських якостях.
Навіть більше, роблячи будь-що (як оратор) зважуйте, як це виглядатиме в очах ваших слухачів. Таке відсторонене бачення, якщо його натренувати заздалегідь, дозволяє мати дуже впевнений вигляд в очах тих, хто насправді впливає на процес ухвалення рішення.
Часто проблема полягає в тому, що оратор звертається до когось одного, хто є його прихильником, а про решту забуває (такий собі синдром відмінниці на першій парті, яка всю увагу вчителя колись зосередила на собі – через кивання, зоровий контакт і т. ін. – а тепер не знає, що з тим всім робити). А лектор, відповідно, дивиться тільки на того, хто дає йому позитивне підкріплення, забуваючи про всіх інших, хто також потребує уваги. Якщо своєчасно не вжити заходів, то закінчитись це може великою прикрістю.
Отже, найперше визначтеся, кому повинні бути зрозумілі й цікаві ваші аргументи.
3. Уявіть, якою буде людина (люди) після вашого виступу
Як вона (людина) думатиме і як виглядатиме. Інколи цей пункт є близьким до першого пункту, інколи це, навпаки, окрема особливість виступу. Загалом це вміння великих ораторів коригувати вчинки, а іноді й змінювати ціле життя своїх слухачів. А втім, кожного разу навіть найкоротший свій виступ я рекомендую проводити з позиції системної зміни слухачів, так ваші слова набувають особливої ваги. До того ж, знаючи про свій вплив, оратор підбирає слова набагато ретельніше і зваженіше, аніж би він це робив у ситуації, коли його слова не мають геть ніякого значення.
Уявіть ситуацію, коли ви стоїте на черзі до каси у звичайному супермаркеті й замість того, щоб звично простягнути гроші, забрати решту і куплене, ви дякуєте касирці, щиро бажаєте їй гарного дня і посміхаєтесь. Так для цієї людини ви, можливо, змінили навіть сприйняття клієнтів в цілому: з бездушних банкоматів вони перетворюються на «живих» людей, з якими буває навіть цікаво поспілкуватися. Це дрібна зміна, але інколи вона може мати дуже тривалі й системні наслідки. Це як маленький камінець, кинутий у воду, або метелик, який змахнув крильцями у Сіднеї: концентричні кола можуть видозмінено дійти на інший кінець світу.
Навіть зараз подумайте, в чому і наскільки стануть кращими ваші слухачі після вашого наступного виступу – це змінить саме ставлення до виступу, збільшить вашу особисту відповідальність, а отже, і підвищить його якість загалом.
Скористайтеся підказками нашого тренера, як краще підготуватися до важливої розмови:
4. Складіть структуру свого виступу
Структура – наче кістяк, який можна «обшити м’ясом» (фактами, цифрами, інформацією) і «обтягнути шкірою» (мотивація, форма подачі). Зазвичай я не рекомендую виписувати повний текст своєї доповіді на листку чи чернетці, бо є певне психологічне правило, що існує величезна спокуса скористатися записаною інформацією, і оратор замість того, щоб спілкуватися з аудиторією, імпровізувати, вчитися і загалом отримувати задоволення від виступу, думає про те, як би то непомітно підглянути у свої записи, щоб бува не переплутати послідовність записаних речень, тим самим і відволікаючись, і гублячи контакт з публікою.
А от що стосується структури, то я рекомендую обов’язково виписати ключові блоки, що йдуть послідовно з базовою інформацією, яку в них потрібно висвітлити, звичайно, зважаючи і на те, щоб усі вони були спрямовані на підтвердження основної цілі виступу. Навіть ідучи проводити базове заняття з теми, яку я розглядав сотні разів у різних ситуаціях, все одно виписую собі коротку структуру виступу. Замість того, щоб користуватися попередніми перевіреними структурами, я їх видозмінюю (додаю чи вилучаю деякі теми, змінюю послідовність, експериментую з форматом виступу), аби бути у процесі постійного розвитку, щораз віднаходити кращі способи донесення інформації і відточувати власні ораторські здібності.
Запрошуємо вас до SPE-клубу «Зірковий Cпікер/Перемовник/Лідер». Тут знайдете практику, якої так не вистачає ораторам-новичкам!
Цікавлять окремі теми зі світу ораторського мистецтва? У «SPEмаркеті» можете придбати будь-яке заняття з курсу! Шопінгуйте ТУТ.
Структура передбачає 5+/-2 ключових, згрупованих за суттю, блоків інформації. Чому саме 5+/-2? Це так званий гаманець Міллера – спосіб подання інформації блоками, при якому вона запам’ятовується найкраще. Бажано, щоб блоки були приблизно однаковими за розміром і значенням, інколи її можна описати у вигляді ментальних мап, іноді просто як тезові фрази – все залежить від того, до чого ви звикли.
Структура, до речі, – це те, з чого варто почати готувати виступ після визначення його цілей. Я навіть знаю історію одного доктора наук, який почав свою дисертацію з однієї ключової тези, а далі, пояснюючи кожне слово, описуючи погляди інших авторів, даючи тлумачення різним визначенням і кожного разу заглиблюючись в нові пояснення, визначення, доведення і тлумачення, написав усю роботу. Тому, не знаючи, з чого почати підготовку тез, почніть зі структури, а далі, поширюючи її, зможете написати цілий трактат. Це, до речі, стосується не лише ораторського виступу, наукової роботи, а й, скажімо, написання книги.
Завдяки написанню структури також можна перебороти страх почати.
Загалом початок – це те, що зазвичай лякає людину, оскільки будь-яка нова діяльність вимагає від нашого мозку більше концентрації, а отже, і витрат енергії, а, як ми знаємо, у природі все намагається функціонувати максимально економно за принципом «не більше ніж мінімально необхідно». Тому погодьтесь, думка про те, що потрібно підготувати виступ на 4 чи навіть 2 години може викликати панічний страх. Натомість, підготувати ціль виступу – виглядає навіть привабливо; маючи ціль, продумати 5 основних блоків не так вже й важко; а підготувати деякі основні тези по кожному з блоків – взагалі не проблема.
Хвилинку… маючи вже таку велику частину роботи, залишається зовсім не багато: продумати основні аналогії, приклади, підібрати цитати, уточнити факти, що не обов’язково навіть робити за письмовим столом, а можна послідовно продумувати у процесі прогулянки, їзди у транспорті чи навіть лежачи на дивані… Але не забувайте, що все почалось із виписаної структури.
Коротко підсумовуючи…
Спершу потрібно визначитися з ціллю виступу, зрозуміти, яких змін у відношенні ваших слухачів ви хочете добитися; далі з’ясувати, на кого ви впливатимете у своєму виступі і описати структуру виступу, причому це варто зробити не відкладаючи на потім.
Зауважте, що я нічого не писав про тему виступу. То невже це зовсім не важливо? Ні, безперечно, тема – це те, що привертає увагу слухачів і може інколи служити достатнім аргументом для людини, щоб вона стала вашим слухачем, але тему я рекомендую вибирати після попередньо проробленої вищеописаної підготовки. Якщо коротко, то краще тему підігнати під ціль і структуру, аніж ціль і структуру – під тему, це, як мінімум, набагато чесніше стосовно слухачів, бо тему читають усі, а що під нею насправді буде висвітлюватись, знає лиш один промовець.
Уривок з книги «Великий оратор».
Продовження теми підготовки до виступу читайте ТУТ.
Ознайомтеся з іншими тематичними статтями блогу:
