Техніки публічних виступів: частина 4

психологія

Ми вже знаємо, що усі техніки привертання уваги слухачів можна розподілити на словесні, аудіальні, невербальні і психологічні. Розгляньмо останню групу. Можливо, вказані техніки виглядатимуть дещо чудернацько, ви спробуєте їх застосувати і отримаєте гарний зворотній зв’язок.

1. Розмова із самим/самою собою

Так… що я хотів вам сказати… дивно… чому я не можу це згадати… може, зараз у когось попросити підказки?.. – це вимовляється без зорового контакту і абсолютно не звертаючи уваги на слухачів. А що б ще таке їм зараз придумати… – фраза та чи інша буде шокувати незвичною формою подачі, але це саме те, що нам потрібно. Будьте готові до експериментів.

2. Заклик до честі/гідності/совісті/…правди/моралі

Такі глобальні загальнолюдські слова сприяють тому, щоб їх слухали. «І гідність кожного з нас навіки вплетена у систему загальнолюдських
цінностей…», «Де совість тих, хто паплюжить рідну мову…», «Чи мав честь… сказати, що..?» – тримає у напрузі, бо змушує порівнювати узагальнення промовця зі своїми власними цінностями.

3. Істерика

Колись я прочитав одну цікаву фразу, про те, що в цьому світі вірять тільки істерикам і психопатам. Згодом я зрозумів, що так відбувається тому, що ці дві категорії людей 100% вірять у свою правоту, а натомість кожна більш-менш «притомна людина» часто вагається. Так от, якщо психопатичне роздвоєння імітувати складно, то на те, щоб впасти в істерику «багато розуму не треба». Лише вона повинна бути справді спонтанна і непередбачувана, безпричинна і короткотермінова.

Про психологічні та інші техніки привернення уваги аудиторії читайте у книзі Романа Кушніра «Великий оратор».

4. Епатаж

Не соромтесь епатувати і робити те, що не очікують (але не «не те, що очікують»). Якщо все робити в межах здорового глузду, то й результат буде закономірно добрим. Епатувати взагалі-то бажано цікавими пізнаннями у нехарактерних царинах (наприклад, тривалість життя мозамбікського таргана на доповіді про альтернативні джерела енергії) або не зовсім доречними історіями, можна також цитатами, словами іншомовного походження чи оригінальними парадоксами. Єдине чим не рекомендую епатувати, так це одягом – він на вас постійно і у випадку чого «відректися» чи змінити його, або враження від нього буде вкрай непросто.

4. Крик, плач, дивні звуки (Йой! Га? Ух!)

Теж підійдуть як форма прояву емоцій, але залежно від контексту, у якому вони подаються, а також реакції публіки. Щоправда, маєте внутрішньо собі дозволити «втинати такі штуки», бо це свого роду гра в канатохідця: якщо все пройде як задумано: чітко і рішуче, то залишаться честь і слава для нащадків, а якщо зірватись, то можна позбутися всього. Але навіть незважаючи на таку високу ціну питання, відмовлятись від експериментів я не рекомендую.

Якщо вас цікавить тема публічних виступів, то вам обов’язково потрібно стати учасником нашого клубу «Зірковий оратор».

Отже, ми пройшли основні техніки для того, щоб постійно підтримувати увагу своїх слухачів, це дуже важливо, бо хто володіє увагою, той володіє всім. Пам’ятайте про важливість постійно змінюватись і тестувати свої вміння, а також стережіться пошуку єдино правильного способу – його не існує. Є контекст, який визначає засоби досягнення цілей, і справжня майстерність полягає в тому, щоб вміти застосувати будь-яку техніку будь-коли – от тоді ми справді можемо сказати, що володіємо собою.

Для ще кращого виступу вам знадобляться харизматичні техніки. Ознайомтеся з п’ятьма секретами харизми у відео: