Добір працівників

умови праці

(Продовження статті «Робота з потенційним працівником».)

На етапі кастингу працівника ви можете «почати ридати»: «Мені хоча б одного-двох знайти!» Тому ще раз повернуся до теми добору, але у напрямі тенденцій на ринку праці і ваших можливостей як компанії-роботодавця.

Основні тенденції добору працівників

Спершу поділюсь основними тенденціями, які простежив як у дослідженнях, так і у численних розмовах із власниками і керівниками бізнесів. Коротко, бо і про це можна написати цілу книгу. Отже:

  • Ринок праці став турбулентний. Якщо раніше життєвий цикл працівника у компанії тривав 5-10 років, то зараз він може бути від пів року до трьох. Простіше кажучи: люди набагато частіше змінюють роботу.
  • Більш дорога вартість праці. Ніхто уже не хоче працювати за безцінь. Люди прагнуть якісних умов праці і гідної оплати. На це компанії часто відповідають автоматизацією процесів і скороченнями кадрів. Завершальне слово буде за ботами.
  • Дистанційна робота. Щораз більше людей не хоче «їздити на роботу», а надає перевагу роботі на відстані. А отже, вони менш інтегровані у колектив і їх складніше контролювати, якщо немає чітких, прописаних процесів, вимог і КРІ.
  • Мами у декреті. З ролями чоловіків і жінок відбувається невідомо що. Тому буде дедалі більше чоловіків у жіночих професіях і жінок у чоловічих, а ще суттєво зменшується тривалість фактичного «сидіння у декреті», що створює цілий ринок «мам у декреті».
  • Більше підприємців і самозайнятих. Стає щоразу більше людей, які «вкусили» плід праці на себе, і після того, навіть якщо із їхніми бізнесами щось негаразд, все одно не готові працювати на когось. Хіба у форматі проектів із чітко визначеним дедлайном.

Покращіть вміння ведення проектів з нашим курсом «Cупер РМ – без проблем!».

  • Більше альтернатив у кожного працівника. Сценарій «Школа – Інститут – Робота» давно у минулому. Будьмо чесні: менше 15% випускників працюють за спеціальністю, здобутою у ВНЗ. Тепер майже кожен може спробувати свої сили мало не у будь-якій сфері, якщо, звісно, має достатньо сміливості.
  • Для роботи потрібно менше професійних навичок і більше особистісних. Звісна річ, є сфери, де це не так (медицина, програмування, юриспруденція тощо). Однак у більшості випадків «гарна людина», яка подобається іншим, генерує цікаві ідеї, справді готова пробувати і вчитися, – це таки професія. 
  • Відкритий кордон. Суто українська проблема. Але вона мала рано чи пізно колись загостритись, адже, згідно з «законом сполучених посудин», люди перестануть їздити на заробітки тоді, коли рівень оплат праці з урахуванням витрат на переїзд «у нас» і «в них» зрівняється. І нікуди від того не дітися.
  • На роботу люди приходять дедалі менш підготовленими. Пересічний працівник зазвичай не ефективний на рівні тої оплати, яку він очікує.
    Крім того, приходить дедалі більше молодих людей покоління Z, які керуються категоріями «хочу», а не «треба». І для яких «гроші» (якщо це не «дуже великі гроші») не є мотиваційним критерієм.

Читайте також попередні статті про роботу з колективом: «Робота з колективом. Аватар працівника», «Як шукати працівників», «Робота з потенційним працівником».

добір

Який ви роботодавець?

Так от, враховуючи всі ці тенденції як на світовому, так і на українському ринках праці, дозвольте поставити вам кілька незручних запитань: з якого дива працівники мають проситись і «в черзі стояти» до вас на роботу? Чому вони взагалі мають до вас іти? Спробуйте перевірити себе як класного, сучасного роботодавця:

  • Чи створили ви систему, за якої працівник може у вас заробляти більше, ніж у середньому йому би «світило» на ринку (з огляду на його навички і знання)? Надто часто проблемою є те, що керівники беруть працівників для того, аби вони створювали маховик зростання, а не для того, щоб розкручували уже добре створене. Той, хто вміє продукувати, не бачитиме сенсу працювати на когось.
  • Чи може людина кар’єрно зростати? Чи не є ви для свого працівника непорушною стелею у бізнесі? Чи створили ви такий соціальний ліфт, щоб людина, доклавши відповідних зусиль, за два роки могла стати генеральним директором? Так, це вимога часу, а не просто примха типового «зета».
  • Чи людина має таку посаду, щоб їй хотілося хвалитися перед друзями? «Менеджер із продажу», «адміністратор», «інженер» можуть мотивувати як посади тільки за умови дуже високих оплат. Натомість, якщо ви готові запропонувати «керівника виробничої лінії», «внутрішнього тренера з корпоративного зростання», «організатора комфорту в бізнесі», «мисливця за талантами», «менеджера з турботи про клієнта», то, ймовірно, і людей відповідних знайдете. Так, слова, написані на візитці, мають значення. 
  • Чи хоче людина постити селфі зі свого робочого місця? Який вигляд воно має: класний і стильний чи як барліг ведмедя, який прокинувся після зимової сплячки? Це узагалі показник заангажованості працівника: якщо людина постить у інстаграмі своє фото на роботі – то, ймовірно, їй справді комфортний колектив, вона готова ним хвалитись.
  • Чи автоматизовані всі нудні і рутинні процеси? Чи є чітка система «що, за чим і як робити»? Ні? Ви навпаки хочете, щоб людина сама таку систему створила? Забудьте! Якщо працівник не розуміє, що йому робити, то і вигоратиме набагато швидше, а отже, не затримуватиметься на такій роботі. Автоматизуйте і систематизуйте усе, що можете, залишивши людям тільки цікаву і творчу роботу (але в межах певного коридору процесу), і у вас захочуть працювати.

Що допоможе покращити взаємодію з працівником? Дивіться у відео:

  • Наскільки цікаві завдання ви пропонуєте (особливо актуально для працівників із високим потенціалом)? І чи людина взагалі порадила б вашу компанію для роботи своїм друзям, а вас як чудового керівника? Якщо на обидва запитання ви відповісте «так», то, ймовірно, у вас із кадрами проблем немає.

На жаль, більшість компаній пропонує тільки непродуманий ринок, на якому не можна заробити; брак систем, у яких незрозуміло, що робити; непрестижну і нецікаву роботу; неналагоджену систему комунікації, інтеграції і навчання у колективі та, найголовніше, не дає відповіді на запитання: «Як робота у цій компанії дасть мені більше шансів на світле майбутнє?» або «В чому я стану найкращим/ою в світі, працюючи тут?»

І застерігаю вас, ніколи не кажіть: «На мене мають працювати, бо я плачу гроші». Цього тепер замало, щоб мати доступ до найкращих кандидатів на ринку.

Уривок з книги Романа Кушніра «Б-Бізнес».

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn