Фрази про гроші

Фрази про гроші

Спробуймо класифікувати фрази, щоб виділяти різноманітні блоки, а також учитись стисло аналізувати висловлювання і відрізняти нюанси. Скажімо, є така дуже проста і, за моїми спостереженнями, чи не найпоширеніша українська приказка «копійка гривню береже», яка буцімто характеризує людину ощадливу і зважену у фінансових витратах. Але чи справді всі люди послуговуються саме такою фразою? Як відмінності у модифікаціях характеризують спосіб мислення людини?

Цитати про гроші, крилаті вислови

Ось реальні модифікації, написані реальними людьми:

  • Копійка гривню береже (треба аналізувати в контексті з іншими фразами);
  • Копійка до копійки (мислення в категорії копійок, немає переходу на «вищий рівень», тобто гривень; можливе застрягання у надмірній заощадливості);
  • Копійка до копійки, а там вже і гривня (відчуваєте відмінність? – людина завдяки своїй заощадливості переходитиме на щораз вищий рівень);
  • Копійка до гривні (тут важливий контекст, але, ймовірно, є спішне прагнення фінансово зростати швидкими темпами);
  • Копійка до копійки, а там і гривня, гривня до гривні, а там і до мільйона недалеко (модифікована модель ощадливості людини з високими «фінансовими апетитами»; такій людині можна й треба багато і легко відкладати);
  • Гривня до гривні (мислить категоріями чогось більшого; проблема лиш у відсутності цілі: бо «копійка до копійки», «гривня до гривні» – а далі що? Для чого відкладаєш? Гроші заради грошей?);
  • Копійка до копійки і так люди роблять євроремонти (людина відкладає гроші для того, щоб потім витратити);
  • Копієчка до копієчки (любов до копієчок, а не до грошей; така людина може годинами роздивлятись «копієчки» чи скажімо депозитні договори; «копієчки» – засіб заради засобу);
  • Копійка породжує гривню (якщо поруч ростиме “ментальна рослина” під назвою «гроші роблять гроші», то людина стрімко досягатиме своїх вершин);
  • Копійка до копійки – бідному сорочка (оригінальний мікс прислів’їв; добре що є ціль для заощадження, але чому акцент все-таки на «бідності»?).

Звісно, це надто спрощений аналіз, бо, у моєму розумінні, людей взагалі ніяк не можна класифікувати, і навіть «святі» для психологів «інтроверти-екстраверти» чи «сангвініки-меланхоліки-флегматики-холерики», здебільшого, є нічим іншим, як притягнутими «за вуха» спробами зробити світ довкола себе більш зрозумілим і прогнозованим. Втім, щоб швидше вчитись, таки варто знаходити спільне при умовно дрібних відмінностях, врешті й для того, аби краще зрозуміти себе і людей навколо.

Рекомендуємо прочитати “Гроші, чи все про них знаєте?

Як розуміти фрази про гроші?

Цитати про гроші

А зараз пропоную дещо відволіктися від написаного і самостійно подумати, або навіть краще – написати, які модифікації таких типових фраз ви чули:

  • Щастя не в грошах;
  • Всіх грошей не заробиш;

Від кого ви їх чули?

Як таке ставлення корелює з сучасним фінансовим станом людини?

Спробуйте із прискіпливістю біолога-першопрохідця для себе з’ясувати, як дрібні відмінності у сказаних словах створюють грандіозну різницю у світосприйнятті та загалом у житті людини.

Що краще зможете пізнати інших, то простіше буде зрозуміти себе. А щоб закріпити такий аналіз, спробуйте порівняти і знайти спільне та відмінне між людьми, які пишуть такі фрази.

Чому, на вашу думку, людина у момент написання використала саме такий вислів?

Знайдіть відмінність саме у нюансах. Подумайте про спосіб мислення людини, яка таке написала:

  • За гроші кохання не купиш;
  • Що посієш, те й пожнеш;
  • Все треба вміти, та не все робити;
  • Що більше заробляєш, то більше витрачаєш;
  • Краще більше друзів, ніж сто гривень;
  • Всіх грошей не заробиш, але спробувати треба;
  • Щастя не в грошах;
  • За гроші щастя не купиш;
  • Як посієш – так пожнеш;
  • Все треба вміти і нічого не робити.

Якщо ви повправляєтесь у аналізі нюансів найрізноманітніших фраз, я переконаний, що повз ваше «відточене» фінансове вухо тепер не пройде жодне негативне міркування про гроші. Бо й справді, якщо дозволяти собі думати погане (зокрема й про гроші), то саме воно і здійснюватиметься. А кожна фраза, сказана біля нас про гроші – це занесена вітром насінина, яка, можливо, і не приживеться, але ймовірність засівання таки збільшиться. І, звісно, особливо варто зважати на насіння бур’яну, яке, можливо, на перший погляд, нічим не відрізняється від насіння чогось корисного, а все ж, якщо звертати увагу, то і його можна розпізнати.

Дуже часто спосіб збіднілого мислення маскується під багатий, і начебто справедливі фрази під його впливом забарвлюються у невиразні фарби бідності та злиденності. І так само існує дорога «до чогось» і дорога «від чогось», і першою можна буде кудись-таки дійти, а друга веде у нікуди. Тож і для себе варто визначити, а чи у своїх думках я, бува, не міряю здоров’я категоріями хвороб, можливості – проблемами, а багатство – бідністю.

Читайте ще “Як змінити мислення щодо грошей?

Далі наведу список начебто однакових за суттю (математично) фраз, які однак суттєво відрізняються за категоріями мірил: десь переважають мірила бідності (бідність, мало, ворог, втрата тощо), а десь навпаки – багатства (знання, щастя, свобода і т.д.). Щоб навчитись автоматично сприймати такі фрази у щоденному діловому і особистому спілкуванні рекомендую порозмірковувати над кожною з них, бо істинне усвідомлення приходить лише з практикою:

  • Грошей завжди мало;
  • Чому бідний? – Бо дурний! А дурний? – Бо бідний?
  • Страшні гроші;
  • Бідність породжує бідність;
  • Гроші завжди треба;
  • Заробляти копійки;
  • Гроші не приносять щастя;
  • Здоров’я за гроші не купиш;
  • Хочеш мати ворога – позич другові гроші;
  • Гроші це ще не все;
  • Ніхто і ніколи не заробить всіх грошей;
  • Нема часу – нема грошей;
  • Треба любити гроші.

Не стверджуватиму, що тут є одна колонка пекельного бруду, а інша –ангельського добра. Безперечно, все треба аналізувати в контексті і, враховуючи найменші дрібниці (такі, наприклад, як місце, час, людей навколо і навіть одяг того, хто їх вживає), однак запам’ятайте, що убоге мислення завжди зосереджене на проблемі, натомість багатий спосіб мислення передовсім шукає можливості, зазвичай, навіть не вникаючи у проблему (дивно і неочевидно, але насправді це єдиний дієвий підхід), а відповідно, у першому випадку людина сама цього не розуміючи, шукає ненаситну бідність (дорогу «від чогось»), а не вдячне багатство (дорогу «до чогось»).

Людина, що так і не сформувала мислення заможної людини, навіть із чималою сумою грошей у гаманці надалі є нікчемним жебраком, і накопичує багатство для того, щоб захистити себе від бідності, яка полягає у тому, коли щораз більше накопичуєш, то дедалі більше ненаситним стаєш до грошей. Психологія нестачі, невдячності не викорінюється за один день – це виснажлива, тривала і щоденна робота над собою.

Як розуміти фрази про гроші

Реєструйтесь на курс “Управління фінансами для керівника

Людина думає про конкурентів у бізнесі – проявляє свою психологію недостачі, як і людина, котра боїться що-небудь втратити; емоційний скнара, який не поділиться усмішкою – проявляє свій внутрішній дефіцит, як голодний турист, що добрався до вишуканого шведського столу. Той, хто вкладає час у саму боротьбу, теж зазвичай переповнений відчуттям внутрішнього, суб’єктивного (в жодному разі не зовнішнього, об’єктивного дефіциту):

  • А що як мені не вистачить?
  • А що про мене подумають інші?
  • А що як я не матиму того що має сусід?
  • А якщо я не буду нікому потрібен?

Кожна така думка створює людині проблеми з самооцінкою, власним«Я», а отже, і не дозволяє досягати багатства.

Рекомендую, у всіх можливих ситуаціях спостерігати і викорінювати «дефіцитне мислення» і замінювати його на «мислення вдячності», яке притаманне насправді багатим людям.

 

Спостерігайте за нами у таких соцмережах: Тік Ток, Інстаграм, Фейсбук.

Роман Кушнір (уривок із книги Спосіб мислення, як багатство)

Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути ТОП відео Гроші та Продажі:

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn