Фінанси компанії у цифрах

цифри

Найважливіше у фінансовій політиці компанії це цифри. Трохи дивно звучить, але погодьтесь – без записаних цифр не буде розрахунків, а без розрахунків не буде розуміння того, з чим працювати. Тому ця стаття присвячена саме їм.

Для чого рахувати

Здебільшого людям нецікаво рахувати. То має вигляд якогось нудного і рутинного заняття. На початку заснування бізнесу рахувати навіть демотивуюче, бо так хочеться запустити продукт, який змінить світ, а тут треба нидіти над якимись табличками і рахувати якісь ризики. «Які можуть бути ризики, якщо в мене така геніально-ідеальна ідея, і найперше тому, що вона моя?!» – приблизно так підсвідомо думає стартапер.

Власник уже діючого бізнесу теж часто не хоче рахувати, назагал обґрунтовуючи це тим, що «немає часу», але насправді переважно через банальний страх: може виявитися, що компанія геть не така успішна, як здається на перший погляд, і що насправді не варто було собі дозволяти ту розкішну відпустку за кордоном чи підвищення зарплати комерційному відділу. Не хочемо ми обмежувати себе, а розрахунки часто стають причиною цих обмежень, тому, якщо не рахувати, то можна і… не бачити своїх прорахунків.

Часто на заваді розрахунків стоїть ще шкільна віра в те, що «я гуманітарій» чи «я не люблю математики», чи вже більш «дорослі» переконання – для цього потрібен бухгалтер, а директор має «генерувати ідеї». (Хоча насправді бухгалтер – це доволі технічна роль, яка є допоміжною для ролі фінансового директора, який, зі свого боку, повинен підпорядковуватись загальній економіко-математичній моделі, яку ініціює керівник.) Й ірраціоналами себе називають, і кажуть, що «головне – це інтуїція», і наводять десяток успішних бізнесів, які буцімто не розрахунками займаються, а просто змінюють світ…

Одно слово, які тільки відмовки не придумає людина, щоб не стикнутись із правдою, тобто із цифрами. Таки так: розрахунки дозволяють нам зрозуміти факти, тобто правду про свою компанію, ефективність свого управління, своє життя, а вона дуже часто буває незручною. Адже може виявитись, що весь успіх нашого бізнесу тримається на хибних моделях, які дієві тільки тому, що ще не настала подія, яка змусить нас заплатити по рахунках. Тобто компанія «сидить» на пороховій діжці, але вдає, наче у неї світле майбутнє. Дуже гарна аналогія: будувати компанію без розрахунків – це наче будувати космічний корабель, ігноруючи силу земного тяжіння.

Перегляньте тематичне 2-хвилинне відео:

Пиши – Рахуй – Аналізуй – Змінюй (оптимізуй)

Ще трохи розвину тему: основним принципом, який ми поширюємо на будь-яких курсах Школи, є: Пиши – Рахуй – Аналізуй – Змінюй (оптимізуй). Погодьтесь: ми постійно хочемо щось оптимізувати і удосконалювати, але насправді, якщо не проведемо якісного аналізу, то звідки знатимемо, що саме змінювати? А як можна провести аналіз, не маючи достатньої кількості розрахунків? А про які розрахунки може йти мова, якщо ми не ведемо ніяких метрик, тобто не фіксуємо (не записуємо) ключових показників діяльності? У більшості компаній проблеми існують не на рівні змін (оптимізації), а через банальний брак якісної вхідної цифрової інформації!

Висновок простий: хочеться того чи ні – слід почати бути з цифрами «на ти». Це, звісно, не означає, що треба почати вивчати якусь вищу математику, а лише те, що в умовах будь-якого сумніву, планування чи простого розмірковування слід брати листочок і ручку (або, звісно, більш технологічні інструменти) і починати рахувати. Розрахунки наближають нас до фактів, а тільки на такому фундаменті можна заснувати по-справжньому ефективний бізнес. Не знаю, як ви, а я щодня роблю щонайменше 2-3 розрахунки перспективи тої чи іншої бізнес-ідеї або уточнення поточної економічної моделі щодо різних продуктів. І це не більше, ніж звичка, що базується на дисциплінованому мисленні, яку наполегливо рекомендую освоїти.

Для кращого розуміння і вирішення ваших питань відвідайте наш курс «Бізнес-інкубатор».

Входи до створення бізнесу 

Варто висвітлити тему зі ще одного боку. Схильність або несхильність до розрахунків багато в чому залежить від того, «з якого входу» власник створює свій бізнес. Є всього-на-всього два входи: парадний і «чорний».

Парадний вхід – це коли власник має великий гаманець із грішми і купує все найкраще, що на його думку потрібно. Треба купити/орендувати офіс – давайте найкраще, що є; треба дорогі меблі – замовляю і плачу; треба знайти спеціаліста – переманюю найкращого на ринку тощо. «Великий гаманець із грішми» може бути сформований із різних джерел: наприклад, зароблений на попередній роботі; взятий у кредит; зароблений батьками; отриманий у вигляді корупційної схеми; отриманий у спадок; взятий із іншого вдалого бізнес-проекту тощо. У такому разі наче можливостей для успішного бізнесу більше, але, як показує практика, наявність достатньої кількості грошей (можливостей) засліплює і дозволяє переплачувати за погані ідеї.

Чорний вхід – це коли власник стартує із єдиного ресурсу, який має, – власного часу й ентузіазму. Відповідно, в таких скрутних умовах доводиться дуже добре все рахувати і ретельно, раціонально аналізувати. Це своєрідний старт без або з мінімальним стартовим капіталом. І тому, коли з’являються перші наймані працівники, новоспечений керівник теж повинен уже добре обліковувати їхню роботу і ефективність, не допускаючи перевитрат. У такому разі можливостей наче менше, зате вони краще обґрунтовані.

Розумію, що дехто «не дружить з цифрами», бо у поточній перспективі може собі чомусь це дозволити або досі міг це робити, і приймаю й такий спосіб ведення бізнесу. Однак особисто мені всі без винятку проекти доводилось розпочинати на самофінансуванні, тобто з мінімальним стартовим капіталом і без жодних надлишків. Тому було необхідно рахувати і цінувати кожну вкладену гривню, не дозволяючи собі робити необґрунтовані дії й ухвалювати недостатньо прораховані рішення. Такий старт бізнесу схожий на необхідність запалити багаття у лісі під час дощу, маючи лише три сірники. Тому, мабуть, це теж вплинуло на ті підходи, які рекомендую іншим. Погодьтесь: якщо на старті проекту ви не готові ризикнути власними, чесно заробленими грішми, то хіба існує висока ймовірність, що він стане успішним? 

Звикнувши до постійних розрахунків, особисто я досить скептично ставлюсь до чужих «геніальних ідей», «технологій майбутнього», «продуктів, що змінять світ» і «бездоганних рішень для вашого бізнесу». Розумію, що ймовірність їхнього успіху є така сама, як і базова ймовірність по різних бізнесах, тобто приблизно на рівні 1%. Але ще скептичніше я ставлюсь до своїх власних ідей, постійно нагадуючи собі про можливість переоцінки вдалого сценарію тільки тому, що автором ідеї є я сам. Із таким підходом доводиться пишатись не тільки реалізованими проектами, але і власними ідеями, які вирішив не втілювати. 

розрахунки

Кількість розрахунків

Співаючи дифірамби розрахункам, не можу не застерегти і від другої крайності – надмірної кількості метрик. Рідко, але доводилось бачити і ситуації, коли компанія настільки прив’язана до цифр, що буквально рахує 100500 показників, серед яких і кількість усмішок адміністраторів, і посекундний аналіз спізнень, і скільки разів клієнти відчиняли двері. У таких випадках доводиться нагадувати, що розрахунки є засобом, а не ціллю діяльності бізнесу, і, відповідно, рекомендувати зменшення кількості того всього, що розраховується.

Це, до речі, велика проблема значної кількості програм, CRM-систем, автоматизованого обліку і інших big data. Прості приклади: типова CRM-ка дозволяє вам рахувати щонайменше 50 показників по ефективності роботи продажника, а Фейсбук дає цифри приблизно по ста параметрах вашої рекламної кампанії. Тобто їх є настільки багато, що важко зрозуміти, на що звертати увагу, і час на обробку даних збільшується непропорційно до ефекту від такої аналітики. Уявіть, що на панелі вашого авто буде не 5-10 показників про стан автомобіля, як є зараз, а аж 200, включно із рівнем тиску у третьому циліндрі і відстанню до найближчого продуктового магазину. Чи вплине позитивно така кількість додаткової інформації на якість ухвалення водійського рішення?

Відповідно: розрахунки у бізнесі бути повинні, але їх не має бути і надто багато, бо це розпорошує увагу й не дає розуміння, що насправді важливо. Інформація перетворюється на шум. Тому краще мати не 1000 показників, які різні комп’ютерні програми генерують автоматично, але на які ніхто не звертає увагу, бо самостійно не доклалися до їхнього генерування, а 5-10 показників, порахованих у «ексельці» чи навіть вручну. Саме на них ви і звертатимете увагу під час ухвалення важливих рішень, бо вкладаєте свій час і ментальний ресурс у їхнє регулярне створення. На жаль, ми набагато частіше схильні «купити систему», зокрема із «правильними розрахунками», які будуть автоматично пораховані і у вигляді гарної графіки виведені на екран, аніж дорости, еволюціонувати до власних, регулярно зібраних даних, які направду мають сенс. Іноді, звичайно, і «купити систему» буде доцільно, але це схоже на екстремальну «пересадку органу», аніж на планову і системну роботу із оптимізації свого бізнесу.

Для кращих розрахунків скористайтеся інформацією зі статтей «Що впливає на фінанси компанії» та «Фінансова модель компанії».

А ще більше інформації про управління фінансами і не тільки ви знайдете у книзі «Б-Бізнес».

Спробуйте скористатися порадами автора і поділіться результатами у коментарях!