Простір оратора

територія виступу

Найбільш активною тварина стає у своїй норі. Лисиця у своїй норі може навіть загризти декількох хортів. Кажуть, що вдома рідні стіни допомагають, а команда, яка грає на своєму полі, зазвичай має добрячу моральну перевагу. То як зробити «нору» для виступу своєю? Як відчувати себе господарем?

1. Прийти завчасно

Захеканий оратор, який прожогом влітає в приміщення, де всі вже його з нетерпінням чекають, виглядає радше комічно, аніж серйозно. Вміння вчасно приходити дає оратору перевагу освоювання, коли можна розгледіти всі особливості приміщення, при потребі підготувати дошку чи фліп-чарт, ще раз перевірити, як працює ноутбук або проектор.

Більше того, заходячи після вас, присутні підсвідомо відчуватимуть себе вашими гостями. Навіть незважаючи на ваш попередній досвід публічних виступів, я рекомендую мати запас часу: у світі й так досить багато непунктуальних людей,
для чого ще й вам поповнювати цю армію.

Повагою до свого часу ви демонструєте повагу до часу своїх слухачів.

Якщо виступ відбувається у вашому приміщенні, то ви, як добрий господар, матимете можливість ще раз все перевірити і відрепетирувати основні моменти, або навіть зав’язати/покращити знайомство зі слухачами, які прийдуть першими. Якщо ж виступ буде на чужій/незнайомій вам території, то маєте можливість проаналізувати найзручніші місця виступу і перевірити, чи є все необхідне для нього. Іноді бувають непередбачувані ситуації, наприклад, організатори забули про маркер чи крейду, або фліп-чарт не відтирається від «permanent marker», можливо, не буде вахтера, який мав би відчинити приміщення, або й самі двері чомусь заклинило, а може, у приміщенні не прибрали після вчорашнього заняття чи бракує чогось потрібного для кава-перерви.

Сам неодноразово потрапляв у схожі ситуації, коли, нібито все передбачивши, стаєш на граблі, дбайливо покладені у найнесподіванішому місці. На допомогу в такому випадку приходить «зайва» десятихвилинка, за яку можна і потрібну людину видзвонити, і технічну проблему залагодити, та навіть прибрати щось, що вас не влаштовує.

Правильно розподілити час вам допоможе онлайн-курс «Тайм-менеджмент: навчись встигати все!»

При відсутності часу таке приготування доводиться робити під пильними поглядами здивованих слухачів. Чим більше виступаю, тим більше переконуюсь у важливості завчасного приходу. Хоча, зроблю невеликий відступ, іноді на свої корпоративні тренінги, які відбуваються систематично о певній годині відпрацьовую звичку приходити в домовлений час з точністю до хвилини, щоб, як то кажуть, «можна було годинник звіряти». Це в рамках роботи з самоорганізацією і самодисципліною, можливо, для збільшення драйву перед виступом. Корисна звичка, якщо не перетворити її на «пунктик».

На цю тематику перегляньте статтю: «Тайм-менеджмент як мистецтво».

Також хочу застерегти від надміру завчасного приходу. Бо коли промовець «тупцює» у приміщенні за годину до початку виступу, при цьому вдесяте перекладаючи папери на столі, або до бездоганності поправляє краватку, то замість хвилювання ніяких інших переваг не отримує. Заучування білетів перед іспитом, так само, як і повторювання всього виступу перед ним самим – це студентська віра у «бога Аможе», а не доцільний підхід для оратора. Якщо ви готові до теми, то налаштовуйтесь емоційно і ще раз перегляньте цілі, якщо ні, то бог Аможе теж буде безсилий.

Як на мене, оптимально приходити за 15-20 хв. у знайоме вам приміщення і за 20-30 хв. – у незнайоме. Додайте ще 20-30 хв., якщо це у чужому для вас місті.

артефакти оратора

2. Розкласти свої артефакти

Кожна річ, яку ви принесли зі собою і поклали, на ваш погляд, у відповідному місці – це ще одна додаткова опора, яка дозволяє вам відчувати приміщення як своє рідне. Інколи, звичайно, цікаво побавитися у Джеймса Бонда: прийти секунда в секунду, одразу зачарувавши слухачів, бути без жодних предметів у руках (Беретти за пазухою не рахуємо) і піти по-англійськи, не попрощавшись. Але в реальному житті бувають непередбачувані обставини, коли після (або в процесі) спілкування зі слухачами потрібно швидко поновити душевну рівновагу. Тоді у пригоді стане певна річ, яка для вас має символічне значення і допомагає швидко отримати відчуття безпеки і комфорту в чужому приміщенні (згадайте Містера Біна, який навіть картину з собою привозив у готельний номер).

Такими «артефактами» можуть бути ручки, блокноти, записні книжки, буклети (інша друкована продукція з вашими лого чи символами), ваші ноутбук, диктофон чи мобільний телефон (інші технічні пристрої). Це можуть бути також певні речі символічного для вас значення – сувеніри, брелки чи пачка печива, яке ви любите. Навіть повішаний на вішалку одяг дозволяє підсвідомості занести у комірку пам’яті ще один байт інформації про те, що ви визначаєте приміщення як своє.

На перший погляд, важко зрозуміти важливість «своїх предметів» у чужому приміщенні, але спробуйте поспостерігати за діями видатних ораторів. Зазвичай промовець обов’язково «помітить» територію власними предметами: то хустинку витягне, то годинник на стіл поставить, то ручку пересуне на другий кінець столу, а то й води зі склянки ковтне (речі, яких ми торкаємось, підсвідомість маркує як нашу «власність»).

Поспостерігайте, наскільки впевненіше почувають себе оратори, які «маркують» свою територію, порівняно з тими, хто цього не робить. Причому

чим впевненіший оратор, тим більшу територію він буде позначати своїми предметами, а отже, і вважати за свою.

порядок в приміщенні

3. Розставити крісла або поправити дещо у приміщенні

Наприклад, порухати жалюзі, підрівняти стіл, витерти дошку, розібратись із мікрофоном, відкрити вікно, перевірити, як закриваються двері. Як я вже писав, речі, яких ми торкаємося, у нашому сприйнятті прирівнюються до наших власних, ми стаємо лисицею, яка освоює нову нірку.

Маючи можливість вже довгий час працювати у своєму приміщенні, я вважаю за власний привілей поправити після занять столи і стільці за учасниками, таким чином, відчуваючи себе господарем. Також я знаю, що учасники, які після заняття поправляють за собою крісла, краще освоїлись у приміщенні і відчувають себе комфортніше і затишніше. Коли ж проводжу навчання в іншому місці чи навіть місті, то теж по можливості поправлю всі елементи інтер’єру, які, на мій погляд, цього потребуватимуть.

Можливо, це не так робота оратора, як робота доброго господаря, який не може пройти повз, коли щось знаходиться не на своєму місці, та з такого перфекціонізму (без фанатизму, пам’ятаючи звичайно про ціль виступу) береться вимогливе ставлення до себе і всього, чим займаєшся.

На світі достатньо багато добрих людей, але не так багато добрих господарів, і щоб бути хорошим харизматичним оратором, таке відношення є необхідним.

Як підпункт попередньо написаного, зазначу, що інколи доводиться виступати після іншого доповідача. У такому випадку рекомендую не соромитись затримати свій виступ доти, доки не приберете все, що нагадуватиме слухачам про нього і не підготуєте власний простір для виступу.

Однак це варто робити це демонстративно, а функціонально: своїми діями ви не хочете применшити роль попереднього доповідача, а просто займаєте простір, який вам по праву належить. Звичайно, варто враховувати наявність часу, але
дещо потренувавшись, ви навчитесь отримувати бонуси від такої підготовки у вигляді відношення: Я тут господар.

До речі, зауважте, Господар – це не той, хто командує і чекає безумовного підлаштування, а той, хто веде себе гідно і великодушно, готовий допомагати, розуміти, цінувати і при потребі пробачати своїх шанованих Гостей.

Переглягьте відео про 8 правил вдалого виступу:

4. Розсадити слухачів

Можливо, це завдання вже для досвідченого Майстра, але виконане з любов’ю, повагою і толерантністю воно дає можливість сформувати направду глибокі й довірливі стосунки з глядачами. З одного боку, ви використовуєте складний механізм соціальної психології, коли людина, погодившись на перше ваше прохання, відчуває потребу бути послідовною, тож виконуватиме й інші. З іншого боку, глядач перестає відчувати себе пасивним учасником процесу, стає співтворцем дійства і надалі більш активно проявлятиме себе. Ще з одного боку, це можливість попередити відволікання людей, які прийшли разом, чи які, як ви знаєте, давно не бачились.

У будь-якому випадку, змусивши учасників «притиратись один до одного», ви формуєте умови, в яких легше засвоювати навіть складний матеріал.

Так що не соромтесь перемішувати людей у колективі, «зганяти з насиджених місць» і розсаджувати так, як вам виглядатиме найкраще, бо це водночас і залучення до процесу, і встановлення свого лідерства, і щонайголовніше – виведення учасників у позицію «тут і зараз».

Щоправда, як і кожна високоефективна техніка, вона загрожує неприємностями тим, хто виконуватиме її без відповідної підготовки і «техніки безпеки» (не примушуйте, просіть, пояснюйте, об’єднуйте, робіть це з любов’ю).

Для вдосконалення навичок ефективної комунікації пройдіть наш курс: «Мистецтво відповідального спілкування: як знайти порозуміння з ким завгодно?»

5. Завести знайомства

Таким чином ви матимете можливість краще зрозуміти своїх слухачів, а також стати для них більш «своїм». Звичайно, інколи оратор, надто зближуючись з аудиторією, стає її частиною, і таким чином позбувається можливості впливати. Але якщо пам’ятати про потребу «дотримуватись дистанції», то попередній контакт до самого виступу піде на користь. Кожна людина, яку ви знаєте серед присутніх – це ще один вклад у скарбничку збільшення впевненості. Тільки вкотре нагадаю, це не ціль виступу, а лише засіб для кращого донесення цілі. Не відмовляйте собі також у задоволенні поспілкуватися зі слухачами до офіційного початку самого виступу згідно з регламентом.

Особисто для себе маю звичку починати виступ перед офіційним представленням. Це дещо збиває з пантелику слухачів, але також і прибирає початковий бар’єр між вами. Як казав один мій знайомий художній керівник театру: нікого не здивує вистава, яка розпочинається з піднятої завіси, тому завдання сучасного режисера розпочати спектакль так, щоб глядач не розпізнав, коли відбувся початок. За таким принципом я і рекомендую розпочинати свій виступ.

Щоб освоїтись з аудиторією, виступати перед якою для вас незвично і хвилююче, можете також розповісти слухачам про свої відчуття. Це вміння видатних ораторів розповідати про свої емоції, але навіть початківці, які наважуються говорити про власні страхи і сумніви, відчувають, що «розділене хвилювання – половина хвилювання».

Для кращого управління емоціями перегляньте відео з нашого YouTube-каналу:

Є також деякі екстремально-екстравагантні способи освоєння приміщення. Так, клацання пальцями перед виступом, промовляння на весь голос «раз-раз, два, один-один, …» (обов’язково з розумним виразом обличчя) неймовірно привертає увагу і показує вашу довіру самим собі.

Може бути ще розмова сам із собою різними голосами (за гучністю, тембром, інтонацією, швидкістю), або ґольґотання водою, завбачливо приготованою організаторами, чи барабанення пальцями по мікрофону, голосне покашлювання чи постукування по столі. Можна навіть, перехрестившись перед публікою і сказавши «З Богом!», почати виступати.

Я надивився на різні способи незвичного освоєння приміщення і розумію, що все це є не більше ніж показником самовладання, тож рекомендую і вам спробувати щось незвичне у момент освоєння-початку. Тільки не варто тренуватись на відповідальних подіях, почніть з експериментів на невеликих дружніх заходах – це збільшує довіру до себе, а також допомагає вам відчути себе повноправним Господарем місця виступу.

Матеріал підібраний з книги Романа Кушніра «Великий оратор».

Шукайте Романа в Instagram, TikTok.  

Діліться з нами своїми вміннями освоєння території у коментарях!