Де взяти час

де час

Час, який ми не вкладаємо у свій розвиток, ми вкладаємо у свою деградацію. У нас є час тільки на те, що ми робимо. Тож робіть, те що вам потрібно робити, і у вас на це буде час! Іншого способу зробити те, що треба зробити, немає!

1. Вчорашній день

Для ефективного використання часових ресурсів слід найперше підрахувати витрати свого часу. Згадайте свій вчорашній чи позавчорашній день, або те, як провели його сьогодні (якщо зараз вечір), і розпишіть його з точністю до п’ятнадцяти хвилин: згадайте все, що ви робили, де були і чим займались упродовж часу відтоді, як прокинулись вранці, і доти, як лягли спати. (Більш детально читайте ТУТ.)

2. Ідеальний день

Обміркуйте свій ідеальний день. Яким би ви хотіли його бачити? Уявіть собі, що маєте змогу самі запланувати і прожити такий день, та вра-
хуйте, що то би мав бути план, який повторюватиметься день у день щонайменше цілий рік – це для того, щоб розуміти, що ідеальні дні, які повторюються, – це теж рутина і з нею буде потрібно буде давати собі раду. Для багатьох ідеальний день є вигадкою, яка ніколи не буде втілена в життя з однієї простої причини – людина боїться брати на себе відповідальність, щоб дозволити такому дню відбутися у своєму житті, а навіть якщо і готова, то серед чинників, що її стримують, буде страх перед тим, що день мине – і все: не буде більше такого у неї!

А до «ідеальних днів» варто ставитися так: зранку казати собі: «Сьогодні буде найкращий день мого життя!». І проживати його якнайкраще. Наступного ранку таке твердження теж буде цілком правдивим, адже ваш новий день завдяки вам таки може стати найкращим (ліпшим від вчорашнього ідеального), тобто, якщо ви його таким зробите.

Тож приділіть п’ятнадцять хвилин свого часу і випишіть у найдрібніших деталях свою діяльність того дня, який би ви хотіли назвати ідеальним. Треба лише все добряче обміркувати, адже цілком ймовірно, що цей запис швидко стане реальністю.

До речі, якщо людина часто думає про свій ідеальний день і ставить собі питання на кшталт: «Що я зробив/ла, аби цей день став ідеальним?», аналізуючи свій поточний день; «Що я ще можу зробити, щоб цей день був ідеальний?» – якщо щось пішло не так, але
є ще бодай година перед сном; «Чим я хочу займатися у свій ідеальний день?» – постійно нагадуючи собі про власні бажання, і мрії; «Що зараз варто зробити, щоб максимально наблизити цей день до ідеального?», то таке розмірковування, хай як пафосно це звучить, дасть змогу вам швидко почати жити, наче у казці, втім, не забувайте – буття на казку перетворює не саме розмірковування, а наші щоденні спрямовані дії і готовність брати на себе відповідальність за все, що з нами відбувається.

Тож ще раз нагадаю – зараз варто написати максимально деталізований план свого ідеального дня, який ми готові проживати щоденно щонайменше цілий рік.

Ще у ньому можна порахувати показники прогресу особистості. Вірю, що там їм присвячений якщо не весь час, то хоча б його левова частка.

Уже маючи результати, замисліться – а що я зроблю для того, щоб прожити свій день так, як от щойно написав? Що мені варто зробити завтра, про що думати і які переконання мати, щоб мій день, як дві краплі води був схожий на щойно написаний? І нарешті, чи справді саме це був би ідеальний день, який я готовий проживати щодня? Треба зрозуміти, що кожен наш день – неповторний і саме з днів складається ціле життя, так само, як велетенське море – це всього лиш дрібні краплини. І якщо ми самі не зробимо його ідеальним, то проживемо його абияк – змарнуємо життя!

ідеальний день

3. Останній день

Ще один спосіб вивільняти великий обсяг часу на творення, глибинне спілкування і досягнення цілей – це проживати кожен свій день, як останній. Можливо, для декого така техніка не виглядає надто оптимістично, та вона направду дієва. Кожен наш день – особливий, неповторний, більше такого не буде, він зникне у небутті, часто не лишаючи навіть ледь помітного сліду. То як би ви хотіли прожити свій останній день? Чим би хотіли займатись? З ким би хотіли бути? Про що хотіли б думати?

Направду чудовий практикум – це щодня відкривати свій записник, у якому занотовано призначені зустрічі, плани і справи, завдання і цілі, і перепитувати себе «Чи хотів/ла б я саме так прожити свій останній день?» і якщо відповідь заперечна, то креслити і переписувати всі плани доти, доки відповідь таки не стане ствердною.

Можливо, це звучить як щось нереальне – що ж, тоді нагадаю, що у кожного своя реальність і що в яку реальність повірите, у такій і житимете. Окрім того, розмірковування над своїм днем і над кожною дією в ньому, як над останньою, дозволяє зовсім по-іншому спілкуватися з довколишніми. Наприклад, ви з коханою людиною не змогли дійти спільної думки щодо якогось питання – то чи треба цьому приділяти аж так багато часу, якщо завтра ви з цією, такою дорогою вам, людиною можете не побачитись? Як мало би стало недомовок, демонстрацій, бажання комусь щось доводити і переконувати чи просто сваритися!

Те саме стосується бажання відкласти щось на завтра – живіть так, наче завтра не буде, і ви встигатимете все робити сьогодні. Направду чудовий спосіб пришвидшити свої дії, не оглядаючись і не сподіваючись марно щодо часу майбутнього. Можливість запланувати свій останній день вчить людину бути присутньою, жити «тут і зараз», відсікати все зайве і просто брати на себе більше відповідальності. То якою б ви хотіли бачити структуру свого останнього дня?

Перегляньте відео про те, як би ми мали проживати свій ідеальний/останній день:

А тепер порівняйте всі три дні: вчорашній, ідеальний та останній. Що між ними спільного? Ті компоненти, які збігаються, є вашими ціннісними складовими. Направду щаслива та людина, для якої всі три дні мають однакову структуру! Така людина на своєму місці, захищена від зайвих труднощів своєю присутністю «тут і зараз».

Врахуйте лише, що іноді не зовсім правильно трактують поняття «жити нинішнім днем». От людина міркує собі: проживу-но я цей день, як останній! Відпочину собі, куплю на всі гроші те, чого раніше не міг/могла собі дозволити, буду їсти найкращі страви, які тільки захочу…, – все перераховане жодного стосунку до «останнього ідеального дня» не має. Це думки людини, враженої вірусом споживацтва, яка живе в умовах постійної недостачі, котру хоче компенсувати в останній день.

Як я писав у книзі «Створюй!», людина знаходить своє призначення і може жити щасливо і в гармонії із Всесвітом тільки завдяки служін-
ню! Тобто найкраще проживати день останній, ідеальний і теперішній, служачи іншим: виконуючи те, до чого покликаний/а, творячи, діючи, радіючи, дякуючи.

бонусний час

4. Бонусний час

Ще одним способом відшукати додатковий час, а радше – краще розставити свої пріоритети – може бути розмірковування над питанням: а що б я зробив, маючи щодня на годину часу більше? Тобто уявіть собі, що у вас щодня є така бонусна година, коли весь світ завмирає, і
лише ви одні – ні. Якщо зібрати весь цей час, то вийде додаткових пів місяця у рік.

То що б ви робили? Оте, що напишете, – оте для вас і пріоритетне – йому потрібно приділити якнайбільше часу вже сьогодні. А тепер уявіть собі, що у вас є на 30 хвилин більше часу в день? Більше тижня, але розкиданого рівномірно впродовж року.

Те, про що ви подумали, – це чомусь ще більша цінність для вас. Продовжуємо далі – визначаємо власні пріоритети і цінності, а окрім того, шукаємо «поріг чутливості до часу» – тобто таку маленьку неподільну одиницю, яка для вас уже нічого не значитиме.

Отже, що б ви робили, маючи 5 бонусних хвилин у день? Можливо, для декого це вже понад «поріг чутливості», і ви готові заявити «та що ж можна встигнути за такий час?». Однак не поспішайте з висновками, бо 5 хвилин щоденно – це ціла доба + 8 годин протягом року. Гадаю, якщо б ви у цей час качали прес – то мали б непогані «кубики», а якщо б писали книгу, то мали б написаний цілий розділ.

Яку діяльність ви ще можете розділити на такі дрібні шматочки? Знижуємо поріг чутливості далі: у Вас є 1 хвилина щодоби? Чим займетесь? Думаєте, це мізер? Так, але якщо його зібрати докупи, то «накапає» цілих шість годин у рік – вже не так і мало: для людини ефективної цілком вистарчить, щоб написати одну чи навіть декілька статей, або щоб вивчити декілька сотень нових слів з іноземної мови.

І нарешті: у вас 20 секунд. Що робитимете? До речі, це приблизний час, за який ліфт піднімається з першого на дев’ятий поверх. Разом цілих дві години у рік! То як ви їх проживете? Що робите з часом у тому 20-секундному «ліфті» часу: марнуватимете чи користатимете?

Про правильне використання ваших часу й зусиль подивіться відео:

Проблемою для багатьох є те, що вони не цінують якраз короткочасні миті життя, через що потім людина і не може мати достатньо здобутків.

Іноді кажуть, що рахувати дрібні хвилини – це добре, але вони мають сенс не у тривалих послідовних діях, а коли б цей час ми отримували великими шматками. Так, та час іде завжди однаково, він – як річка. Ясна річ, ми можемо «відірвати» від неї краплину і переставити у іншу ємність, але це буде та сама річка. Час не є подільний на вечірні години чи нічний час, на робочу пору чи відпочинок, на виконання чиїхось завдань і діяльність на себе, на кращі і гірші моменти. Час цілісний. Просто ми часто не цілісні у своєму часі. І чи ми збиратимемо по краплині з річки часу раз у добу, чи зачерпнемо одразу відро – не матиме жодного значення. Тільки постійність насправді дає результат, бо виробляє звичку, тобто змінює нас зсередини.

5. Розширене відтворення

Це такий економічний термін, який полягає у визначенні всього прибутку або рентабельності, тобто акцентуванні на збільшенні чого-небудь порівняно з попереднім вкладом. Таке собі постійне інвестування часу: коли ви їсте свій сніданок, то думайте про те, що це вам аванс на те, щоб до обіду ви прожили зі змістом і відпрацювали на сам сніданок, а окрім того, заробили більше; а коли з’їли якийсь смаколик – шматок тортика чи добре яблучко – то це теж не просто так – це лише передоплата від Всесвіту за те, що ви маєте зробити. Вам усміхнулися – це аванс, який маєте відпрацювати; заробили трохи грошенят – це аванс, виданий для майбутніх досягнень; яскраво світить сонце – це аванс від Всесвіту для того, щоб ви щось створили; маєте добрі взаємини з коханою людиною – це лише аванс для того, щоб зробити їх ще кращими!

Ніколи не післяплата чи заслужена віддача, чи подяка Всесвіту, а тільки аванс, передоплата, інвестиція. Таке ставлення дозволяє бути дуже швидкими у своєму житті, але при тому не метушливими; щасливими і присутніми. Звісно, за законами причини і наслідку, все, що ми отримуємо у своє життя зараз, – це наслідок наших дій, думок і слів у минулому. Однак для того, щоб стрімко рухатися вперед, краще концентруватися на здобутках, наявності чогось і успіхах, як на причинах створити щось більше – тоді кожну секунду нашого життя ми наповнюватимемо сенсом.

розширене відтворення

6. Час як пальне

Уявіть собі, що наш час – це наче бензин, який щоденно видається у певній кількості, щоразу однаковій. І ми маємо його виїздити! Бо якщо не використаємо, то він рано чи пізно заповнить весь простір навколо, весь наш Храм духу, буде так, що куди не кинь оком – всюди будуть невикористані пляшки, банки і каністри з тим бензином – так живуть люди, які можуть більше, а роблять менше (ледарюють, гніваються, демонструють…).

Є й інша категорія людей, яка використовує своє пальне понаднормово, їм завжди мало, і вони постійно втомлені і виснажені, бо роблять більше, ніж можуть, але завжди менше, ніж хочуть, – такі собі зациклені на ефективності особистості, для яких важливий тільки результат.

Час варто використовувати у міру його надходження, ані не байдикуючи і накопичуючи невикористані рештки у закамарках душі, ані не витрачаючи більше, аніж маєш на поточний час. Людина може бути такою собі ідеальною машиною, яка тче з майбутнього минуле, маючи можливість жити тільки в одну єдину мить, «тут і зараз».

Розвиваючи тему, пам’ятаймо, що того бензину кожному щодня видають саме стільки, скільки потрібно. Питання лише в тому, чи у потрібному керунку ми їдемо?

На жаль, дехто просто крутиться на місці, щоразу втрапляючи в одні і ті самі ситуації, стаючи на одні і ті самі граблі, зустрічаючи у своєму житті людей з одними і тими самими рисами, ловлячись на такі схожі пастки. Чи знаєте ви людей, які щораз роблять одні і ті самі помилки
і не вчаться на них? – то вся причина у неправильному використанні часу людиною, щось вона робить не те, і Всесвіт, бажаючи її навчити, щоразу посилає ситуації, які б могли зробити її кращою, а людина, їх вперто ігноруючи, набиває собі ґулі на одному і тому самому місці.

З іншого боку, зайвий час – то теж страшна річ! Якщо того бензину занадто багато, то, окрім того, що він просто заполонить весь простір навколо, щонайгірше сформує у нас метушливий спосіб мислення. За порівняннями з деяких притч: наш розум – це наче всесильний джин,
дух, якого треба зайняти. Постійно давати йому якусь справу, бо тільки-но він перестає бути зайнятий чимось корисним, то одразу починає шкодити. Не тому, що є таким злим і недобрим, а тільки тому, що не вміє нічого не робити. (Цілу притчу з коментарями я написав у книзі «Історії і притчі для особистісного зростання» (Частина 1, Частина 2).) Зараз хочу лише звернути увагу, що не можна не займати свій
час, і якщо ми не вкладатимемо його у щось корисне, то автоматично вкладатимемо його у щось шкідливе. Третього не дано.

Для кращого контролю вашого часу відвідайте наш онлайн-курс «Тайм-менеджмент: мистецтво ефективності».

Перерахуйте свої часові витрати і створіть свій ідеальний час вже зараз!

Куди вкласти гроші в Україні

Куди вигідно вкласти гроші в Україні, щоб зберегти заощадження і заробити

У попередніх статтях я багато уваги приділяв тому, як планувати бюджет та розподіляти фінансові потоки, щоб мати заощадження. Але просто відкладати кошти мало – треба,

Читати далі »

Що таке фінансова грамотність та як стати фінансово грамотною людиною

Поруч з базовими навичками грамоти, читання та письма, кожна людина повинна володіти навичками фінансової грамотності. Це та базова компетенція, над якою, освоївши, ми перестаємо задумуватися,

Читати далі »
Facebook
Twitter
LinkedIn