Сподіваємось, ви вже читали попередню статтю нашого блогу “Ресурс: визначення”, якщо ні, обов’язково прочитайте. А ми продовжуємо.
Життєва стратегія людини
Якщо життя це гра, то мають бути якісь її правила. А ще у кожній грі є учасники, які можуть мати спільні чи відмінні інтереси, а ще які борються за якийсь виграш, беручи на себе певний ризик. І хороших чи поганих людей, дурних чи мудрих, щасливчиків і лузерів немає – бувають ті, хто вибрали вдалу стратегію чи невдалу. Стратегія складається із двох протиставних моделей поведінки.
Наприклад:
носити шапку взимку і не носити влітку – це стратегія. Носити шапку взимку – це лише 50% стратегії, тобто модель поведінки. Якщо людина ототожнює модель поведінки та стратегію, то неодмінно програє. Тобто у стратегії завжди закладено дві крайності згідно з шаблоном: що робити й коли перестати.
У гру під назвою «Життя» виграти неможливо щонайменше тому, що наше тіло тлінне. Але можна спробувати зіграти внічию – прожити якісне і достойне життя, з гідним фіналом. Але для цього слід бути досвідченим гравцем і щоразу вибирати вдалі, або принаймні вдаліші, ніж інші, стратегії. Так, щоб максимізувати наявний у вас ресурс із мінімально можливими витратами. Наявність ресурсу більшого, ніж в інших, забезпечує більшу ймовірність виживання і є загалом еволюційно стабільною стратегією (ЕСС) для того/тої, хто вміє його накопичувати.
Запрошуємо вас на наш тренінг “Спілкування і порозуміння”. На ньому ви дізнаєтесь як стати лідером, триматись на публіці та ще багато цікавого.
Еволюційно стабільна стратегія
Що таке ЕСС? Еволюційно стабільна стратегія – це така стратегія, яка відновлює сама себе. Наприклад, припустімо, що є люди «добрі» і є «злі». Якщо всі будуть тільки «добрі», то буде математично вигідно з’явитися комусь «злому» і корисливому, хто їх експлуатуватиме. Аналогічно, якщо всі будуть «злі», то ніхто не віддаватиме нічого іншим, і таке суспільство теж приречене на загибель.
Однак змоделюємо, що встановилася певна пропорція «добрих» до «злих» – 70% на 30%. Тоді, цілком ймовірно, що коливання цих показників в певну сторону буде тільки тимчасовим, і система сама вирівнюватиме пропорцію. Звісна річ, ніяких «добрих» чи «злих» людей немає, так само, як 70 на 30, – це умовна пропорція, яка, крім того, залежить від зовнішніх обставин, проте вона добре ілюструє ЕСС.
Рекомендуємо поринути у сучасне дитинство та переглянути недавню версію історії про Мері Попінс. “Якщо світ стоїть догори дригом, вигідно і собі перевернутися.” – одна із багатьох чудових цитат цієї стрічки. А ще гарна музика та позитивно-логічно-психологічні діалоги – те, що треба для зимових вечорів та вибору стратегії. Детальніший опис ви можете прочитати на сайті “Планети кіно” (ми підшукали для вас посилання, а сам фільм, думаю, ви знайдете 😉 де переглянути).
Продовжуємо. Уявімо інший приклад: люди масово стають вегетаріанцями. Тоді надлишок м’яса, який продукує харчова промисловість, стрімко дешевшає, і багато кому стає вигідно знову повернутися до м’ясоїдства.
Еволюційно стабільна стратегія як точка рівноваги регулює:
- кількість грошей у банківській системі;
- генів гомосексуалізму;
- крайніх лівих і крайніх правих у парламенті;
- любителів футболу;
- бухгалтерів і програмістів;
- зайців і вовків;
- макроорганізмів і бактерій.
І фактично всього іншого, єдине, що варто ще розуміти, – ЕСС є динамічною величиною, і точка стабільності завжди задається на вищому рівні гри.
Умовно є сім рівнів гри у людському житті. Кожен нижній рівень є підґрунтям для формування крапки (пропорції) стабільності на вищому рівні:
- Індивідуальні особливості людини. Саме тут «живуть» її характер, навички та звички, уподобання і вміння;
- Сімейна модель – те, як ми вибудовуємо взаємини у нашій сім’ї. Упродовж тривалого періоду, десь аж до перших 10-и років спільного подружнього життя, цей рівень тотожний із родинною моделлю.
- Родинні моделі – шаблони поведінки, закладені у дитинстві, – більшість неусвідомлених впливів на своє життя людина несе саме з цього рівня гри.
- Соціальний рівень – правила поведінки у соціумі, в якому живе людина. Культура, ментальність, духовна традиція, місце в ієрархії, розмір поселення, з якого походить людина, – все це закладає неочевидний відбиток на родинну модель, яка, зі свого боку, впливає на індивідуальні особливості її поведінки.
- Біологічний рівень. Вік, робота гормональної системи, особливості поведінки біологічного виду Homo sapiens – основне, що робить нас людьми. І впливи цього рівня ми зазвичай розуміємо найменше.
- Рівень статі. Стать, гендерна ідентифікація, репродуктивна стратегія – цей рівень більш базовий, ніж біологічний, бо розподіл на статі трапився набагато раніше, ніж сформувався наш біологічний вид, ряд приматів, клас ссавців і десь, напевне, навіть наш тип – хордові. Це рівень, на якому відбувається дуже багато всього, що ми зазвичай списуємо на вищі рівні, – індивідуальні особливості чи родинні моделі.
- Математичний рівень. Нормальний розподіл, плинна середня, регресія до середнього, ймовірності і пропорції – світ позбавлений цілей, потреб і бажань, скутий у самі лише неупереджені та абстрактні цифри. На цьому рівні відбувається основна гра, але ми через свої обмежені відчуття її узагалі не помічаємо.
Крапка стабільності
Поясню на прикладі крапки стабільності, яка формується на нижчому рівні. Скажімо, є людина, яка хоче стати багатою (щасливою, розумною, цікавим/ою співрозмовником/цею чи видатним/ою художником/цею). Її індивідуальна мотивація залежатиме від того, чи має вона платформу на нижчому рівні – родинної моделі. Тобто чи заохочує цей рівень до того, щоб стати такою, як людина «хоче». Зауважте, що інколи заборона чи неможливість є найкращим заохоченням. А те, чи родинна модель сприятиме такій поведінці, чи ні, – закладається на рівні соціальному. Фактично суспільство, у якому живе «родина», формує ставлення до багатства (краси, творчості, розуму тощо). Зі свого боку, сприяння чи несприяння тому або іншому суспільному ставленню визначаються на рівні біологічному. Адже, якщо гормональний фон не мотивуватиме заробляти «багато грошей», то і дій на втілення бажання не буде.
І нарешті:
Всі не можуть бути багатими – людина має шанс реалізувати своє прагнення тільки тоді, коли математичні передумови для втілення її бажань будуть у балансі з прагненнями усіх інших гравців і систем, у межах яких вони взаємодіють.
Приклад дуже спрощений, але, сподіваюся, зрозумілий. Але якщо таки тема бізнесу вам цікава, ласкаво просимо до нашого “Бізнес-інкубатора” (деталі за посиланням).
Можу навести ще простіший приклад: дії людини варто назвати «нормальними», якщо вони підходять під систему поведінки у її родині, яка, зі свого боку, має відповідати правилам соціальної системи. Вона ж підпорядковується загальнолюдським цінностям (біологічний рівень, бо мораль закладена в основах нашого виду), і, нарешті, має мати математичну доцільність, за якої така поведінка відтворює сама себе.
Автор: Роман Кушнір (“Ресурсність: математика самореалізованої людини“)
Чекайте продовження статті та долучайтесь до нас у соцмережах Facebook та Instagram. Усілякі цікавинки, події та корисні статті – у нас ще багато цікавого!
А ще раді будемо прочитати вашу думку у коментарях до цієї статті.
Будемо на зв’язку. Вдалого часу!
