Питання для зміни життя

зміни

Які слова варто сказати, щоб людина почала жити? Просто тут і зараз, вже і негайно, не відкладаючи жодної справи на потім, а наче корабель під надутим вітрилом стрімко пливла вперед до щораз нових звершень, не занедбуючи при цьому себе, взаємини з близькими і вміння радіти кожній миті життя?

Наші досягнення та визнання

– Якби ви сьогодні померли, то чого б досягли? – Ставлю таке питання, бо воно повертає нас обличчям до реальності і до скінченності нашого Шляху. Той хто, боїться смерті, так ніколи і не почне жити.

– А що ви такого зробите сьогодні, щоб за це вас згадали через рік, п’ять, п’ятдесят років? Будь-який здобуток буде визнаний лише з часом. То чи готові ви зробити отой рішучий крок до стратегічних і пам’ятних справ уже сьогодні?

– Чи готові ви дочекатися власного визнання? Більшість не готова чекати – люди, бажаючи всього одразу, наче нічні метелики, летять на вогонь, щоб згоріти у ньому? Чи готові ви довго і наполегливо робити щось, доки воно у вас вдасться? Терпіння – дуже дефіцитний ресурс. Хто його має – далеко зайде.

– Чи виконуючи будь-яку дію, запитуєте себе: скільки часу це мені вивільнить? яка моя ціль? як я завдяки такому проведенню часу стану кращим? «Люди люблять рубати дрова, бо одразу бачать результат», – казав Альберт Ейнштейн, – натомість досягає той, хто готовий тривалий час працювати і без видимих результатів, але при цьому ставлячи собі правильні запитання. Адже швидко – це завжди повільно, але постійно!

Наші пріоритети і відповідальність

– Що є для вас пріоритетнішим: бездіяльність і ледарювання, постійні мандрівки замкнутим колом з наступанням на ті самі граблі? Чи стрімкий рух уперед, роблячи те, чого раніше не робили, отримуючи результати, які раніше здавалися лише мріями? Перевірка дуже проста: те, що робитимете наступних пів години – те і є насправді важливе для вас.

Перегляньте відео-ролик про виставлення своїх пріоритетів:

– Чи готові ви повернути собі весь свій час? Не списувати і не звалювати відповідальність на когось чи щось, а постійно пам’ятати, що те, чим ви займаєтесь, – це і є ваш особистий вибір та особиста відповідальність. Не ходіть на роботу, якщо вона забирає ваш час! Займайтесь нею тільки тоді, коли це ваш свідомий вибір і бажання. Невже ви готові віддати нелюбому заняттю свій час (своє Життя!), хай навіть там за нього добре платять? Доки будете погоджуватись на абищо, доти і не матимете всіх тих радостей життя, які б могли мати.

– Чи розумієте, що найкращим вашим критерієм є відчуття наповненості сенсом і радості при виконанні якоїсь роботи. Ніколи не погоджуйтесь на щось менше. Безглуздо їсти черству скоринку самотності, замкнутості і злості, коли на свято Життя для нас приготували найсмачніші наїдки у вигляді добрих взаємин з іншими, порозуміння зі собою, гармонії і любові на щодень. То чи подобається вам те, чим ви займаєтесь щодня? А що ви робите, щоб воно почало подобатись? Інколи так буває, що може не подобатись робота, та якщо ви відчуваєте, що вона для вас є чомусь внутрішньо необхідною, то навчіться нею захоплюватися і приймати як незмінний елемент у великій грі Життя.

– Чи готові ви навчити самі себе зацікавлювати Життям? Чи відомо вам – якщо людина чогось не досягнула, то це через незадоволення? Так, саме незадоволення – це перший крадій успіху. Не подобається щось – зробіть так, щоб подобалось. Перетворіть апатію на активну нудьгу, далі трансформуйте її в активний інтерес і зацікавлення, й на тому ментальному ґрунті точно згодом виросте щире захоплення і радість життя. Всі зміни починаються зсередини. Все, що вам може заважати, теж може перебувати тільки там. Знайдіть! Змініть!

– Чи розумієте тепер, що запитання: скільки ти маєш часу? чи маєш багато часу? чи маєш багато роботи? так само, як і коментарі на кшталт «У мене не було часу» або «Як швидко пройшов час» – позбавлені сенсу? Бо часу у нас – рівно 24 години на добу, і він іде зі швидкістю одна секунда у секунду, і робота є завжди, бо вона, наче повітря, не може не бути, – його нема, то і нас не буде. Але в той же час важливим є питання: чи ви готові повністю взяти відповідальність за свої 24 години? Чи готові розуміти, що все, у що вкладаєте свій час – це і є ваші пріоритети? І що у вас буде час рівно на ті і тільки на ті справи, що ви робитимете?

скрипаль

Притча про скрипаля

На завершення розповім притчу про скрипаля, якою дуже люблю ілюструвати відповідь на питання: Коли часу буде більше? Коли скінчиться вся ота метушня навколо? Коли я встигатиму більше? Коли мені не потрібно буде поспішати, а зможу жити розмірено? Коли я встигну виконати все те, що запланував? Коли вже нарешті…? Коли я буду…? Коли…?

Помер один скрипаль. Великих заслуг не мав, та й зірок з неба не хапав. Трохи грав на весіллях, інколи на концертах, але нічим особливим не вирізнявся. Після смерті потрапив невідомо куди – чи то в пекло, чи то в рай. І ось чує – звідкись лунає чудесна музика: приємна, мелодійна, така, що зачаровує та проймає до глибини душі. І вирішив він, що якщо вже він скрипаль, який після смерті нічого не має на тому світі, тільки скрипочку, то піде послухати тієї музики, подивиться, хто ж це так гарно грає. Йде він, іде і бачить перед собою коло, в якому сидять різні музики: один грає на віолончелі, інший – на фортепіано, хтось на барабані, а хтось на сопілці, але разом вони створюють неповторну мелодію. Мелодію таку, що один раз послухаєш – і хочеться її слухати вічно.

Й ось скрипаль підходить ближче і бачить, що один стілець у колі вільний, і той, хто біля нього сидить, киває до музиканта, мовляв, підходь, сідай до нас. А той думає: «Запрошують, значить, потрібно сідати». Підходить, сідає на вільне місце і насолоджується.

Аж раптом помічає, що кожен музикант грає окремо і по черзі. І дивиться, що черга вже скоро до нього дійде: «Що робити? Скоро буде моя партія, зараз я повинен грати, я не можу зіпсувати таку чудову мелодію!». Згадав він все, що вчив у музичній школі та в консерваторії, і все, що грав на весіллях, все найкраще, що взагалі грав у житті. І коли дійшла до нього черга, він зіграв і не зіпсував мелодії. Розслабився, перевів подих, вирішив відпочити. Як тільки трошки перепочив, дивиться – знов його черга надійшла. І знову йому треба грати! Згадав, що тільки міг згадати, що найкраще колись грав. Згадав і зіграв. Дуже добре зіграв! Знову не зіпсував мелодії.

Знову до іншого перейшов хід. Та тільки трохи розслабився і заслухався, дивиться, до нього вже черга підходить. Думає, потрібно зіграти. От він зібрався, і все особливе, що згадав – зіграв. Добре зіграв. Але думає: «Не буду відпочивати, зараз в сусіда мого запитаю дещо». Повертається і питає:

– Скажіть, будь ласка, скільки ще буде тривати цей концерт? – А той збоку йому відповідає: – Не хвилюйтесь, колего, ця мелодія вічна.

Для ефективного управління часом ви завжди можете долучитися до нашого онлайн курсу «Тайм-менеджмент».

Коли у вас буде більше часу на дітей і сім’ю? – Ніколи. Коли зможете встигати більше? – Ніколи. Коли скінчиться все те, що нам потрібно робити щодня: ходити на роботу, займатись справами, спілкуватись, мити посуд, шукати нові способи і нові ідеї, створювати? – Не хвилюйтесь, ця мелодія вічна! Коли вже можна буде ні про що не думати, нічим не перейматись і лише насолоджуватись? – Ніколи, бо ця мелодія вічна! Коли вона припиниться, то і нас не стане.

То як відшукати час на те, що ви неодмінно хочете втілити? – Зробіть це просто зараз! Потім не буде. Завтра будуть свої завдання. Вам вистарчатиме часу тільки на те, що ви робитимете!

Уривок із трилогії Романа Кушніра «Створюй! Дій! Досягай!» 

Про те, як підрахувати витрати свого часу читайте ТУТ, а де час взяти – ТУТ.

Куди вкласти гроші в Україні

Куди вигідно вкласти гроші в Україні, щоб зберегти заощадження і заробити

У попередніх статтях я багато уваги приділяв тому, як планувати бюджет та розподіляти фінансові потоки, щоб мати заощадження. Але просто відкладати кошти мало – треба,

Читати далі »

Що таке фінансова грамотність та як стати фінансово грамотною людиною

Поруч з базовими навичками грамоти, читання та письма, кожна людина повинна володіти навичками фінансової грамотності. Це та базова компетенція, над якою, освоївши, ми перестаємо задумуватися,

Читати далі »
Facebook
Twitter
LinkedIn