Про типи мотивації

мотивация досягай дівчина радість дія

Не секрет, що будь яке діло варто робити якнайкраще, але зайвий перфекціонізм зазвичай вбиває ініціативність і бажання пробувати, адже ніхто не знає, як правильно. А пошук перфектного рішення – це лише намагання задати суб’єктивну форму об’єктивному невідомому. Натомість, аби навчитися щось робити добре і швидко, спершу варто виконувати це погано і повільно. І що більше спроб ми собі дозволимо здійснити, то вагомішими будуть наші здобутки. Невдачі не є чимось поганим, а лише невід’ємною частиною досвіду успішної людини, інструментом для досягнень, ключем до замка, який відчинить нам доступ до нових дверей. І якщо людина не здаватиметься і запасеться терпінням, то її успіх гарантований.

Втім, буває і так, що людина стартує з геть незручної позиції – з негативного депресивного стану (статтю про депресію ви можете прочитати тут).

Тікайте у реальність!

То як справлятися з собою у таких умовах?  Як висновок: у будь-якій незрозумілій ситуації тікайте у реальність, у дію, у незвичні, але правильні вчинки! Це прояв вашої внутрішньої сили. Більшість людей нездатні будуть таке зробити, але вас це не стосується – ви точно зможете! Особисто я вірю у вас!

Якщо людина робить менше, хоча може більше, то це з часом починає демотивувати і вона чахне! Натомість, навпаки, у складних ситуаціях, при найбільших проблемах, в умовах цейтноту людина проявляє себе такою, якою вона насправді є. Наче пакетик чаю: доки його не кинеш в окріп, доти незрозуміло, що там за заварка всередині, доки не притиснеш фрукт, так, щоб із нього не потік сік, доти незрозуміло, чи він стиглий.

У кожного з нас закладено неймовірний потенціал. Ми маємо руки, ноги і голову на плечах, хоча, на жаль, є люди, які не мають і половини того, що є у нас. То чи не гріх жалітися і нарікати на несправедливу долю, хіба не наше призначення – допомагати тим, кому зараз важче, аніж нам? Часто, коли до мене приходять молоді люди і розповідають про те, що цілими днями сидять у соцмережах, бо не знають, куди себе подіти, я «сварюся» з ними, що не можна ставитися до себе, як до речі, предмета, що це злочин – бути бездіяльним, коли навколо стільки несправедливості, горя, пов’язаного з браком любові! Як ви хочете, аби хтось вас мотивував до дії, коли самі не хочете себе мотивувати? Кому багато дано, з того багато спитають – кожного разу пам’ятайте про це, коли вам заманеться байдикувати чи займатися зайвим. А всім нам дано направду багато, отож звітувати доведеться багато за що.

Одного разу, спостерігаючи за вбогими, які не мали що їсти, і нещасними, які ніяк не могли дати собі ради, один молодий чоловік промовив:
– Боже, чому ти нічого не зробив, аби допомогти людям?
Це було настільки щиро, що голос із неба не забарився:
– Чому ти кажеш, що я нічого не зробив? Я створив тебе!

стрибок дія радість натхнення

Підбір типу мотивації

Часто, коли одна людина намагається мотивувати іншу, вона потрапляє у пастку нерозуміння різноманітних видів мотивації, а отже підбирає непридатні інструменти і, як наслідок, так і не може стати провідником для змін у житті когось. Натомість чітке розуміння того, який тип мотивації застосувати у тих чи інших умовах, дозволяє набагато спростити життя собі та бути кращим мотиватором для когось.

Щоб підтвердити свої слова, наведу декілька прикладів, із якими ви, напевне, стикалися:

  1. Дитина приходить у якусь секцію (спортивну, танцювальну), клуб (вивчення мов, бізнес-зустрічі) чи громадську організацію – повідвідує їх трохи і, коли наче все йде до поглиблення співпраці й переходу на новий рівень, усе кидає і йде геть. Причому загалом їй усе сподобалось і свого рішення вона сама не може пояснити, а хіба що раціоналізувати його.
  2. Двоє людей зустрічаються – їм на початках дуже добре разом, та настає момент, коли начебто у них усе настільки добре, що вони розлучаються, або, навіть якщо й одружуються, то явно втрачають інтерес один до одного у перші роки життя і, хоч зовні виглядають непоганим подружжям і самі не жаліються, а все ж минулі взаємини вже згасли.
  3. Працівник, у якого раніше горіли очі до роботи, геть почав втрачати інтерес до неї. Зарплата у нього чудова, можливості для зростання і сприяння керівництва забезпечені. Здавалось би, тільки працюй так само, як і раніше, але ні: людина губить свій потенціал і йде геть, причому рідко коли на кращу роботу чи у кращу сферу.
  4. Ви почали виконувати певну роботу, за яку дуже хотіли взятися: писати проект чи книгу, автоматизувати бізнес, систематизувати книги, – але вона трохи затягується у часі. І начебто ви досі відчуваєте, що це варто зробити, ніби навіть і хочеться, а все-таки якось воно вже не так. І часто робота залишається на пів дороги з марною надією колись ще за неї взятися.

Тобто навіть у великих справах на все життя (взаємини, робота, громадська активність) чи у справах, пов’язаних із якимись дрібничками, але які не можна зробити «на одному подиху», тобто за один суцільний відтинок часу, часто спостерігається, що ентузіазм начебто без видимих причин гасне. І причиною цього є різні мотивації, які потрібні спершу для того, щоб почати діяти, і потім, аби продовжувати робити те, що робимо. Змішування мотивацій у одну купу – саме та причина, яка не дозволяє нам чи то ефективно почати, чи то, навпаки, продовжувати.

мотивація розвиток роздуми натхнення

Залучаюча і утримуюча мотивації

Уявімо автомобіль: для того, щоб його завести, потрібен акумулятор, а для того, щоб продовжувати їхати, – двигун. Можна їхати і тільки на акумуляторі, але він дуже швидко розрядиться, а також можна забрати акумулятор, коли ми їдемо, і він буде не потрібен до першої зупинки. Дуже схожий процес відбувається і у людини: на різних етапах їй потрібна залучаюча або притягуюча (початкова) й утримуюча (тривала) мотивація.

Притягуючу мотивацію можна назвати короткою, але інтенсивною, – це своєрідний спалах, іскра, поштовх, мікровибух, детонація.

Утримуючу мотивацію можна назвати довгою: вона набагато менш інтенсивна, зате рівномірна і постійна, такий собі плавний пломінь, який горить і не гасне.

І тільки коли обидві ці мотивації у відповідний час змінюють одна одну, можливий довготерміновий якісний результат. Ми завжди починаємо щось робити, використовуючи силу притягуючої мотивації, а продовжуємо – завдяки утримуючій.

Уявімо вокзал мегаполіса: з якогось глибокого села на нього маленькою електричкою приїхав пасажир, щоб пересісти у швидкісний сучасний електропоїзд. Але як це зробити, якщо навколо стільки поспішаючих і метушливих людей, відволікаючих вивісок, а у вухах дзвенить неймовірний галас? Врешті, як не помилитися і знайти саме свій потяг із посеред десятків інших таких самих, схожих, а потім ще ж потрібно буде знайти вагон… У процесі якої завгодно діяльності наш мозок схожий на того пасажира, якому потрібно зробити пересадку, але від незвичності він може затриматися і не встигнути чи навіть загубитися на вокзалі.

Тож на своїх курсах із тайм-менеджменту я часто кажу, що більшість із нас губиться на вокзалі, намагаючись перейти із залучаючої до утримуючої мотивації.

Є і дистанційний онлайн-курс із “Тайм-менеджменту”. Обирайте формат навчання, найбільш зручний і прийнятний для вас!

Займаючись айкідо, із якогось моменту я почав розмірковувати, хто і для чого займається на тренуваннях разом зі мною.

  • Чому людина, яка показує чудові навички, врешті йде геть?
  • Чому приходять новачки, які на ентузіазмі випереджають набагато досвідченіших і старших колег?
  • Чому так багато тих, хто, не зізнаючись у цьому навіть собі, йдуть, отримавши коричневий чи чорний пояси?
  • Також я розмірковував над власними мотивами і зрозумів, що мотивація, з якою я прийшов і з якою займаюся досі, вкрай відрізняються.

І вже тепер ретроспективно розумію, що найважчим періодом був перехід – коли стару мотивацію ти наче вже й вичерпав, а нової ще не знайшов. І усвідомлюю, як багато інших людей загубилися між двома етапами.

То що може бути залучаючою мотивацією, а що – утримуючою?

До залучаючої мотивації варто віднести всі наші короткотермінові бажання – як природні або інстинктивні (закоханість, бажання бути сильнішим, здоровішим, злість на себе чи іншу людину, образа, страх чогось не встигнути тощо), так і соціальні (бажання щось комусь довести, переконати когось у чомусь, бажання сподобатися, впевненість у власній правоті і т.ін.)

Натомість утримуючою мотивацією буде любов, прийняття нас іншою людиною, цінування, підтримка,розуміння, звичка, сформоване середовище тощо. Тому так багато хто вміє бути закоханим, але не вміє любити, вміє розпочати на екстремальній емоції, але не вміє довести все до логічного завершення, вміє переконати всіх у власній правоті, але потім передумати і відмовитися від власних слів.

Кожного разу, коли ви розпочинаєте щось робити (чи це б стосувалося справи всього життя – одруження, вибір фаху, заснування бізнесу, народження дитини – чи якоїсь більш тривіальної, але розтягнутої у часі дії – підготовка бізнес-плану, написання книги, участь у гуртках чи секціях, найм працівників на своє підприємство), привчіть себе трохи заглядати наперед і розуміти, що який би початковий запал і ентузіазм не був, а згодом він вичерпається і знадобиться перейти чи перевести іншу людину на нову, більш довготермінову мотивацію.

Рекомендуємо цікавий ресурс із підбору книг для вашої мотивації – перейдіть за посиланням.

Побачте ціль за ціллю

Намалюйте сходинки перебудови своєї поведінки. Сформуйте образи майбутнього – покажіть самі собі можливості для зростання. Не плутайте обидва типи мотивації, адже вони споживають зовсім різну енергію і мають інші функції. І вам потрібно мати паливо на обидві мотивації.

  • Тому, якщо ви хочете мати щасливі взаємини, навчіться час від часу спалахувати і закохуватися в одну і ту саму людину, яка поруч, а окрім того, вчіться любити.
  • Якщо хочете мати багато клієнтів у бізнесі, спершу вирішіть їхню основну і нагальну проблему, а потім покажіть, які майбутні підтримку і розуміння можете запропонувати.
  • Якщо хочете мати вірного й ефективного найманого працівника, то подумайте, що ви зможете запропонувати після його першої ейфорії від отриманої роботи.
  • Якщо хочете, аби дитина продовжувала займатись у гуртку, зрозумійте, що може її там утримати, і не намагайтеся застосовувати старі й начебто «перевірені», колись дієві методи – вони вже втратили свою силу.

Так само, якщо знаєте, що ви з тих, хто терпляче виконуватиме завдання, але ніяк не знаєте, як за нього взятися, навчіться «будити у собі звіра», захоплюватись якоюсь ідеєю, знайти те, що змотивує до виконання першого кроку, якусь дрібничку, від якої запалюються очі.

Роман Кушнір (уривок із книги «Досягай»)