Коефіцієнти власної ефективності

ефективність

Маючи перед собою деталізований план дня, ми можемо перейти до дослідження коефіцієнтів власної ефективності, або по-іншому – коефіцієнтів прогресу особистості. Вони, наче бортовий комп’ютер, показують нам основні параметри нашого руху на дорозі життя, а отже, заодно і характеризують час, який нам потрібен для досягнення своїх цілей.

1. Коефіцієнт вкладу у власне тіло

Скільки часу ви приділили вчора храмові свого духу? Скільки займалися руховою активністю, спортом, скільки плавали чи просто дихали свіжим повітрям? Як багато провели на татамі у фітнес-центрі, спортзалі чи на стадіоні? Можливо, готували самі для себе поживну і корисну їжу, цілеспрямовано думаючи про щось добре і приємне? А може, залишивши авто, пройшлись до роботи пішки чи проїхались на велосипеді? Або бодай просто самі піднялись на дванадцятий поверх замість того, щоб скористатися ліфтом?

Чи замислювались ви колись над тим, що весь розвиток і конкретної людини, і людства загалом відбувався й відбувається через рухову активність?! Дитина пізнає світ, зростає інтелектуально, емоційно, соціально, духовно і культурно саме завдяки тому, що рухається: повзає, стрибає, перевертається, бігає, ходить, плаває, здіймається тощо. Те саме відбувалося протягом всього періоду розвитку homo sapiens-a, тільки значно повільніше. Саме зміна рухової активності якнайкраще сприяє внутрішнім змінам особистості людини. Недарма кажуть, що у здоровому тілі – здоровий дух. Натомість людина часто забуває про це за щоденними клопотами, а коли згадує, то її незвикле до фізичних навантажень тіло нагадує такий занедбаний храм, який потребує не просто прибирання, а повноцінної реконструкції.

Тож визначте частку часу, вкладеного вчора у своє тіло, розділивши відповідну кількість п’ятнадцятихвилинок на загальну тривалість свого минулого дня.

2. Коефіцієнт вкладу у глибинне спілкування

Під ним я маю на увазі час, який ви цілеспрямовано провели з коханими людьми, дітьми, батьками або іншими родичами. Не рекомендую включати сюди час, проведений із друзями, чи, тим більше, знайомими, хоча інколи навіть час зі співробітниками чи клієнтами є часом, вкладеним у глибинне спілкування. Перевірити, що це справді був пошук порозуміння, а не звичайні теревені, можна переконавшись, що після такого спілкування зазвичай вивільняється чимало енергії, людина стає більш урівноваженою і щасливою, окрім того, зникає непевність чи бажання щось комусь доводити – ми сприймаємо іншу людину такою, якою вона є, і розчиняємося у процесі спілкування, як кубик цукру у гарячому чаї.

Для вдосконалення цього коефіцієнту відвідайте наш курс «Спілкування і порозуміння».

У швидкому плині життя ми часто забуваємо про найголовніше і занедбуємо те, що часто приносить найбільше результатів. Погодьтеся, підтримка близької людини дозволяє створити чи заробити набагато більше, аніж підписаний успішний бізнес-контракт, а для того, щоб вона була, потрібно щоденно докладати щось у скарбничку особистих взаємин. 

То скільки часу ви вчора, у свій найтиповіший день, провели зі своєю сім’єю? З близькими за духом людьми? Скільки часу не сперечалися? Не обурювались діями інших? Скільки часу у своєму спілкуванні ви бачили людину у клієнтові чи, наприклад, у продавчині, яка вас обслуговувала у крамниці? Будьте чесними з собою: рахуйте реальний час, а не бажаний.

вдосконалення

3. Коефіцієнта вкладу у своє особистісне чи професійне зростання

Одразу застережу, що сюди не треба «пхати» час на прочитання книг, перегляд пізнавальних фільмів чи рутинну роботу з клієнтами або бізнес-партнерами. Важливе тільки: 

  • те, що ви робили на максимальній для себе швидкості; 
  • те, що було пов’язане зі завданнями, які вимагали вашої найбільшої майстерності і концентрації уваги; 
  • щось, що було діяльністю, якою ви раніше не займалися, 
  • те, що вимагало повної вашої присутності й усвідомленості. 

Візьміть до уваги: нечесно враховувати для розвитку час на прочитання книг, втім, варто фіксувати час, що був вкладений у використання прочитаного. Так само переглянутий фільм – це згаяний час, однак те, що ви створили на його основі, – оце ваш розвиток.

Рахуйте собі тільки той час, який ви вклали у продуктивну усвідомлену роботу, натхненні побаченим. Погодьтесь, що це чесно, бо інакше можна цілими днями дивитися мотиваційне чи просто цікаве відео, не займаючись при цьому жодною творчою роботою. Набагато краще, коли людина дві-три-чотири хвилини щось переглянула і, відірвавшись від джерела інформації чи емоцій, одразу взялася за роботу, пов’язану із використанням побаченого чи почутого. Так само і в спілкуванні з клієнтами, яке ви проводите щодня: це ваш професійний обов’язок, та якщо ви у такому спілкуванні свідомо спробували підхід, прийом чи метод, яким досі не користувались, то це і буде вашим розвитком. Щоправда, тільки на сьогодні, бо завтрашній день потребуватиме нових спроб і підходів.

саморозвиток, мотивація

4. Час, вкладений у стратегічні довготермінові справи

Під ними маю на увазі ті справи, які вивільняють ваш час на декілька наступних місяців. Зробивши якусь справу зараз, вам не потрібно буде повертатись до неї досить довго.
Поясню прикладом: у нас є півгодинний інтервал. Людина, яка за цей час поснідає, вивільнить собі час до обіду – до наступного прийому їжі. Той, хто прибере кімнату, вивільнить час до наступного прибирання, наприклад, на тиждень. Якщо нашу «півгодинку» використати на відвідини перукаря, то ми вивільнимо час на місяць (це якщо ми стрижемось з таким інтервалом). Якщо ж піти до стоматолога, то час вивільниться аж до наступної профілактики, те саме вивільнення відбудеться, якщо ми вкладемо час у написання статті, яка потрібна раз у два місяці, чи бізнес-проекту, який «годуватиме» нас впродовж того ж таки інтервалу часу. Вклад часу у написання книги, розробка технологічного процесу виробництва, підготовка проекту будинку чи опис якоїсь бізнес-ідеї для подачі на ґрант вивільняє час на ще більші інтервали – квартальні, піврічні, річні… 

Тож стратегічними справами вважаємо ті, які вивільняють ваш час щонайменше на два місяці наперед, а краще на цілих півроку і більше. Бо саме вони дозволяють людині стрімко йти вперед, здобувати більше, проживати осмислене життя, досягати і бачити у тривалій перспективі результати власних дій. Уточню, що все описане вище – це не заклик «не потрібно їсти!», а лише наголос на тому, що записувати собі у стратегічний час варто тільки щось таке, що дає нам переваги на великій шкалі часу. 

Щодня пам’ятайте, що стратегія ніколи не повинна бути принесена в жертву тактиці. І коли вибиратимете, якою справою займатись, то швидше беріться до того, що не дасть результатів одразу, але обов’язково принесе вам стратегічні вигоди і переваги. Що більше часу у триваліші проекти може вкласти людина, то кращі її здобутки не лише у професійному, але й особистому житті. Пам’ятайте про це, коли захочеться посваритися з близькою людиною, адже таке самоствердження вивільнить час тільки на декілька годин чи навіть хвилин, натомість розуміння і толерантність – це вклад у скарбничку добрих взаємин на місяць, рік чи навіть ціле життя.

Для покращення коефіцієнту власної ефективності перегляньте відео з нашого YouTube-каналу:

Підрахунок

Врешті, порахувавши всі чотири коефіцієнти, можемо вивести загальний показник власної ефективності або прогресу своєї особистості за минулий день. Відповідно 100% мінус цей показник – це частка згаяного часу. З іншого боку – коефіцієнт резервного часу, часу, який ще можемо вкласти, щоб швидше досягнути власних цілей. Зауважу: понад сто процентів вийти не може, бо одну і ту саму п’ятнадцятихвилинку фактично ніяк не можна записати у різні категорії: коли ми вчимо іноземну мову, то це час у розвиток, але не стратегічний час, натомість якщо пишемо тест на знання мови, який потім не потрібно буде поновлювати, з іноземної, то це, навпаки, стратегічна справа, яка робиться зрідка, а результатом ми зможемо користуватися тривалий період.

Не буду вас збивати з пантелику тими цифрами й орієнтирами, які зазвичай виходять у людей, котрі тільки-но почали розмірковувати про ефективність свого часу і стали на шлях його оптимального використання – на початках це дуже низькі показники. Однак точно знаю – якщо це постійно робити, то вже через декілька місяців результати суттєво покращаться. Так, треба набратися терпіння на декілька місяців і, не шукаючи легкого шляху, монотонно і послідовно виконувати вправу. А результати поліпшаться лише через те, шо ваш мозок навчиться фокусуватись на найважливішому, і він, знаючи, що ввечері потрібно буде описувати свій поточний день, щораз менше дозволятиме гаяти свій час. Саме простий, але щоденний підрахунок вкладу у власний прогрес дозволяє цей прогрес пришвидшувати. Важливо також, щоб не було перекосів у цих показниках, бо якщо ми тільки вкладатимемо час у тіло (наприклад, людина безвилазно сидить у спортзалі) чи у стратегічні справи (цілодобово займається фундаментальною роботою, однак занедбує власну сім’ю), то рано чи пізно такий прогрес піде на шкоду, а не на користь. Неможливо довго всидіти на табуретці, у якої всі ніжки різного розміру. Тут чотири ніжки символізують чотири коефіцієнти і нагадують про те, що всі показники мають бути не те що обов’язково рівні, але збалансовані. Тож виконуйте цю вправу як щоденну і базову, рекомендую навіть малювати графік на основі отриманих цифр, і з часом ви помітите зміну власного способу мислення.

Інші коефіцієнти

Варто виконувати розрахунок і інших коефіцієнтів, які, можливо, є проблемними. Наприклад:

  • ті, кого часто відволікають співробітники або зайві монологи керівництва, мають рахувати оті незначні відтинки часу і наприкінці дня визначати загальну частку відволікань. Згодом це дасть змогу навчитися захищати свій час, жахаючись того, як багато його йде на цілі інших людей;
  • якщо у вас є декілька робіт, то обов’язково рахуйте час, вкладений у кожну з них, і далі визначайте, від якої є більша віддача. Це дозволить зосередитись на найефективнішій діяльності і згодом відкинути менш продуктивну;
  • для всіх, хто вважає, що проводить мало часу зі своїми дітьми, варто рахувати коефіцієнт спільного часу. Це дозволить побачити об’єктивну картину взаємин і за потреби збільшити тривалість проведеного часу;
  • можна також рахувати час, коли ви були максимально сконцентровані, займаючись найрізноманітнішою роботою: чи то їдучи на авто, чи то займаючись спортом, чи спілкуючись з підлеглими на роботі. Назвімо це коефіцієнтом присутності у власному житті, показником «тут і зараз».

У підрахунку коефіцієнтів вас ніхто, окрім власної самокритичності і совісті, не контролює. Зрештою, що собі порахуєте, те і матимете. Тож рахуйте й покращуйте вашу ефективність!

Уривок із трилогії Романа Кушніра “Створюй! Дій! Досягай!”