Міжособові стосунки (як трактує Wiki) – це взаємозв’язки між людьми, що об’єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і спілкування. Відповідно вони мають різновид:
- дружні стосунки;
- інтимні стосунки;
- сімейні стосунки.
Погані стосунки підтримувати набагато легше, аніж добрі. Тому-то багато хто і не дуже хоче зростати у взаєминах. Річка тече туди, куди легше, – лінією найменшого спротиву. М’язи нарощувати важче, ніж жир, і тому організм їх позбувається у першу чергу. Пройти кілометр у підніжжі гори і кілометр до її вершини – це зовсім різні кілометри.
Направду можна зрозуміти людей, які не розбудовують взаєморозуміння і взаємопідтримку, спільне щастя і любов у своєму подружжі чи загалом стосунках, – це ж потребує стільки зусиль, а ще ж із неконтрольованим результатом. З іншого боку, ті, хто не займаються своїми стосунками, просто не бачили, який чудовий краєвид відкривається з вершини гори.
Зазвичай проблеми полягають у тому, що люди роблять правильні висновки з неправильних даних. І, як наслідок, їх результат не може бути добрим. Що робити, аби мати правильні вхідні дані? Вчитися розуміти поведінку чоловіків і жінок, еволюційні передумови, які її сформували, соціальні впливи, індивідуальні особливості, вікові зміни, родинні традиції свої й інших людей та причини їх походження і водночас формувати свій широкий світогляд та значну місткість.
При цьому всьому треба добре розбиратися у математичних і фізичних законах, щоб зрозуміти архітектуру Всесвіту. Так, шлях попереду великий, але і ціль – зрозуміти іншу людину – дуже масштабна. Розглянемо типові помилки у ставленні до любові.
Як любить, то люблю, а як не люблю, то не люблю
Більшість людей просто не доходять до теми любові, переходячи до стану черствості одразу після закоханості. Чому? Бо любов – це не те, що є чи чого немає, а навик і вміння, які потрібно формувати, докладаючи зусиль. Тому, коли людина не вчиться любити, але говорить, що не любить, то схожа на того, хто, не маючи прав, казатиме, що не любить водити. Аби говорити про «любиш – не любиш», спершу треба визначитися «вмієш – не вмієш любити». А як знати, що людина скоріше за все вміє любити? Людина проходить свій Шлях! Тобто «несе» на собі тривалий час (роками) якусь добровільно взяту відповідальність у вигляді регулярної дії. Робота над тілом, послушництво, заняття спортом, опіка над іншою людиною, малювання чи писання книг, фотографування, дослідження … тобто все, що ми створюємо, робимо тривало і регулярно! І без корисливої мети! Вивчення іноземної мови, читання книг, перегляд ТБ, копання картоплі тощо Шляхом не є, бо належить до споживацтва або має корисливу мету.
Ви бачили?! У нас в рубриці “Блог” є ціла категорія, де ми активно публікуємо цікаві роздуми на теми взаємин, любові та процесу вибору та росту. Долучайтесь до читання та обговорень ось тут.
Любов – це процес
Якщо людина любить, то нікуди не дінеться, а як не любить, то що хочеш роби – нічого не допоможе.
Любов – це не річ, а процес. А процес змінюється і скеровується залежно від дій тих учасників, які його формують. Звісна річ, щоб правильно формувати процес, потрібно його розуміти, як і розуміти мотиви та вчинки самих учасників процесу. Наприклад: варто знати, скільки років триває закоханість, яка типова поведінка коханої людини у стресових ситуаціях, скільки часу та які гормони впливають на організм жінки після народження дитини, чому чоловікам так важливо «полювати на мамонтів» і тисячі й інших дрібних розумінь, які формують цілісну картину того, що таке любов. Так, це довго і складно, однак на кону наше вміння «розвивати» любов і доводити її до будь-якого рівня з будь-якого поточного стану.
Любити – легко
Любов – це робота. Щоденна, наполеглива і виснажлива. Любов може бути легкою: на перших етапах взаємин, коли немає очікувань і обов’язків; коли вона є лише засобом для досягнення цілі; або коли немає жодних тисків ззовні, тобто складних ситуацій і викликів, із якими потрібно справлятися. Також любов – це легко, коли людина пройшла свій Шлях і навчилася любити, що належить до найрідкісніших із усіх перелічених способів «легкої» любові.
Секрет успішних взаємин дуже простий: рахуйте коханій людині те, що вона робить для вас, і не рахуйте те, що, на вашу думку, не робить, але могла б.
А також рахуйте собі те, що не робите для коханої людини, і не рахуйте те, що робите!
Оце й усе. Ми ж зазвичай робимо навпаки: собі рахуємо те, що робимо, і не враховуємо, що не робимо. А іншому рахуємо те, що міг зробити, але не зробив, і мало звертаємо уваги на те, що вже зробив.
Звідки я знаю: те, що я рекомендую, працює? Візьмемо до уваги хоча б таку ознаку. Коли на чоловічих тренінгах чи клубах я говорю, що варто робити жінкам і що вони не розуміють і не знають про чоловіків, то представники сильної статі голосно аплодують і активно кивають головами. Коли ж я кажу, що робити їм самим і як ставитися до жінок, вони зазвичай знизують плечима і або мовчать, або неохоче заперечують: це не зовсім те, що потрібно, бо якось занадто складно.
Дзеркальна ситуація спостерігається на зустрічах із жінками: вони палко підтримують ті самі рекомендації для чоловіків і погоджуються: це саме те, що їм бракує, і водночас не завжди вдоволено реагують на пропозиції, що варто робити їм самим у ставленні до своїх чоловіків. Тож, коли ви жінка, цілком можливо: вам буде незручно прийняти деякі частини книги про ваше ставлення до чоловіків чи до ролі жінки загалом. Асиметрично – коли ви чоловік, то не дивуйтеся, що не завжди погоджуватиметеся з рекомендаціями для чоловіків чи поглядами на їх роль. Це нормальна перша реакція на те, що для нас виглядає як незвичне або таке, що ми його в силу своєї незвички не готові одразу застосовувати. Коли практикувати, з часом ви засвоїте дієвість усіх міркувань книги.
Вплив взаємин
Наші стосунки впливають чи не на всі сфери життя:
- успішність чи неуспішність кар’єри;
- досягнення у соціальному середовищі;
- стан здоров’я;
- загальне відчуття задоволеності й життя з сенсом.
На мою думку, можна й треба навчитися любити. А для цього необхідно зрозуміти себе, пізнати принципи, на яких будуються взаємини, відкриватися самим, для того, аби зрозуміти, що відбувається у думках коханої людини. Одним словом: попереду тривалий і нелегкий шлях до порозуміння, і я пропоную вам пройти його разом. Для цього ви можете слідкувати за нашим блогом, а також дивитись тематичну підбірку відео на каналі Youtube .
Хочете знати як розбудовувати довготермінові щасливі стосунки? Готові довідатись справжні секрети взаємин, яких немає у книгах і інтернеті? Хочете позбутись поточних і потенційно можливих труднощів у взаєминах і вивільнити емоційні ресурси на радість життя і творення?! Ми вам у цьому допоможемо! Наш курс “Менеджмент взаємин” для вас!
Автор: Роман Кушнір (“Жінка і чоловік:
як знайти порозуміння у особистих взаєминах. Частина 2“)А тим часом, рекомендуємо переглянути відео до теми. Дякуємо, що обрали нас для свого росту та розвитку. Гарного часу!
