Цінності і кодекси керівника

Наше життя – то постійна боротьба між тактичним і стратегічним, між поточним і системним, між вигідним і важливим, між легким рішенням і добре прорахованим. А зазвичай виграє просте, поточне, вигідне рішення. І тільки ті керівники та власники, які найперше надають перевагу стратегічному і важливому, рано чи пізно таки збудують великі й величні компанії. Багато хто просто боїться думати про ідеальне і рахувати системне, як наслідок, ніколи не має на це часу і, як наслідок, ніколи не матиме на це часу – бо утворюється замкнуте коло: якщо не вивільнити собі час на важливе, то доведеться завжди займатись рутинним, а отже, часу на системне вже ніколи не буде. І тільки розуміння своїх цінностей, помножене на щоденні дисципліновані дії, дозволить людині досягнути усього бажаного.

Чому це так важливо? Бо найважче це не написати цілі чи ідеальний день – найважче щоденною наполегливою працею завдяки дисциплінованому мисленню втілювати це у своє життя. Найважче це навчитись щоденно казати «ні» приємному на користь важливого і навчитись щодня казати «так» своєму добре прорахованому плану-задуму. Для цього слід докладати чимало зусиль і бути, або хоча б хотіти стати, ресурсною людиною. Погодьтесь: якщо у керівника чи власника не буде виділено часу на зміни, то змін не буде, скільки б людина про них не фантазувала.

То що насправді є оцими цінностями? Те, що для нас важливо. У кожного вони свої, і про них, так само, як і про смаки, не варто сперечатись. Однак їх потрібно знати, і не просто у своїй уяві, а мати виписані на папері. Неписаних законів теж можна дотримуватись, але у суперечливих моментах вони рідко коли стануть надійним підґрунтям для відповідальних рішень. А найбільше часу нашого життя йде, власне, на боротьбу із сумнівами у щораз нових і незвичних ситуаціях. У середньому в людини «набирається» до 2-х годин на день на вибір і рішення, чи то стосується доцільності дзвінка конкретному клієнту, чи того, чим зайнятись, або до якої черги у супермаркеті стати, чи яке місце обрати за переговорним столом, вже не кажучи про те, у яку школу віддати дитину чи як порозумітись із коханою людиною, – разом приблизно 40 000 рішень на день. А це приблизно 2 год*30 днів*12 міс.*60 років/24 год у добі/30 днів у місяці/12 місяців у році=5 років нашого життя! А якщо врахувати, що ми приблизно 8 годин на день спимо (хоч у власників це зазвичай менше :)), то усі сім з половиною років неперервного свідомого прийняття рішень! Ось звідки неймовірний резерв часу у людей, які знають, чого вони хочуть, мають чіткі критерії (цінності) для будь-якого вибору  і володіють продуманими алгоритмами (кодексами) їхнього прийняття.

Пропишіть свої цінності і в умовах сумніву звертайтесь до них. Повірте, з часом, якщо призвичаїтеся, це вивільнятиме вам час і зусилля годинами. Наприклад, вашими цінностями можуть бути такі:

1. У моєму житті немає часу на неважливе.
2. Кожен свій день я проживаю зі своїми цілями, максимально наближаючи його візії свого ідеального дня.
3. Я приймаю ризик* як належне і намагаюсь прорахувати його.
4. Я приймаю невизначеність* як належне і змиряюсь із нею.
5. Я беру у сферу своєї відповідальності усе, що відбувається зі мною у житті.

Їх має бути не надто багато і не надто мало. Важливо, щоб вони були записані, а не просто скопійовані. І ще важливіше, щоб вони еволюціонували – змінювались із часом у тих чи інших нюансах. Тобто слід бути готовими їх змінювати з плином часу і під впливом змін вашої життєвої стратегії. Я на цьому наголошую, оскільки знаю, що дуже важко так одразу взяти і написати свої цінності на усе життя. Хоча кому це вдасться – той молодець! 🙂

*Ризик – це те, що має певну ймовірність настання, яка базується на попередньо зібраному масиві даних.

Наприклад, якщо ви спізнюєтесь на 8 зустрічей із 10, то ймовірність приходу вчасно на якусь сьогоднішню зустріч становить 20%. Приклад спрощений, але не занадто. І так можна порахувати по будь-якій частині нашого життя, по якій маємо певні дані, починаючи від кількості суперечок на день і завершуючи лікарняними днями на місяць. Так от, ризик можна і варто прорахувати. Натомість невизначеність стосується події, яка трапляється так рідко або досі узагалі не траплялася, що ми не можемо визначити ймовірність її настання – можлива похибка більша за саму ймовірність.

Надто часто люди чи то під час організації свого часу, чи то у звичайних побутових ситуаціях відносять у категорію невизначеності те, що насправді є ризиком (приклад такої безвідповідальності: навіщо планувати свій день, якщо можна пробити колесо на дорозі і цей план піде «коту під хвіст»?),  і намагаються застрахувати себе від ризиків, які насправді є швидше невизначеністю (що мені зробити, щоб прожити сто років чи щоб кохана людина любила мене «вічно»?).

Приклад кодексу (алгоритму дій) може бути такий:

1. Найперше вранці натщесерце роблю стратегічне завдання (1 год);
2. Далі в роботу йде завдання, яке від мене потребують інші (працівники), щоб прийняти рішення (ніхто не має через мене затягувати процес);
3. Далі йде завдання, яке Важливе, але Нетермінове (якась система, чек-лист, прописування, перелік);
4. Все, що потребує менше 1 хв, роблю одразу;
5. Всі завдання, де просто потрібно ухвалити рішення, роблю одразу;
6. Все, що не хочу робити (нескладна, але чомусь неприємна справа), роблю одразу;
7. Все, що потребує для виконання більше ніж 5 хв, записую у «ексельку» як завдання;
8. Все, що потребує більше 30-60 хв (залежно від поточного завантаження), записується на день, коли я займатимусь тою роллю;
9. Без попереднього запису завдання жодну справу не роблю.

Пропишіть свої цінності і кодекси та дотримуйтесь їх. Це настільки просто, що мало хто справді це реалізовує, але хто таки дисципліновано втілить таку систему, уже за перші роки* побачить вражаючі результати. Важливо також щодня до неї звертатись і мати десь перед очима аж до того часу, доки вона не закарбується у вашій свідомості.

*Так, я не продавець чарівних пігулок, які за два дні зроблять вас мільйонером. Пропоную шлях важкий, але з гарантованим результатом.

Автор: Роман Кушнір (книга «Б – Бізнес»).