Дірки в емоційному відрі
Не можна наповнити діряве відро. Така проста істина, але, на жаль, щодо емоційної ресурсності ми її постійно забуваємо. Перед тим як наповнитися, треба залатати дірки емоційні – дрібні й великі. Які основні пробоїни є у житті сучасної людини?
- Розмови ні про що – надто тривале бла-бла-бла виснажує настільки ж, наскільки й важка фізична праця. Адже, не створюючи цінностей, творить хаос у наших думках. Особливо якщо це стосується людини, з якою у вас не було спільного минулого і немає майбутнього. Краще уже замінити такі розмови на спільну дію. У кінці хоча б буде якийсь результат.
- Розмови про те, на що не впливаєте, – копирсання у минулому, яке не зміните, чи спілкування про політику/спорт/мистецтво на рівні, на якому ви не долучені, створює більше шкоди, ніж користі. Адже часто такі розмови дають людині ілюзію причетності до чогось великого, водночас розбазарюючи той ресурс, який мав би піти на щось локальне, але своє.
- Демонстрації – у людини є ресурс на демонстрацію або на дію. Робити щось «спеціально», «напоказ», демонстративно – це ще одна дірка в емоційному відрі, яку потрібно залатати стійким внутрішнім переконанням «нічого нікому не доводжу/не показую – дію».
Які навчальні програми Школи розвитку SPE варто пройти для прокачування емоційної ресурсності?
- Образи – кожен перехід кордону іншої людини це викликання агресії у відповідь, на яку, зі свого боку, треба буде реагувати захистом, а отже, перевитратою ресурсу. Уникайте образ, особливо особистих, і ви принаймні не створюватимете нових дірок. А якщо навчитеся просити вибачення і вибачати, то ще й залатаєте старі.
- Самобичування – немає сенсу картати себе занадто сильно, варто брати відповідальність, тобто бути готовим/ою змінювати щось на майбутнє. Самобичування, як і саможаління, попри позірне заспокоєння, робить тільки гірше. Це те саме, що розчухувати рану, – наче стає легше, але тільки на короткий момент.
- Невміння пробачати – як я писав у книзі «Мистецтво відповідального спілкування», кожна не пробачена і не відпущена ситуація – це гнила картоплина у наплічнику, який ви тягнете з собою по життю. Вміння відпускати ситуацію і пробачати людині – складне, але його можна і потрібно навчитися.
- Неприйняття себе й інших, так само, як і незадоволення – це велика побутова пробоїна, яку люди навіть не помічають. Утім, кожен докір чи насмішка, як і зависання на якомусь процесі або надмір приємних безглуздих дій, свідчать про глобальне неприйняття чогось у своєму житті. Приймайте світ навколо таким, яким він є, він не створений, щоб бути ідеальним для вас. Хоча маєте повне право його змінювати, але це уже про часовий ресурс.
- Очікування – якщо в автомобілі натиснути обидві педалі – і «газу», і «гальм», він гудітиме, але нікуди не поїде. Якщо це технічно недосконалий приклад, то просто уявіть «крісло-гойдалку» – руху багато, а змін мало. Те саме і щодо очікувань: окрім виснаження, вони не дають жодного емоційного результату.
- Емоційна корупція – якщо людина віддає власний емоційний ресурс не там, де бере, – вона корупціонер. Навколо приблизно 50% корупціонерів і 50% жертв корупціонерів. Невтішна статистика. Не хочете бути ані серед одних, ані серед інших – добре рахуйте, звідки берете і кому віддаєте.
- Відволікання ґаджетами, інформацією, безладом й іншим – люди люблять метушню і хаос, бо в каламуті думок не таким болісним є відчуття безсенсовності й марнування власного життя. Тому відсутність глобальних цілей і щоденних дій на шляху до їхнього втілення легко підмінити таким зручним і звичним «не маю часу», «дуже багато роботи», імітуючи бурхливе життя, тощо. Знайдіть сенс, і ви залатаєте цю величезну пробоїну.
- Інформаційне переїдання – люди зазвичай не можуть довго жити без інформації ззовні. Постійно потрібні якісь шуми, які б заглушували важливі сигнали зсередини. Для більшості це настільки звично, що людина заперечуватиме життя в інформаційному шумі й доводитиме – вся інформація, яку вона отримує (включно з гортанням стрічки новин в інстаграмі, читанням коментарів у фейсбуці й тривалим переглядом серіалів по телевізору чи відео про світ тварин у ютюбі), – це важливо. Час від часу проводьте день в інформаційній тиші або на «інформаційній дієті», і ви залатаєте ще одну дірку.
Про ігри у нашому житті можна говорити чимало. Ба більше, наполегливо рекомендую ознайомитись як із математичною концепцією, власне, «теорією ігор», так і з психологічним аспектом – іграми й людьми, які у них грають (описав Ерік Берн). У нашій статті я сконцентруюся тільки на ключових, або нових, аспектах. Детальніше у статті.
Будьте лояльними до себе
Загальна рекомендація: будьте саморесурсні – лояльні самі до себе. Бо якщо 95% проблем люди створюють самі собі через невміле спілкування, то 95% із цих проблем беруться від неправильного спілкування із самим/ою собою.
Автор: Роман Кушнір (“Ресурсність: математика самореалізованої людини“)
