Виступ: словесні техніки привертання уваги

Зовсім не перебільшенням буде сказати, що основним завданням оратора є постійне утримання уваги своїх слухачів на темі розповіді. Можете за аналогію уявити собі, що як тільки увага відволікається на будь-що інше, одразу переривається контакт, по якому слова доходять до серця, а далі – і до мозку людини (так, саме в такій послідовності). Фокус уваги – це як потік світла, тільки зібраний докупи, він може лазером розрізати предмети, натомість розпорошений не чинить жодного видимого впливу.

Чи можна переслати файли з одного комп’ютера на інший, якщо мережевий кабель не під’єднаний?

Тримати увагу глядачів – це справжнє мистецтво, щоправда, нічого важкого тут немає, потрібно лише бути готовим самому/-ій постійно змінюватися. І, звичайно, бути присутнім «тут і зараз».

Тож які є техніки привертання уваги слухачів?

Умовно всі техніки можна розподілити на словесні, аудіальні, невербальні і психологічні. Умовно – бо рідко коли ми використовуємо техніку в чистому вигляді: ймовірніше, враховуючи специфічні умови, підлаштовуємо її під себе.

Розглянемо спочатку словесні.

Вони базуються на певних словах, які самі собою викликають підсвідомий інтерес. Серед них можна виділити :

  1. Називання когось із учасників на ім’я.

Дуже дієвий спосіб. А пам’ятаючи, що аудиторія – цілісна, звертаючись до одного, ми звертаємося до всіх.Рекомендую для цього запам’ятовувати імена під час представлення або знайомитись з учасниками заздалегідь. Неймовірно запам’ятовується, коли на зустрічі оратор поіменно звертається до всіх своїх слухачів, запам’ятавши їхні імена з першого разу. І це лише зовні здається складною затією і тільки для людей з феноменальною пам’яттю: дещиця практики, і вам це заввиграшки. Навіть на студентських парах фрази «Іване, розкажіть тему 28» і «Студенте, розкажіть тему 28» сприйматимуться геть по-різному. Наше ім’я – це найприємніше слово, яке ми тільки можемо почути, це висмикування людини з загальної сірої маси і звернення до її особистості. Це наче налаштувати радіоприймач на хвилю так, щоб не було чути жодних шумів і звук доходив бездоганно чисто.

  1. Комплімент слухачам.

Компліменти можна роздавати будь-коли,а не лише на початку і в кінці. Люди люблять, щоб їм робили щось приємне, так чому ж цим не скористатись, тим більше є так зване упередження очікувань (як ви ставитеся до своїх слухачів, такими вони і будуть). Комплімент – це не підлабузництво, не подачка і не оцінка – це вербальне формулювання того приємного, що вам хотілося зробити для тих, хто на зустрічі з вами. Ніщо так не змінює людину, як добре слово. «Ви чудові!», «Дякую за те, що Ви є!», «Захоплююсь Вами!», «Дуже цікава ви група/колектив/команда, ви…». Єдине застереження: все сказане повинно бути щирим і йти від чистого серця.

  1. Використання фрази «ми з вами».

Якщо фраза не використовується як контроверсійна («Ми з вами минулого разу робили колаж» – «Неправда, нічого подібного, ми співали»), то сприймається підсвідомо позитивно, тому що займенник «ми» об’єднує необ`єднуване і дозволяє відчути спільний дух і єднання навіть там, де його раніше не було. Фраза є взірцем пошуку схожості і зрівнювання цінностей, що сприяє порозумінню.

  1. Вживання слів: «цікаво», «уважність», «вперше», «новий».

І хоча ці слова мають різні значення, всіх їх об’єднує певна змістова новизна. Тобто, вживаючи слова про цікавість, ми тим самим формуємо у головах слухачів ставлення до нашого виступу в тому вигляді, в якому ми хотіли б: «цікаво було б відзначити…», «зовсім новий підхід…», «це вперше було досліджено…» Такі прості слова оживляють аудиторію, варто лише не зловживати тим самим епітетом.

До речі, у виступі також важливо уникати негативних слів, бо всі вони, як реп’яхи, чіпляються до оратора. Будь-яке негативне слово викликає такі самі відчуття у людини, тож публічний виступ навряд чи можна вважати вдалим, якщо оратор більшу частину виступу присвячує негативу і проблемам.

  1. Розповідь про те, що об’єднує.

Вас із Вашими слухачами точно є чому об’єднувати: дерево за вікном, сніг на вулиці, погода на завтра, політика після виборів. Щось, що стосується життя цілої країни у темі, що у всіх на слуху, щось, що є об’єднанням з тим, що навколо (приміщення, дошка, вечірні/денні години), щось таке, що може не мати місця і часу (тепло, комфорт, зручність). Але описуючи чи розповідаючи, або навіть милуючись зовнішнім краєвидом, важливо шукати те, що буде об’єднуючим на конкретний момент. «Як сьогодні гарно падає сніг за вікном», – проста фраза, а викликає в інших бажання подивитися у вікно, Ви об’єднали і заволоділи увагою: «І те, що ми зараз разом тут, у цьому залі, дає нам змогу ще раз задуматися, який…», – тепер сконцентровану увагу переводите у потрібне Вам русло. Практикуйтесь у буденних розмовах знаходити зовнішні (а ще краще – внутрішні) фактори, які об’єднують.

  1. «Коли я до вас ішов…»

Те, що відбулось нещодавно, завжди викликає підвищену цікавість. До будь-якої теми доповіді можна згадати щось особливе, що мало місце до початку Вашого виступу, або навіть розповісти те, що було раніше у схожій ситуації: «Колись, коли я йшов до таких самих допитливих і милих мені людей, я… побачив автомобіль, який…; …зустрів бабусю, що…; …відчув на собі свіжий подих весняного…; …знайшов…; …почувши спів солов’я, зрозумів…; … їжачок перебігав…» – тисячі найрізноманітніших дій могли відбутися з Вами, і, будьте певні, це буде цікаво Вашим слухачам. Як підвид можна використати останні новини («Щойно ухвалили закон…»; «5 хвилин тому відбулась…»; «Саме зараз трапилася безпрецедентна подія…»).

  1. «Знаєте», «розумієте», «хотіли б».

Слова, які привертають увагу, задіюючи в підсвідомості слухача приблизно таку схему: «Ага, це про мене, про те, що я вже знаю. Цікаво, а що я вже знаю? А чи справді я це вже знаю? …Хм… дай подумаю… угу… он воно як». Це опис внутрішнього діалогу на підсвідомому рівні. Але найголовніше з того всього, що ми спонукали людину замислитись над нашою темою.

  1. Слова із сексуальним відтінком.

«Секс, інтимність, еротика, оголення, мазохізм», – цей перелік можна продовжувати довго – такі слова зазвичай різко висмикують до стану «тут і зараз». Оратору важливо цим станом лише скористатись, щоб поширити важливу інформацію. Знаю одну людину, яка під час лекцій, щоб привернути увагу слухачів, розповідаючи, наприклад, про інтегральні моделі, час від часу вставляє фрази на кшталт: «Потім поговоримо про те, як це впливає на чоловічу і жіночу сексуальність», – після цього навіть задні ряди починають ворушитись і проявляти інтерес.

Можна такий прийом використати більш акуратно, наприклад: «Отже, ми дійшли до майже інтимного питання в житті кожної людини – формування фінансового плану на 5 років (як відноситись до китів, яких викидає на берег біля Австралії; яку каструлю слід використати, щоб зварити макарони). Так, саме інтимне, бо ми не звикли його так часто обговорювати, та ще й із будь-ким…» Одно слово, користуємося тими словами, які підсвідомість навчилась відносити до понять, пов’язаних з виживанням і продовженням роду.

  1. Анекдот/притча/байка.

Інколи важливо збитись на манівці для того, щоб звідтіля показати своїм глядачам і розповісти слухачам про велику дорогу – тобто про основну тему. Інколи можна і анекдот, і притчу, і байку розповідати зовсім не до речі. В таких випадках вони виконують функцію привернення уваги або плавних переходів між двома частинами (як рекламна пауза), а з часом можна навчитись навіть зовсім недоречну історію співвідносити з контекстом виступу і з його ціллю загалом.

  1. Цифри і статистика.

Щоправда, мається на увазі цікаві факти і цифри, бо інколи доповідь рябить професійними цифрами, яку вже мчерез годину після початку важко сприймати учасникам. Важливо провести якісь аналогії, наприклад: «За хвилину серце дорослої людини перекачує 4 літри крові, це ось таке відерко» (показуєте). Або: «Якщо використати весь кабель, який випустила наша компанія, то ним можна обмотати 2 рази всю земну кулю по екватору». Важливо, щоб цифри запам’ятовувались на рівні образів.

  1. Запитання (риторичні і залучаючі).

«Хто хоче бути щасливим?», «Чи потрібна людям справедливість?», «Яке перше слово говорить дитина?» Мозок запрограмований на те, щоб на кожне запитання знайти свою відповідь, це так звана «потреба вердикту», навіть якщо запитання риторичні і за визначенням відповіді не потребує.

А поки Ваші слухачі задумалися, Ви можете запропонувати свій варіант відповіді на старі, як світ, запитання. Варто також ставити залучаючі запитання: «Хто сьогодні вранці снідав?», «Чи є серед вас вегетаріанці?», «Хто в дитинстві прогулював школу?», «Чи хотіли б ви більше довідатись про життя ігуани?» Які  у випадку риторичних запитань, ми, як малі діти, відволікаємось від всіх справ і мчимо назустріч чомусь незвіданому, що ще потрібно зрозуміти і дослідити.

  1. Фразеологізм.

«Бути, як два чоботи пара», «знатися, як вовк на звіздах», «заткнути за пояс», чи «розбиратися, як свиня в апельсинах», або «писати вилами по воді» – це все чудові приклади образної народної творчості, фольклору, який необхідно використовувати і збагачувати ним власні виступи. Щоправда, для того, щоб легко знаходити вдалі народні вирази, їх потрібно колекціонувати і збирати, як це робив колись Борис Грінченко чи, наприклад, будителі з Руської трійці.

Як різновид, можна використати на початку фразу «як каже моя бабця…», або «як колись говорив один із моїх викладачів…», чи «як казав покійний митець…» Це ще один спосіб гарного привернення уваги, тому що посилання на когось збільшує авторитетність самої доповіді і також перетворює наш доробок на більш вартий уваги. Це може бути відображено у такому способі привернення уваги, який, мабуть, не варто описувати, але про який варто нагадати:

  1. Цитати великих (розумних) людей.

Це не є вичерпний перелік усіх слів, які привертають увагу, і його можна безкінечно довго розширювати, враховуючи запити окремих груп чи, скажімо, дивні слова іноземною мовою, яка неспівзвучна з нашою, або згадуючи прізвища відомих людей чи тих сучасників, хто перебуває «на слуху» у суспільстві.

А ще обов’язково знаходьте, придумуйте Ваші власні способи!

Роман Кушнір (“Великий оратор”). 

 

Категорії

Поширити

Поділитися на facebook
Поділитися на google
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin