Яка ціна часу керівника?

«У вас більше ніколи не буде сьогоднішнього дня» – з цією фразою все ясно, вона мотиваційна. Час це гроші – із цією тезою теж усе зрозуміло, всі так кажуть. Чи рахуєте ви вартість, інфляцію і рентабельність свого часу? Тут уже все складніше, бо такі розрахунки насправді мають прописані лише одиниці. Однак це чи не ключові параметри, які слід відслідковувати, щоб вести себе по житті і у бізнесі системно і керовано.

Почнемо із вартості часу:

  • Чи знаєте, скільки коштує година вашого часу? Поділіть усю суму, яку ви заплатили собі за місяць, на загальну кількість затрачених робочих годин і матимете брутто-вартість.
  • Порахуйте весь час на добирання в офіс, на зустрічі, на дзвінки з дому і роботу у вихідні й, додавши до цього попередньо порахований час, поділіть на те, що вийшло, суму своєї місячної оплати*.
  • Порахуйте, скільки коштує вам один кілометр добирання до клієнта, врахувавши використання авто, і не тільки витрати на пальне, а й свій час.
  • Порахуйте вартість амортизації автомобіля. Якщо спростити, то спитайте себе, скільки ще кілометрів ви плануєте їздити на тому авто, що є у вас, і яка вартість нового автомобіля того ж класу. Поділіть вартість на кілометри – матимете додаткову суму затрат на один кілометр.

Це тільки перші обчислення, які потрібні для того, щоб постійно питати себе:

  • Чи можу я собі дозволити такі витрати часу, наприклад похід у ресторан чи кіно, тобто чи не витрачу я більше, ніж заробляю за годину;
  • Чи доцільно мені їздити в офіс, враховуючи вартість часу і амортизації авто?
  • Чи варто мені їхати на зустріч із конкретно тим клієнтом за тридев’ять земель?
  • Чи влаштовує мене вартість моєї години?
  • Як я планую збільшувати вартість моєї години?
  • Скільки я отримую у конкретній професійній Ролі? Адже кожна роль, про яку ми говорили у першій главі, тарифікується ринком і нашою компанією по-різному.
  • Яке співвідношення вартості моєї години із вартістю часу моїх колег, друзів і інших людей, на яких я рівняюсь?

Можливо, деякі відповіді будуть для вас неприємними, але від того вони не менш необхідні. Все, що ви не виписуєте і не рахуєте, – ви не контролюєте. Зазвичай саме «маржинальне мислення» у стилі: а чим я ризикую, якщо почитаю зараз півгодинки новини, чи подивлюсь фільм, або «а заїду я до клієнта, мені витрати на бензин не відіграють ролі», у довготерміновому періоді ставить на кін усі потенційні життєві досягнення людини. Бо зайвий похід на обід у ресторан виливається упродовж року в десятки тисяч необлікованих витрат; «півгодинки на новини» за десятки років – це місяці життя людини; автомобіль, який за декілька років зноситься, а горе-власник не матиме за що купити новий, бо не рахував амортизацію, перетвориться із вірного помічника на обузу. «Маржинальне мислення» без розрахунків у стилі «то недорого», «я собі можу це дозволити» і «я нічим дуже не ризикую» загнало уже чимало підприємців у порочне коло постійного дефіциту часу і грошей.

Не менш цікавим поняттям є «інфляція часу». Чи знаєте ви, скільки коштуватиме ваш час у майбутньому?  Для початку заповніть просту табличку з аналізом минулого і проектом майбутніх років (дані, виділені курсивом, подані для прикладу, цифри взяті навмання, але такі, що легко діляться, для простішої демонстрації розрахунків):

Рік Основне, чим займався/лась Середній рівень доходу за місяць Пропорція зміни до попереднього року Середня вартість години Пропорція зміни до попереднього року
-10 років тому наймана праця 2000 15
Позаминулий Проект А 10000 80
Минулий рік Проект Б 12000 12/10=1,2 100 100/80=1,25
Поточний рік Проект В 15000 15/12=1,25 130 130/100=1,3
Майбутній рік* Проект Г 18375 =15*1,225 165,75 =130*1,275
         
+10 років          
Середній % (…+1,2+1,25)/10=1,225 Середній % (…+1,2+1,25)/10=1,275

*Прогноз на основі середніх значень.

Направду: хочете побачити майбутнє – подивіться у своє минуле. Що більшу вибірку даних візьмете, то точніше зможете спрогнозувати зміни у майбутньому. Звичайно, це теоретична модель, адже завжди існує невизначеність. Однак, як не дивно, саме такого типу розрахунки дозволяють порушити «принцип невизначеності» у поведінці людини в майбутньому! Поясню, що маю на увазі, на прикладі двох валют. Якщо, скажімо, ви знаєте із достовірних джерел, що курс певної іноземної валюти виросте щодо національної у п’ять разів, то що будете робити? Правильно, продавати національну і купувати іноземну валюту. А якщо точно знаєте, що все буде навпаки? То продаватимете іноземну і купуватимете національну. Все просто. А тепер застосуємо це щодо часу. Якщо людина знає, що у майбутньому її час коштуватиме дуже дорого, тобто на неї очікує «світле і яскраве майбутнє», то що робитиме зі своїм часом зараз? Правильно, дуже ретельно рахуватиме і інвестуватиме. А якщо знає, що «нічого доброго їй не світить», тільки старість і пенсія? То буде марнувати час і займатись дурницями.

Тут є певна пастка, замкнуте коло: якщо людина марнуватиме час, то її час таки буде дешевий у майбутньому, і що більш дешевий він буде, то більше у неї сенсу є марнувати його зараз! І так само, що більш поважно людина ставиться до свого часу зараз, то більш дорогий він буде у майбутньому, і їй є сенс поважніше ставитись до свого часу зараз! Це два замкнуті кола, в основі яких є тільки… наша власна суб’єктивна оцінка свого майбутнього часу! Бо та стопроцентно достовірна інформація є нічим іншим, як нашим власним ставленням до себе, самооцінкою і вірою у майбутнє. Направду, за тим, як людина проводить свій час зараз, можна зрозуміти, на яке майбутнє вона очікує, і фактично саме таке майбутнє очікуватиме на неї.

Що ж стосується рентабельності часу, то з одного боку, ми уже її рахували у таблиці, це показник середнього зростання 1,225, тобто 22,5%, з іншого боку, у нас усіх є різні ролі, і кожна з них по-різному коштує. Скажімо, якась із них зараз коштує дорого, але потім буде знецінена, інша навпаки; одна подобається, але «дешева», інша навпаки – дорога, але нам не дуже приємна. Так от, час, як і будь-який ресурс, має свою рентабельність, і далі заходить той, хто правильно її рахує і вдало інвестує. Зрештою, час це єдине, що у нас насправді є, і невміння зробити вдалі висновки, у що його вкладати, а звідки забирати, є основною причиною невдач, як у бізнесі, так і загалом у житті.

Кожна наша хвилина може бути вкладена у десятки різних проектів чи бізнес-ідей, а ще у власне тіло, саморозвиток, взаємини з коханою людиною, дітей… незліченна кількість комбінацій. Наприклад, зараз ви інвестуєте час у свої знання, тож мені приємно думати, що ви вважаєте цю інвестицію найвигіднішою серед поточних альтернатив. Звикніть думати, як інвестор часу: рахуйте ризики і рентабельність інвестицій та вкладайте у найвигідніші за вашими розрахунками проекти. І навіть якщо у якихось розрахунках ви помилитесь, то слід просто зробити перерахунок та продовжувати інвестувати. Бажано у найцінніші, не спекулятивні, з довготерміново високою рентабельністю активи, ті, які слід купувати, але не продавати, все, як казав Воррен Баффет. 🙂

Два запитання мають вас переслідувати щодня:

  • Які 20% дій дають мені 80% результатів?
  • Які 20% дій створюють мені 80% проблем?

Це добре відомий принцип Парето. Тільки якщо перше запитання зазвичай усім відоме, то друге, ймовірно, – ні. Це так звані хвости у нормальному розподілі Гауса, і якщо ми хочемо досягати видатних результатів, то маємо звикнути дивитися на обидва з них із холоднокровністю хірурга, відсікаючи усе зайве, і з радістю дитини, яка отримує цукерку, займаючись усім, що є найбільш пріоритетним. За допомогою нескладних розрахунків можна піти ще далі і вийти на принцип 4/64 і 0,8/52, тобто в нашому житті завжди будуть справи, вкладання часу у які даватимуть неймовірні результати і також вкладання часу в які безрезультатно поглинатимуть масу життєвої енергії. Бомбардуйте себе запитаннями: що тут головне? Що тут насправді головне? Без чого це усе не має сенсу? Від чого маю зараз відмовитись? Що тут зайве? Що саме маю зараз зробити? І ви неодмінно сформуєте своє ефективне мислення. Однак найвища мудрість це зазвичай не просто знайти ці відповіді (ми, найімовірніше, підсвідомо про них знаємо), а почати справді діяти відповідно до свого знання, інвестуючи, а не марнуючи час. Хто навчиться це робити завдяки своєму дисциплінованому мисленню, той отримає величний бізнес як бонус.

Повертаючись до теми розрахунку часу і грошей: хочете мати час – рахуйте гроші, хочете мати гроші – рахуйте час. Які б неприємні не були факти, їх треба знати. Не можна обрати правильний шлях, базуючись на самообмані чи хибних фактах. Постійно рахуйте. Привчіть свій мозок до цифр. Рахуйте подумки. Нехай навіть і приблизно. Маєте знати, скільки часу займають ваші дії, дорога, спілкування по телефону, чищення зубів, витрати часу на кожного працівника і клієнта. Абсолютно все варто вимірювати. Більшість людей боїться признатися собі у власній неефективності, як наслідок, шукає найрізноманітніші відмовки, щоб не займатись обрахунками. І як наслідок, так ніколи і не починає вчитися. 2 години дороги до роботи, неважливо, чим ви займаєтесь, це 1,5 року вашого життя! 20 хв – це повні 6 місяців. Можливо, варто переселитись ближче до офісу? Або почати нарешті налагоджувати робочий простір по-іншому, наприклад дистанційно чи більш дистанційно? Чи перестати їздити у годину пік? Для прикладу: один робочий день на тиждень, у який ви працювали з дому, зекономить вам упродовж року 96 годин лише завдяки добиранню! У затрачених годинах врахуйте всі без винятку додаткові витрати часу – на добирання, на роботу ввечері, на дзвінки по роботі у вихідні. Ви досі впевнені, що ефективні? Чи просто багато працюєте? Рахуйте і робіть висновки.

І ще одне: запрацьовувати себе до півсмерті не варто, хоча більшість саме так і робить, «виїжджаючи» на своєму біологічному ресурсі, який потім дуже складно відновити. Ми усі знаємо, що працювати треба не багато, а головою. Але що це означає? Слід чергувати високоінтенсивні періоди діяльності із максимальною регенерацією. Розглянемо приклад двох власників: один прийшов на роботу/офіс/бізнес о 8:00 і працює без перерви до 20:00, він «був на роботі» 12 годин, але кожні 1,5-2 години, згідно з природним біологічним ритмом, його ефективність падала на 20%, тобто після простих розрахунків можна побачити, що він фактично працював 6 год 12 хвилин. Натомість інший власник приїхав на 10:00 і відпочивав кожні дві години по півгодини, працюючи так до 18:30. Розрахунки покажуть, що він буквально займався тим, чим займався, всі 7 годин. Перший прийде додому виснажений і злий на цілий світ, бо його ніхто не розуміє, а працівники тільки і хочуть більшу зарплату, роблячи мінімум. Водночас другий матиме час і на сім’ю, і на себе, притому, встигнувши більше.

Зрозумійте правильно, людина, яка невідривно працює і накопичує втому, схожа на пияка, який не відчуває, що п’яніє. Спробуйте сказати йому, що ця чарка зайва, і він відповість, що в нього все під контролем. Так само спробуйте сказати це керівнику біля комп’ютера, й він скаже, що ще півгодинки попрацює і все, але насправді він ще кілька годин заганятиме себе неефективною роботою. Руки тягнуться до обличчя, тіло «розлазиться» по кріслі, ви хочете якогось смаколика, або зайти на ФБ, чи посерфити в неті, вас вже дратують люди навколо… – ви просто почали втомлюватись!

Я теж колись так працював, і доки мені було 25, це було ок, однак потім, коли зрозумів, що це не приносить ніякої користі ні мені, ні бізнесу, ні важливим для мене людям, я спробував дослухатись до свого організму і робити паузи, коли це потрібно, і як не дивно, результати тільки зросли. Така перерва на 5-10-15-30 хв – це зовсім не час на новини з Інтернету, на паління, музику, гру чи каву зі співробітниками, це час на ре-ге-не-ра-ці-ю! Тобто переключення уваги із зовнішнього джерела інформації на внутрішнє – наприклад на медитацію, дрімоту, фізичну активність, творче завдання, глибинні думки про важливе, можливо, читання книги. Це не байдикування, це зміна частоти, на якій досі працював ваш мозок. Освойте це вміння і у вас вивільниться чимало часу та ментального ресурсу на творення, відбудову себе чи розбудову стосунків.

Чому я стільки уваги приділяю тайм-менеджменту керівника? Бо це перша система компанії! І якщо ви не знайдете часу на зміни, то їх так ніколи і не буде. Про це чомусь забувають бізнес-школи і, намагаючись розповісти про систематизацію та фінанси, колектив та продажі, забувають про систему, на якій все це тримається. Отже, ще раз висновки*:

  • Все, що не можете описати і порахувати, – ви не контролюєте.
  • Щоб система тайм-менеджменту запрацювала, вона повинна бути у вас «перед очима». Файл чи блокнот, який розгорнутий постійно. Ми ж не ставимо GPS у багажник, а тримаємо його перед очима, правильно?
  • Не робити «нічого» і мати бізнес «як дійну корову» не вдасться, це просто гарна ілюзорна картинка з Інтернету! Але можна робити те, що подобається, і стільки часу, скільки хотіли б.
  • Навчіться відновлюватись: лягайте спати до 23:00 – і виспитесь, і відновитесь, і щасливі прокинетесь, і встигнете більше, а від усього цього ще й залежить ефективність усіх інших учасників колективу. Людина, яка недосипає і намагається «ще щось зробити», житиме у постійному стресі і, окрім того, найімовірніше, переїдатиме і буде дратівливою. Чи воно того вартує?
  • Іноді ми можемо вивільнити час і сили геть несподіваним способом. Наприклад, приділяйте достатньо часу коханій людині і дітям, у вас тоді не з’являтимуться комплекси провини, ви набагато краще почуватиметеся, а отже, матимете більше енергії і часу для дій.
  • Пам’ятатйте, що працювати треба не багато, а правильно! Якщо людина не вміє «відключати думки», то їй годі очікувати на результати у житті.

Автор: Роман Кушнір («Б-Бізнес»).

Категорії

Поширити

Поділитися на facebook
Поділитися на google
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin