Складові спілкування

складові спілкування

Оцінювання

Стосується як оцінювання себе, так і інших. Немає жодної позитивної риси процесу оцінювання: якщо ми оцінюємо себе – то ставимо під сумнів самодостатність своєї особистості. Якщо оцінюємо інших – втрачаємо можливість зрозуміти їх, і водночас дозволяємо іншим оцінювати нас.

Ставитися до всіх людей як до рівних вельми складно, але це відкриває для Вас безмежні можливості. Це дозволяє менеджерам не боятися своїх більш статусних клієнтів, підліткам – легше домовлятися зі своїми батьками, подружжям – поглиблювати власні моногамні стосунки і загалом всім у всіх вчитися.

Коли на щось Ви кажете «добре», тим самим створюєте щось інше як «погане», так само «гарне» створює «негарне», а «щире» – «нещире». Не хочу вдаватися у філософію, але добро тільки тому є злом, що саме породжує це зло. Те саме і у стосунках, які базуються на оцінюванні. Оцінюючи когось, ми вибудовуємо ієрархію, а отже, і нерівність, яка змушує по-різному ставитися до різних людей, шукати собі різні маски під відповідні події та ще й не стомлюватись їх змінювати. Мені направду імпонує китайська приказка «хто розуміє – не оцінює, хто оцінює – не розуміє».

Зрозуміти людину – це пройти її шлях, побачити світ її очима, змиритися чи боротися з її страхами. Оцінити – це повішати бірку і бездумно пройти далі. Почніть жити без оцінок особистостей і дій як інших людей, так і себе і переконається, яким безтурботним і щасливим є насправді життя навколо.

Можливо вам буде цікава наша попередня стаття блогу “Ніхто не читає ваших думок”

Критика

Вбийте в собі будь-яке бажання критикувати. Створюйте. Якщо що-небудь не подобається Вам, то створіть своє – краще. Якщо хтось мав би, на Вашу думку, щось зробити по-іншому, то допоможіть людині проявити себе краще, замість того, щоб описувати те, що зроблено гірше. Критика – це молодша сестра оцінки. Вони інколи гуляють окремо, і тоді критика дозволяє собі вільності і роздає себе наліво і направо. Дуже часто за критикою люди просто зручно ховаються, щоб самим нічого не робити.

Кажуть, «критика виправляє людину», але це безглуздя, бо виправляє лише любов і віра в цю людину. Без цих ознак критика – це те саме, що дерево посаджене у пісок – добрих плодів на ньому не буде. А якщо дерево виявилось з плодами, то це вже не критика, а правильне і доречне «погладжування». Не подобається щось – зробіть так, щоб подобалось. І як тут не згадати іспанську приказку «люби жінку такою яка вона є, або зроби її такою якою будеш любити». Замість «жінки» підходять будь-які слова: роботу, чай, слова, проекти – все що завгодно. Для чого проявляти власне безсилля через критику, якщо можна просто зробити все краще.

Бажання пояснити замість того, щоб зробити. Не пояснюй причин – роби! Є багато фанатів пояснень і так мало тих, хто реально щось втілює у життя. Завжди простіше сказати «я запізнився через затори», аніж тихо і спокійно, як наслідок своїх добрих намірів представити готовий результат. Навіть у дрібних речах краще мовчки зробити. Люди занадто багато часу іноді присвячують тому, щоб пояснити, замість того щоб взяти і зробити. Загалом, якщо мінімізувати кількість пояснень у своєму житті, то неодмінно виросте кількість справ, доведених до кінця. Це так ніби до посудини, наповненої енергією, підведено два шланги. З одного ми витрачаємо енергію на підгодівлю «пояснень», а через інший даємо енергію реальній роботі. Використавши її на щось одне, повернути назад вже не можна.

Та яку посудину наповнюєте ви?

критика у спілкуванні

Читайте ще “10 способів спілкування з дітьми, щоб вони вас послухалися”

Списування на нібито об’єктивні причини

  • В мене не було настрою тоді з ним гарно спілкуватись;
  • я не мав часу розібратися у ситуації;
  • тоді всі були дуже зайняті…;
  • в мене був не той стан, щоб вітатися;
  • я не знав, як зробити так, щоб мене зрозуміли;
  • я не можу випромінювати щастя, якщо …

З одного боку це цілком раціональні й логічні пояснення, а з іншого – гарні «відмовки» для того, щоб нічого не робити. А відмовка – це завжди нечесний прояв слабкості у ставленні до власної могутньої особистості. Над собою працювати важко, набагато приємніше зробити щось не так, а потім пояснити це своїм особливим характером, настроєм, обставинами, неготовністю, незнаннями і т.д., але ж таке ставлення мало впливає на результат і нібито зовнішньо виправдані, ми залишаємося ні з чим, як та баба біля розбитого корита. Кроткий заклик до дій звучатиме в цьому випадку так: «у спілкуванні робите, що треба, а не тільки те, що хочеться/приємно».

Більшість людей знають, як правильно поводитися, однак нехтують цим на користь неправильної, але швидкої та емоційної реакції. Наприклад, я переконаний, що ми знаємо: що якщо людина засмутилась через наші дії, але ми нібито не визнаємо своєї провини, то все ж варто обняти цю людину незалежно від того, що подумають інші. Але чи так завжди робимо?

Якщо знаємо, що потрібно попросити пробачення – значить, потрібно просити пробачення, а не розмірковувати, хто що про мене подумає. Завжди можна знайти сотню причин, чому щось не вдалось, але я прошу завжди знаходити одну причину, чому у Вас все-таки все вийшло зробити правильно. Якось після бою Наполеон, об’їжджаючи свою армію, запитав одного з воєначальників артилерії, чому його гармати не почали стріляти вчасно. «В мене є дуже багато причин, – сказав той. По-перше, відсирів порох, по-друге….». «Дякую, мені досить – не чекаючи решту, сказав імператор, – знайдіть наступного разу одну причину, щоби вчасно підтримати піхоту вогнем».

Описуючи негативні складові того, що псує людську особистість у процесі спілкування, хотілось би також відзначити й ті речі, які роблять людину толерантнішою, тактовнішою, чутливішою до думок оточуючих і загалом кращою, місткішою – вже не маленькою склянкою, яку переповнює після перших двох-трьох фраз, а великим відром, а ще краще великою ванною, басейном або глибоким синім морем, куди все що не виллєш, воно знайде собі місце і розчиниться без втрат.

Запрошуємо до нас на навчання:

  • Емоції і відчуття, які заважають нам насолоджуватись життям і досягати більшого  — натисніть ТУТ.
  • Як знайти порозуміння з ким завгодно? —  ТУТ.

Покращуйте якість спілкування разом з нами!

Серед таких добрих розвиваючих практик варто виділити:

Подорожі

Пізнаючи інші культури, ми бачимо їх різноманіття й змушені вписувати все отримане і почуте знання у власну «карту світу». І чим більше побуту в різних місцях нам вдалося побачити, тим більше маємо підстав вважати себе духовно багатими особистостями. У подорожах доводиться домовлятися – інколи не просто з незнайомцями, а з представниками незнайомих культур, щось нове розуміти, розширювати свою карту реальності. Єдине, до чого я закликаю, це бути не поверхнево обізнаним туристом, а допитливим перехожим.

подорожі і спілкування

Важко бути «місткою», дійсно освіченою особистістю, якщо ніколи не відходив далеко від дому. І жодне віртуальне самозадурювання не замінять істинного розуміння, яке з’являється щоразу, коли переступаєш поріг рідного дому, на зустріч незвіданому.

Інші люди

Коли нам постійно потрібно «притиратися» до інших людей, або бути що називається дипломатичними, чи навіть спілкуватися з незнайомцями, домовлятися  і т.д., ми прирікаємо себе на те, щоб відкривати нові погляди на речі, з якими ми можемо чи то погоджуватися, чи то не погоджуватися, але в будь-якому випадку вже повинні вписати їх у свій життєвий концепт.

Спілкування з іншими – це наче нам дають якусь не до кінця зрозумілу «чорну скриньку» і нібито ми ще не знаємо, що робити з її вмістом, але вже мусимо кудись це прилаштувати. Кожна людина, яка приходить в наше життя, збагачує нас своїм світоглядом, вірою, ідеями, правдами, потрібно лише взяти пропоноване багатство.

Людина отримала такий унікальний і функціональний мозок лише як наслідок потреби одночасно підтримувати соціальні взаємозв’язки зі значною кількістю одноплемінників. І тому відмовляючись від соціальних контактів, ми насправді відмовляємося від власного розвитку. Мені пощастило – я багато спілкуюся з self-made людьми, які за звичних стартових умов багато чого досягнули, тож можу стверджувати: зазвичай це найбільш толерантні, відкриті, задоволені та й просто приємні у спілкуванні люди. Їм було потрібно у процесі  сходження вгору враховувати неймовірну кількість побажань, думок, стереотипів інших людей, і вони, наче алмаз, щоразу проходили огранку, стаючи дедалі кращим як всередині, так і ззовні.

Рекомендуємо книгу “Говорити легко та невимушено. Як стати приємним співрозмовником”. Мистецтво красиво розмовляти — секрет вашого особистого успіху. Усе починається зі слова. Тож нехай це буде легко, невимушено та вишукано!

Книги

Люди, які читають книги, завжди будуть на крок попереду за тих, хто читає газети або ще більш попереду тих, хто дивиться телевізор.

«Книги – морська глибина! Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить», – цитували слова І.Я.Франка в одній з бібліотек, де я в дитинстві любив «пропадати».

Книги дають ще один погляд на речі, до якого ми, можливо, ніколи б і не дійшли власним розумом. А в них у доступному вигляді представлена квінтесенція всіх знань і переконань автора, потрібно лише взятись і прочитати. Єдине застереження: їх варто використовувати не як модель втечі від життя, а як один з інструментів побудови себе кращого/ї. І взагалі з деякого часу книги потрібно писати, а не лише читати, але загалом якщо це не книги одного автора  і не одного жанру, то в будь-якому випадку вони дозволять побачити світ іншими, такими не нашими, але все ж цікавими очима.

книги у спілкуванні

Звісно, інколи ні подорожі, ані книги не вчать людину, і після поїздок і читання дехто лише підтверджує власні упередження й стереотипи, або навіть укорінює їх. Це я називаю культивуванням
бур’яну, тобто коли «добрива» різних світоглядів висипається на ґрунт разом із бур’яном, який заглушує все навколо. Однак у процесі тривалої роботи якесь добре зерно таки пустить коріння. Всі три вище перелічені складові спрямовані на розширення кругозору.

  • Бо хто веде себе не толерантно?
  • Хто не цінує думку інших людей?
  • Хто сперечається з іншими?

– Той/та, хто чогось не розуміє, той, хто надто дріб’язковий і мізерний, щоб побачити другу сторону і припустити інший варіант, аніж свій власний. Найпростішою перевіркою на неупередженість є заперечення своїх поглядів протилежною думкою. Наприклад, якщо людина каже: «всі думають, як би то нічого не робити», – то задля перевірки треба спробувати припустити, що всі думають про те, як би попрацювати більше і краще.

Якщо припущення не викликає особливих заперечень, то ми вільні від такого упередження, а якщо відстоюємо якусь думку значить стали заручниками власної віри. Не рекомендую припускати будь-яку гіпотезу попередньо не знайшовши спростувань рівних за кількістю перевагам. Завжди рекомендую ставати місткішими, для того, щоб приймати позицію іншої людини – інакше прийдеться постійно «вихлюпувати» цінний надлишок: людина-келих не зрозуміє людину-басейн.

А який об’єм займаєте ви?

Ми є у Телеграм-каналі, Instagram, YouTube-каналі, TikTok. Долучайтесь! В нас багато цікавинок для вас!

Роман Кушнір (уривок із книги «Мистецтво відповідального спілкування»)

Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути відео:

Порозуміння вам!