Оратор сидячи

оратор сидячи

Не завжди виступ – це класична промова стоячи. Інколи ми виступаємо сидячи. Який відбиток така обставина накладає на наш виступ? Чим відрізняється виступ сидячи і стоячи? Саме це ми обговоримо у статті.

Правда про «сидячого» оратора

Почнімо з переліку таких випадків:
• ділові перемовини;
• проведення вебінару;
• дуже незначна група учасників (до 6­-ти чоловік);
• такий формат ток-шоу на телебаченні або на радіо;
• людина хвора або погано себе почуває;
• фізична вада або тимчасова травма;
• виступ для різноманіття (щоб не лише стояти).

Чи ми стоїмо, чи сидимо, важливо пам’ятати: БУДЬТЕ СОБОЮ! Ніяка зовнішня форма не повинна замінити змісту виступу, його основної цінності, того посилу до дії, який ви пропонуєте своїм слухачам. Незалежно від стану здоров’я чи зовнішніх обставин, виступ повинен бути енергійним і запалювати серця, чи то ви говорите про парадигму зміни суспільства на наступні 50 років, чи про новий спосіб приготування курячих крилець.

Взагалі-то на цьому можна було б і завершити, бо, здавалось би, що ще можна написати про сидіння. Але насправді є ще сприйняття інших людей, яке важливо розуміти для того, щоб визначати доцільність виступу сидячи чи стоячи.

Вам також знадобиться інформація зі статті «Робота з технічними засобами виступу».

Оратор, який виступає стоячи, за замовчуванням, займає домінуючу позицію, бо, по-перше, виглядає вищим (а отже, за законами тваринного світу, і ієрархічно значимішим), по-друге, відрізняється від решти (всі сидять, він стоїть). Тому при можливості я рекомендую виступати таки стоячи. Зрештою ноги є в людини для того, щоб на них стояти. Навіть якщо ви втомлені, приїхали з якихось змагань чи, наприклад, займалися вчора важкою фізичною роботою, то все одно по можливості стійте, – так ти гартуватимете не лише м’язи, але
й волю. Неправда, або, швидше, не зовсім правда, що сидячи людина легше знаходить аргументи. Навпаки, занадто зручна позиція розслабляє і замість того, щоб спонтанно імпровізувати, людина більш звично користуватиметься своїми ж звичними шаблонами. Пам’ятаймо, що вовка ноги годують, а від ситого вовка і вівця може втекти.

Ще одна перевага на користь роботи стоячи полягає в тому, що в такому випадку діафрагма людини не стискується і голос звучить більш
чітко і дзвінко, зазвичай немає задишки. Тому важливі перемовини, в т. ч. телефонні (але не дуже довгі) навіть рекомендовано проводити
стоячи або ходячи. Тобто загалом бажано стояти під час виступу, бо тоді ви більш переконливі і, завдяки вільності в рухах, вільніші у мисленні. До речі, це особливо актуально для людей низького зросту.

Перегляньте практичний відео-ролик, як має виглядати оратор у сидячому положенні:

Секрети оратора, який сидить

Інколи сідати перед своїми слухачами потрібно для того, щоб спровокувати їх на більшу відкритість. Тобто таким чином ви даєте підсвідомий сигнал – можеш довіритись мені, я такий самий, як і ти. Інколи можна сідати і перед численною слухацькою аудиторією,
це буде демонстрація вашої вільності.

Варто пам’ятати: навіть тоді, коли ви виглядаєте так само, як і ваші слухачі, повинна бути якась риса, яка вигідно вас відрізнятиме від них. Наприклад, крісло. Бажано, щоб крісло було дещо вищим за вас і ширшим ніж ваші плечі. Людина аналізується в контексті тих предметів, які потрапляють в поле зору слухачів, тому також рекомендую позабирати все малозначиме і дріб’язкове (скріпки, папірчики, брязкальця). Звісно, крісло повинне бути і зручним – інколи виступ-перемовини можуть затягнутися, і тоді легше відстоювати свої аргументи тій стороні, яка зайняла більш зручну позицію.

У будь-якій ситуації ви можете скористатися порадами з онлайн-курсу «Мистецтво відповідального спілкування: як знайти порозуміння з ким завгодно?».

Відмінністю «сидячого» виступу є обмеженість невербальних інструментів. Ну, як мінімум, ми не можемо використовувати ноги, роботу дистанції і фізичного контакту, а також дещо сковуються жести. Відповідно, основний акцент варто робити на міміці й погляді. Отже, обов’язково підтримуйте зоровий контакт зі своїми слухачами. Ваша міміка, як і у випадку виступу стоячи, задаватиме настрій іншим людям, але коли ви сидите, кожен елемент має значення. Тому обов’язково володійте мімікою. Загалом при виступі сидячи мімічні прояви повинні бути більш чіткі й переконливі. Однак тут теж є нюанс: їх не можна застосовувати, якщо слухачі надто близько до вас (до 1–2 м), бо тоді це сприйматиметься як агресія з вашого боку. В такому випадку краще навпаки мати нерізку позитивну міміку.

Що стосується жестів, то сидяча позиція підсвідомо сковує їх, але не рекомендую піддаватись на цю провокацію: продовжуйте жестикулювати енергійно і широко, звичайно, пам’ятаючи про доцільність кожного руху, який не повинен виходити вище за лінію голови. Під час сидіння обов’язково пам’ятайте про кивки головою. За обмеженості позиції, кивання викликає дуже сильну позитивну реакцію на ваші слова, а разом з прямим поглядом діє як невід’ємний засіб успішного виступу. Киваючи людині, завдяки дії «дзеркальних нейронів» ви допомагаєте їй невербально погоджуватись з вами.

Свій ресурс для нових починань ви можете отримати у Клубі ресурсних особистостей, а також на нашому ресурсному Телеграм-каналі.

Також пам’ятайте про відкритість позиції: тобто ніяких перехрещень (нещирість), рук біля обличчя (невпевненість і сумнів), стиснутих кулаків (агресія), максимальна симетричність (ліва сторона віддзеркалює праву і навпаки). Доцільно також пам’ятати про такі невербальні сигнали як відхиляння і нахиляння. Відхилятись від співрозмовника, особливо надміру – означає демонструвати власну незацікавленість, або незібрану розслабленість, якщо ж рух тимчасовий і незначний, тоді він навпаки сприяє тому, щоб співрозмовники (слухачі) висловили свою думку. Для більшої переконливості краще бути нахиленим до слухачів, а ще краще з рівної позиції час від часу нахилятись, роблячи акцент на засадничих тезах свого виступу.

Якщо ви виступатимете в приміщенні, сидячи перед незначною кількістю учасників, потурбуйтесь про найбільшу дистанцію між собою і слухачами. Так ваші слова матимуть більшу вагу. Зазвичай таке розташування відбувається автоматично, як тільки слухачі підсвідомо визнають авторитет оратора. Однак часто, особливо на початку зустрічі, цей процес можна ініціювати самостійно.

Зробіть також так, щоб в полі зору учасників зустрічі було якнайбільше ваших предметів. Це задаватиме відчуття власного господарювання (однак це не стосується дрібних предметів).

виступ онлайн

Виступ онлайн

Якщо роботу оратора ми розглянули, то для гарної взаємодії дистанційно віддаленим учасникам теж варто надсилати поради стосовно кращого сприйняття інформації. Далі я подаю уривок тексту, який надсилаю учасникам вебінарів своєї Школи розвитку SPE. Можете використовувати їх у такому самому вигляді як є або модифікувати залежно від власних потреб і особливостей проведення заходів.

В першу чергу, прошу зрозуміти, що ви будете присутні на занятті онлайн в той час, як інші учасники будуть присутні на занятті фізично. Учасників, які присутні фізично, легше фокусувати і тримати повними уваги до предмету заняття завдяки зоровому контакту і регулюванню дистанції, з вами ж я, хоча і підтримуватиму час від часу зоровий контакт, але не матиму прямої взаємодії. Тому до цього потрібно бути готовими і налаштуватись на самофокусування до теми заняття.

Більше про ораторство і не тільки шукайте на нашому Ютуб-каналі.

Основні поради для ефективного засвоєння матеріалів навчання онлайн:
01. Знайдіть собі зручне і комфортне місце.
02. Зробіть так, щоб вас нічого не відволікало.
03. Заходьте в мережу заздалегідь або повідомте мене про орієнтовний час входу.
04. Конспектуйте. І ще раз – конспектуйте.
05. Виконуйте вправи, які дає тренер.
06. Не соромтесь ставити запитання.
07. Приєднуйтесь до заняття з відношенням «Все для мене нове».
08. Виконуйте домашні завдання.

Це короткий перелік рекомендацій, буду радий, якщо ви їх використаєте у своїй діяльності. А на завершення напишу що, незважаючи на те, як і де ви виступаєте, учасники повинні відчувати вашу любов, підтримку і щире бажання допомогти їм стати кращими. За таких умов форма і формат ораторства не має геть ніякого значення.

Уривок з книги Романа Кушніра «Великий оратор».

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn