Мова оратора та природи

мова оратора

Мова – неймовірно сильний засіб, але потрібно мати
багато розуму,
щоб користуватися ним.
Гегель

Мова і ціль виступу

Якщо голос і невербаліка оратора – це пакування, в якому він доносить якусь «поживну цінність», то слова і є власне цією поживною цінністю, яка в подальшому «перетравлюється» слухачами. Упаковку люди зазвичай не їдять, тому той харч, який під нею захований, повинен бути не лише достатньо смачним, але й калорійним, а також має добре засвоюватись організмом.

Але тут варто також нагадати, що слова – це лише інструмент, і вони не заміняють ціль. Інколи можна донести інформацію до умів людей, не вчиняючи ніяких дій, або навпаки – не говорячи, а лише впливаючи своєю поведінкою.

Невербаліка і голос потрібні, щоб донести слова, а слова потрібні, щоб донести ціль виступу. Основою і найбільш сокровенним, тим, про що варто постійно думати і відповідно підбирати слова та зовнішню форму, є саме ціль виступу. Пам’ятаючи про це, можна донести ту саму інформацію в десяток різних способів, маючи чи то 1 хвилину, чи 10 годин.

Детальніше про ціль виступу читайте у статті «Як готуватися до виступу: частина 1».

А стати сильним промовцем вам допоможе наш онлайн-курс «Ораторське мистецтво».

Правила використання слів

Володіння словом дає людям ключ до сердець інших, налаштовує на те, щоб серйозно ставитись до використовуваних слів. Цитую французьке прислів’я: «Хто говорить, той сіє, хто слухає, той жне». Направду, кожне ваше слово – це насінина, яка обов’язково дасть свій плід, якщо дотримуватись деяких важливих правил:

1. Кидати насіння потрібно у добре підготовлений ґрунт. Спочатку створіть середовище для виступу, навчання, розвитку, змін сприйняття реальності. Освойте територію, налаштуйте слухачів, підготуйте простір, зробіть умови сприйняття інформації зручними, і лише тоді починайте «посівну».

2. Розмір врожаю не завжди залежить від густини засіву. Інколи одна фраза важить більше, ніж 10 сторінок тексту, а одне слово може повністю змінити і сприйняття, і зміст сказаного. Сказати більше, ще не означає змінити слухачів на краще.

3. Краще засівати добірні зерна, аніж які-небудь. Знаходьте час і можливість культивувати і вибирати свої насінини чи саджанці (слова, аналогії та моделі). Хто сіє абищо, рідко отримує добрий урожай.

4. Час – необхідний ресурс для росту. Так само, як посаджене сьогодні дерево не дасть завтра результату, так само варто розуміти, що «засіяне» слово проросте тільки після того, як людина деякий час буде роздумувати над ним, і пришвидшити цей процес ми зазвичай не можемо. А ще тривала робота дає кращі результати.

Про час і спілкування подивіться наше відео:

5. Пам’ятайте про потребу у добривах. Якщо у словах немає любові до слухачів і щиросердного бажання змінити слухачів на краще чи допомоги їм, то такі слова не проростають глибоко. Краще в ямку до саджанця підсипати добрива (любові), тоді й результат перевершить всі ваші сподівання.

6. Треба врахувати рослини, що вже засіяні на полі. Кажуть, що квасоля не росте поруч із цибулею, кукурудза – поруч із помідорами, а морква не любить кропу. Кожен виступ, навіть якщо він суто технічний і вузько спеціалізований, – це поширення певних цінностей самого оратора, а вони в силу різних причин можуть не співпадати з баченнями слухачів, тому слід ретельно зважувати свої слова так, щоб вони підходили існуючим насадженням.

7. Пам’ятайте, що не все насіння проросте, якесь впаде на камінь, а якесь – на дорогу, тому не дивуйтесь, що з одних і тих самих ваших слів різні люди зроблять різні висновки, а дехто взагалі зрозуміє щось своє.

8. Різні обставини по-різному впливають на процес проростання. Погода, настрій, стан здоров’я, ґендер, час проведення, освітлення й опалення, наявність відволікаючих факторів, вік слухачів і ще тисячі факторів впливають на процес сприйняття інформації. І як добрий садівничий враховує всі деталі включно з фазами місяця, так вмілий оратор має роздумувати, які слова підбирати.

9. Генетично модифіковане насіння приживається краще. Існує дуже багато технік і прийомів, які дають доступ до сердець і умів слухачів набагато швидше, ніж просто говоріння. І можливо, саме варто навчитись їх використовувати. Але, з іншого боку, завжди слід подумати про екологію і про майбутнє поколінь.

Приєднуйтеся до нашого Telegram-каналу для ресурсних особистостей!

Можна продовжувати цей ряд асоціацій, врахувавши, наприклад, що той, хто перший прийшов на поле, має більше можливостей засадити його своїми саджанцями, тобто якщо тема для слухачів нова, то зазвичай більшість схильна прислуховуватись до думки першого оратора.

Справжнє мистецтво – встановити черговість свого виступу, щоб він виглядав переконливіше і, наприклад, наступний оратор не міг змінити заданої вами позиції. Це вміння цілком можна використовувати у політиці чи яких-небудь публічних диспутах.

Решта аналогій рекомендую додумати вам самим.

мова природи

Відмінності мови у природі

Розгляньмо питання слів і мови в контексті наших відмінностей від тварин. Homo sapiens, тобто ми з вами, єдині маємо мову, яка є інструментом порозуміння (а не просто спілкування), але ж якісь звуки видає весь тваринний світ. Відмінності між мовою тварин і мовою людей я рекомендую сприймати як сильні сторони людства, а отже, як ті, які потрібно удосконалювати і розвивати надалі. То в чому відмінність?

1. У тварин вроджений словниковий запас. Тобто все, що знає курка, знає і курча. Натомість людський нащадок у 2 роки знає близько ста слів, і з часом та кількість тільки збільшується лавиноподібно, доходячи приблизно до 8000 слів у активному словнику і 80000 – у пасивному. Якщо ж людина продовжує читати книжки, вивчати іноземні мови, спілкуватися з різними людьми чи подорожувати, то словниковий запас може збільшуватись безмежно. Як на мене, одним із завдань освіченої людини є шукати пояснення нових слів рідного чи іншомовного походження. Люди часто користуються словами, не знаючи їх походження.

Я не дотримуюсь думки, буцімто всі слова повинні мати однакове значення для всіх людей, адже ми реальні люди з власним досвідом сприйняття того чи іншого слова. Тим не менше я за те, щоб ви як оратор могли вільно користуватися всіма здобутками цивілізації у мовленні, правильно, але найнесподіванішим чином використовуючи те чи інше слово.

2. У тварин сигнали виражають лише емоцію. Тобто коли гавкає собака, він повідомляє: добре-добре або страшно-страшно, або більш прозаїчне їсти-їсти. Людина для розпізнавання емоцій собі подібних виробила набагато складнішу систему, яка в першу чергу базується на невербальній комунікації та міміці. Тобто ми маємо можливість доносити емоційну інформацію каналом рухів нашого тіла, натомість слова можна залишити для подання інформації часом суперечливої і складної.

Саме такий розподіл я рекомендую використовувати і в час публічного виступу: емоційно залучати слухачів мовою тіла і роботою голосу, натомість слова використовувати ретельно продумані і вишукані. Адже є певна аристократичність у ораторстві, яка може проявлятися у виступі літературною мовою, без сленгових слів і звичайно не користуючись суржиком чи лайкою.

Не ускладнюйте те, що можна сказати максимально просто, але ретельно добирайте слова замість того, щоб використовувати прості розмовні варіанти (наприклад, слово «думати» можна замінити синонімами «мислити» чи «розмірковувати»; «робити» – «діяти», «здійснювати» або «чинити»).

Окрім синонімів можна збагатити мову виступу різноманітними епітетами. Часто на прохання описати якийсь предмет, скажімо, дошку, я чую « гарна, велика, добра, стара, зелена, з дуже широкими краями, дужестійка і т.д.» тобто використовуються евристичні (легкодоступні) слова замість того, щоб описати її, наприклад, як «неповторну, з ледь видимим салатовим відтінком, продекоровану металевими елементами, зі зручно розміщеним тримачем для крейди, з надійними і міцними опорами, що прикручені до підлоги». Наголошу, що до підбору слів потрібно підходити «без фанатизму», але погодьтеся, що мова людини відразу виказує, який соціальний рівень має її володар і з якого рівня інтелектуального середовища походить.
А оратор, до речі, – це не хто інший як художник усного слова!

Перегляньте відео-ролик про кілька технік спілкування:

3. У тварин комунікації побудовані у вигляді монологів, серед яких діалоги – радше виняток. Яка користь нам з такого знання? Фундаментальне розуміння, що грамотний публічний виступ – це не ваша розповідь слухачам, а ваше з ними спілкування! Бо незважаючи на те, що оратор в центрі уваги і говорить на певну тему, йому необхідно побудувати систему зворотного зв’язку через зоровий контакт, реакцію на події, відповіді на запитання, залучення слухачів до голосувань, вправ чи інших спільних дій, перепитування і т. д.

Абсолютно неприйнятний, як на мене, варіант, коли оратор прийшов для того, щоб розповісти попередньо заготовлену інформацію і не чекає жодної реакції від своїх слухачів. Хоча інколи можна навіть передати ініціативу своїм слухачам, якщо це допомагає вам досягти цілі вашого виступу.

Справді, варто вміти відслідковувати реакцію людей, які слухають вас, як на рівні настрою кожного учасника, так і на рівні налаштування цілої групи і вести виступ відповідно до запитів групи, пам’ятаючи про ціль свого виступу.

Цю частину найкраще відпрацьовувати у міжособистісному спілкуванні. Слухайте людей у щоденному спілкуванні, тоді легко можна буде «почути» потреби слухачів у публічному виступі.

4. Сигнали тварин не мають границь. Можна так сказати, що слова не складаються в речення, а без речень не створюються абзаци. В ораторстві це проявляється тоді, коли промовець хоче випалити все «на одному подиху», або «відстрілятися пошвидше».

До вас тільки одне прохання: не говорити неважливими словами. Це означає позбутися всього, що не несе інформаційного навантаження, наприклад: «Ну, от, то врешті давайте можливо тоді поговоримо про, як би це сказати, так щоб було зрозуміліше еееее вплив оцих як то їх там качок на екосистему ну, Середземного моря». Такі казуси трапляються доволі часто, якщо не слідкувати за своєю мовою і дозволити проростати в ній різним бур’янам.

Навіть досвід не гарантує відсутності затинання, мугикання і зайвих слів, тому рішення залишається одним: практикуючи спілкування у щоденному побуті, постійно фільтрувати слова, які не містять інформаційної складової.

Уривок з книги Романа Кушніра «Великий оратор».

Контактуйте з автором блогу Романом у соцмережах: Instagram, TikTok.

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn