Взаємини та ресурси

ресурсність взаємини праця процес

Головне правило у взаєминах просте: «ЯКЕ ЇХАЛО, ТАКЕ ЗДИБАЛО» ! Обґрунтування такого висновку я описав у книзі «Жінка і чоловік: як знайти порозуміння і реалізувати себе в особистих взаєминах? Частина II» у розділі «Ринок чоловіків і ринок жінок». Рекомендую прочитати за посиланням і не бачу сенсу повторюватись, а лише, коротко підсумовуючи, зверну увагу на нові аспекти ресурсності у взаєминах.

Ваша ресурсність у взаєминах

Отже:

  1. На відміну від ринків високоліквідних акцій чи валют (умовно прозорий – інформації багато і всі мають до неї доступ), а також ринку праці (частково прозорий), ринок взаємин майже не прозорий. Грубо кажучи, ми зазвичай купуємо кота в мішку. Скелети у шафі сидять і вичікують свого зоряного часу. До того ж часто переваги ми бачимо крізь збільшуване скло власних очікувань одразу, а недоліки отримуємо потім. Крім того, на відміну від більш прозорих ринків, де ми можемо порівняти свій внесок із ціною, яку за нього дають, на ринку стосунків через обмеження правового чи морального характеру зробити так не вийде. Не можна мати одночасно декілька дружин чи чоловіків і паралельно вкладати у них однакову кількість ресурсів, щоб перевірити, в кого буде більше «повернення на інвестицію».
  2. Ми хочемо виграти на ринку взаємин, а для того перед укладенням угоди (для когось це свідоцтво про шлюб, для когось церковне вінчання, для когось шлюбний договір, а для когось – і перший секс чи народження дитини) намагаємося продати якнайбільше свого потенціалу за ринковою ціною ресурсу, однак, враховуючи, що друга сторона робить те саме, врешті зазвичай виходимо на однаковий фактичний рівень своєї ресурсності, а потенціал взаємно скорочується і перетворюється у невиконані обіцянки, за які «партнери у взаєминах» час від часу виставляють одне одному рахунки.
  3. Жінка отримує свій ресурс від народження, а чоловіку необхідно його напрацювати. Це дуже фундаментальне твердження, але зазвичай пригнічена побутом більшість навіть не розуміє, які глобальні висновки воно у собі несе. Жіночий біологічний ресурс – це молодість і фертильність. Уже маленька дівчинка має набір яйцеклітин на усе життя, тобто усе те, що цінне для природи і що бере участь як приз в еволюційних перегонах. Хлопчики – інші: свій ресурс, тобто здатність прогодувати потомство, їм ще потрібно набути у висококонкурентних умовах.
  4. У взаєминах між чоловіками й жінками ще більше все заплутує розбіжність у піках ресурсності. Жінка більш біологічно-ресурсна в молодому віці, а чоловік більш матеріально-ресурсний у віці зрілому. Відповідно, доводиться домовлятись і якось порівнювати непорівнюване, тобто наявне і перспективне. Враховуючи нерівномірність розподілу ресурсів у часі на життєвій дорозі, середньостатистичний вищий рівень конфліктності у взаєминах спочатку забезпечують чоловіки, а з часом «пальма першості» у зародженні конфліктів переходить до жінок.
  5. Ускладнює «розрахунки» базова невпевненість обох учасників процесу, яка на фундаментальному рівні зводиться до двох питань:
    1. Чоловік ніколи не впевнений, чиїх дітей він годує;
    2. Жінка ніколи не впевнена, чи чоловік не позбавить її ресурсів, коли вона постаріє.
    І навіть якщо ви цілком і повністю впевнені у своїй дружині чи чоловікові, навіть якщо провели ДНК-тест і підписали грамотно оформлений шлюбний контракт, – проблему це не вирішить, бо «камінь спотикання» міститься не у соціальній надбудові нашого мозку, а у його інстинктивних і емоційних програмах. Це прямий наслідок чоловічої й жіночої спеціалізації у природі: він приносить ресурс, вона народжує дітей. Щоб ці діти були спільні, потрібно забезпечити збалансований і взаємний контроль на вигідних для обох засадах – баланс двох наведених вище питань і допомагає цього досягнути. І навіть у найбільш побутових ситуаціях, докорах і проханнях завуальовано проявляються саме ці дві проблеми. Тож, якщо їх вміло розрізняти, то загальний рівень конфліктності у стосунках можна суттєво знизити. Важливо ще розуміти багатоаспектність питань: «Чиї діти?» – не стосується тільки дітей, які вже народилися, але й усіх теоретично майбутніх; «Чи забезпечуватиме?» – стосується не тільки поточних витрат, але і майбутніх, пропорційно до зростання її потреб чи/і його можливостей.
  6. Чоловік і жінка завжди об’єднуються між собою на засадах рівності їхніх рангів. Навіть якщо це не очевидно! Працює цей принцип так: людина хотіла б віддати якнайменше (в ідеалі – нічого), а взяти якнайбільше (в ідеалі – все). Проте не може цього зробити, бо таке бажання «впирається» у дзеркальне бажання інших учасників. Тому доводиться хотіти більше, вкладаючи менше. Але це теж нереально, бо суперечить закону обміну. Однак, не бажаючи погодитися з рівноцінним обміном, людина все одно шукає хоч найменшу можливість взяти більше, а віддати менше, щоразу натикаючись на таке ж бажання партнера. LM=LW, враховуючи, що L=R+P, отримаємо RM+PM=RW+PW, де L – загальний ранг людини (чоловіка чи жінки), R – ресурс, а P – потенціал.*
  7.  Любов – це тільки для «ресурсних», тобто тих, хто «має що» віддавати, готовий і вміє це робити. Для усіх інших – лише співзалежність. Той же, хто не має «ресурсу», приречений лише на те, аби брати, а це порушує рівновагу і зменшує кількість «спільної любові». Ідеальна «виграшна комбінація»: соціально-ресурсний чоловік знаходить біологічно-ресурсну жінку, яка погоджується народжувати йому дитину одну за одною.
  8. Головне, що потрібно для якісних стосунків, – залишайтеся ресурсні, любіть віддавати, правильно рахуйте. Тоді у ваших взаєминах буде рівновага, а загальна кількість любові завжди дорівнюватиме одиниці! І ще будьте збалансовано наповнені, розвивайте свою ресурсність у всіх сферах – це запорука довготермінових міжособистісних досягнень! А у разі будь-яких непорозумінь ЗАЙМІТЬСЯ СОБОЮ (а не партнером).

*  Детальніше описано у книзі «Закони поведінки людини у формулах і моделях».

ресурвзаємини праця процес кохання

Стратегії у чоловіків та жінок

Враховуючи всі вищеописані висновки з інших моїх книг, хочу наголосити ще на механізмі формування стратегії у чоловіків і жінок. Для цього слід пам’ятати, що у взаєминах між людьми можливостей для «маніпуляцій» із ресурсом вистачає найперше завдяки асиметричності інформації, знань, відчуттів і почуттів. Фактично, маючи змогу видати фіктивне зусилля за справжнє, людина отримує шанс на шахрайство. Адже вигідніше показати себе «з кращого боку» і бажано – занизити ресурс партнера. Особливо це важливо чоловікам замолоду і жінкам перед клімаксом (або після рішення не народжувати більше дітей).

Як наслідок, чоловіки й жінки діють за різними стратегіями. А саме:

  • Набагато старший чоловік може вибрати набагато молодшу жінку, щоб прожити з нею все життя.
  • Юний чоловік може вибрати старшу жінку, щоб швидше отримати бажане.
  • Ресурсний чоловік може обрати «непримітну» жінку, щоб мати ресурс ще на одну.
  • Малоресурсна жінка здатна вибрати стратегію «імітування можливого коханця», щоб забирати «зайвий» ресурс у більш ресурсного чоловіка.
  • Ресурсна молода жінка змушена «істерити», щоб «конвертувати» більше потенціалу в ресурс чоловіка.
  • Набагато молодша жінка може погодитися на старшого за себе чоловіка, тільки якщо він має достатньо ресурсу.
  • Низькоресурсна жінка не зацікавлена у високоресурсному чоловікові, бо побоюватиметься ризиків втрати доступу до його ресурсу.
  • Це лише декілька варіантів стратегій. Насправді їх є в рази більше, і, власне, рекомендую порозмірковувати самостійно, які ще стратегії можуть вибирати чоловіки й жінки, враховуючи:
    а) відмінності в піках ресурсності;
    б) необхідність брати до уваги і потенціал, і ресурси;
    в) визначення потенціалу і ресурсу.

Згадався фільм  “Гола правда”– американська романтична комедія з Джерардом Батлером («300», «P.S. Я кохаю тебе», «Рок-н-рольщик») і Кетрін Гейґл («Трішки вагітна», «Анатомія пристрасті») у головних ролях. В Україні фільм вийшов на екрани 17 вересня 2009 року.

Репродуктивна стратегія людини

Щоб зробити кінцеві висновки, маємо ще врахувати, що репродуктивна стратегія людини (спосіб взаємодії учасників виду між собою задля народження потомства) – це зовсім не моногамія у чистому вигляді, а суміш усіх можливих стратегій у різних пропорціях, певною мірою полігамія, поліандрія і проміскуїтет. Що врешті приводить до цілком соціально прийнятної серійної моногамії. Тобто знову ж таки все зводиться до ринку, на якому відбувається обмін ресурсів. І якщо людина хоче бути успішною у взаєминах, то нікуди їй не дітися від того, щоб, постійно займаючись собою і прокачуючи свою ресурсність, вчитися тримати баланс у формулі «Брати = Давати».

Також, щоб не було маніпуляцій на тему сексизму, рекомендую прийняти як аксіому наявність біологічної спеціалізації кожної статі нашого виду. А саме те, що самець Homo sapiens не може виносити й народити дитину. Це, зі свого боку, сформувало соціальну спеціалізацію чоловіка і жінки, яку приблизно можна описати так: за чоловіком закріплена функція захисту для свого потомства (поточного й майбутнього) і спільної «печери», а також здобування їжі і турбота про майбутнє (включно з розмовами з духами та вгадуванням того, хто виграє наступну Лігу Чемпіонів). За жінкою в контексті цієї біологічної спеціалізації, яка плавно переходить у соціальну, залишається підтримка у належному стані печери/«гніздечка», зваблення ресурсного чоловіка і приготування їжі. Догляд за дитиною у нашого виду був і залишається функцією обох статей. Наче все дуже очевидно і просто. Але, якщо аналізувати затрати ресурсів, то це дві цілком адекватні ролі, які гарно збалансовують «Брати = Давати» між статями. Інше питання, що за час нашого цивілізаційного прогресу (або краще просто «змін») функція захисту від чоловіка була делегована суспільству – представникам органів влади; здобування і приготування їжі, так само, як захист і прибирання «гнізда», стало майже однаково простим процесом для кожної статі, а зваблення є інструментом молодих, ще недостатньо ресурсних самців. Відповідно, правила гри на ринку стосунків переживають суттєві зміни, які слід врахувати. Те, що було ресурсом ще століття тому, уже перестало таким бути. Залишається лише правильно рахувати, базуючись на достатній і якісній вхідній інформації. А ще – не недооцінювати свій рівень ресурсності й не переоцінювати його. Крім того, пам’ятати, що взаємини між конкретним чоловіком і жінкою це не гра з нульовим балансом, де один партнер виграє, якщо інший програє, а паралельна гра із позитивним ресурсом, у якій беруть участь інші пари. Зрештою на фоні інших переможе та пара, де відбуватиметься більш інтенсивний обмін однаковою кількістю ресурсу. Простіше кажучи: не боріться одне з одним, боріться за кращих себе.

Хочете знаходити порозуміння з усіма навколо і з собою самими? “Мистецтво відповідального спілкування: як знайти порозуміння з ким завгодно?” – наш унікальний курс. Долучайтесь!

пейзаж ресурсність взаємини праця процес

Розподіл сил у взаєминах між чоловіками й жінками

Маємо також врахувати правила, переписування яких ще більше змінить розподіл сил у взаєминах між чоловіками й жінками:

  • Шлюб перетворюється на суспільний інститут, а не державну монополію на ліцензування подружніх взаємин. Це, зі свого боку, сповідує обов’язковість шлюбного договору найрізноманітніших форм і взірців. Цим шляхом уже іде західна цивілізація.
  • Обов’язковий ДНК-тест після народження дитини. Докорінно поміняє правила гри у стосунках між статями, підсиливши домінування моногамії у нашого виду.
  • Обов’язкова вища освіта для дівчат. Надзвичайно актуальна практика для мусульманських країн і країн Сходу. Жіноча освіченість це найкраща форма контролю народжуваності.
  • Штрафи за відсутність дітей у жінок після певного віку, крім причин, зумовлених біологічними факторами. Дуже сумнівна ймовірність запровадження у демократичному світі, але цілком можлива у більш тоталітарних країнах для підвищення рівня народжуваності.

    На завершення повторюсь: у разі будь-яких непорозумінь, труднощів із коханою людиною, стресових ситуацій чи переживань – ЗАЙМІТЬСЯ СОБОЮ! Зробіть те, чим зможете скористатися у майбутньому! Не чекайте, що кохана людина зміниться (це більше порада для жінок), так само, як і те, що залишиться такою, як була (більше порада для чоловіків). Вкладайте у прокачування своєї ресурсності. Якщо матимете можливість більше віддавати, то й вам пропонуватимуть більше.

Автор: Роман Кушнір (Ресурсність: математика самореалізованої людини)