На кожному рівні досягання цілей ми потребуємо особливої енергії – мотивації. Бо справді мотивована людина зможе досягнути чого завгодно, подібно до автомобіля, у якого необмежений запас палива. Але чи таке можливо? Як дійти до найвищого рівня цілей і навчитись досягати їх незалежно від мотивації?
Споживчі цілі
Це ті, які пов’язані з кращими умовами життя, фізичним комфортом, матеріальною зручністю. Дорогі автомобілі, розкішні будинки, банківські рахунки, якщо вони лежать в основі бажань людини, – це її споживацьке мислення. Це вже краще, аніж нічого, тобто якщо людина почала задумуватись про цілі і планувати їх досягнення, раніше живучи беззмістовним життя, пливучи за течією, це вже показник того, що рано чи пізно вона все ж досягне чогось більшого, аніж хтось з її оточення Та це лише найнижчий і найпримітивніший рівень цілей. При ньому людина нічого не створює і лише користується напрацюваннями інших. На превеликий жаль, «культ мотлоху» – бажання до накопичення заради накопичення, неважливо чого: меблів, грошей, прочитаних книг тощо, характерний для велетенської кількості людей.
- Для чого ви ходите на роботу? Заради грошей? – хай як прикро звучить, та це – ознака споживацтва.
- Для чого читаєте книги і переглядаєте фільми? Щоб відпочити і зробити собі приємно? – змушений вас засмутити, але це ознака культурного споживацтва.
- Любите смачно поїсти і після того добре поспати? – таки-так, це ознака харчового споживацтва – життя заради їжі.
Причому варто пам’ятати, що споживчі цілі дуже гарно маскуються під духовні, культурні чи загально-пізнавальні. Походи у театр, подорожі за кордон, мандрівки горами, вивчення іноземної мови, відвідування тренінгів чи церковних богослужінь, вже не кажучи про перегляд фільмів, слухання музики і читання газет чи журналів є інтелектуальним і культурним, але все ж таки споживацтвом. Бо зазвичай метою таких дій є бажання вдовольнити себе, почувати себе краще порівняно з іншими, мати щось більше, навіть якщо йдеться не про майно, а про знання чи відстояні служби у церкві, а це все прояви гордощів і самозакоханості. Звісно, уточню, справа не у самих книгах чи навчанні, а у цілях, тобто подальшому використанні отриманого.
Ще однією проблемою споживчих цілей є потреба у постійній мотивації ззовні. Споживчі цілі обов’язково мають порівняльний характер, тобто насправді людина досягає їх не так для себе, як для інших.
- Навіщо людині краще авто? Щоб не відставати від кума чи бізнес-партнера.
- Для чого краща зарплата? Щоб упевненіше почувати себе у колі друзів.
- Навіщо читати книги? Щоб виглядати мудрішими за інших.
Постійні порівняння, докази комусь, самоствердження змушують людину бути залежною від оточення, а отже, роблять її слабкою і вразливою до змін. Не дивно, що такі люди часто хворіють, мають багато особистих проблем, рідко коли справляються з сімейними обов’язками, для своїх дій, постійно потребують «чарівних копняків» ззовні, додаткових стимулів для того, щоб не виключити будильник, який дзеленчить над вухом о шостій ранку, гарних цукерок (ментальних і матеріальних) від когось хто б ззовні оцінив нашу роботу.
Читайте ще про “Потенціал і успіх”
Перевірка на те чи, бува, не споживчими цілями живе людина дуже проста: постійні проблеми з мотивацією, відкладання всього на завтра, робота залежить від настрою, часті порівняння і оцінки себе й інших, потреба матеріального комфорту і зручності, демонстрування кращості і вищості над іншими, а разом з тим, як наслідки – часто погане самопочуття, конфлікти і невміння домовлятися і з собою, і з іншими. Це та трясовина, у якій живуть чимало людей, що тільки-но стали на шлях постановки цілей і бажання досягати чогось більшого, однак вже навіть такі цілі є набагато кращі, аніж їх повна відсутність, тобто коли людина взагалі не розмірковує над тим, чого вона хоче.
Цілі господарювання
Це ті цілі, які пов’язані з нашою відповідальністю за інших людей. Людина досягає не так заради власного комфорту чи переваг у суспільстві, а заради відповідальності, яку вона несе за своє оточення – чи то стосується своєї сім`ї, чи робочого колективу, чи навіть задоволення потреб клієнтів. В основі господарювання лежить відповідальність, яку ми проявляємо не так словами, як вчинками, і не час від часу, а постійно – живе нею і з нею.
Цілі цього рівня пов’язані з досяганням заради кращого управління й організовуванням процесів та людей навколо. Людина думатиме не про гроші, а про кар’єрне зростання, не про те, щоб купити собі нове авто, а як запустити у виробництво новий цех, не про те, куди їхати, а з ким їхати, не про те, щоб прочитати
нову книгу, а про те, щоб покращити взаємини з іншою людиною. Дія начебто одна і та сама, що у споживанні, але ціль за ціллю інша, причини, які лежать у її основі, кардинально відрізняються.
Так само різниться мотивація, якою керується людина і яка, наче паливо, потрібна для здійснення цілей господарювання. Тут вже недостатньо самої лише мотивації ззовні, натомість потрібна вже часткова мотивація зсередини – внутрішніми відчуттями, чимось таким, що живить людину, незалежно від зовнішніх похвал чи стимулів.
На цьому рівні цілей людина отримує всі ресурси з попереднього рівня, тобто якщо людина бере відповідальність за свою сім`ю, то вона автоматично отримує ресурси на її забезпечення, якщо приймає відповідальність за колектив – то матиме ресурси на його забезпечення, якщо бере під свою опіку батьків, то здобуде ресурси і для них, а якщо вирішує господарювати на рівні народу, то отримує ресурси на цілий народ. Втім, тільки-но вона завагається у своєму призначенні і здатності забезпечити взятих під опіку людей, то знову опускається на рівень споживчих цілей.
Перевірити, чи людина перебуває на цьому рівні цілей, досить просто: така людина добре ладнатиме зі іншими – чи то вдома, чи то у робочому колективі, і при тому не матиме особливих матеріальних проблем: Всесвіт забезпечить їй всі необхідні ресурси для успішного господарювання.
Таке правило: що вищим є наш рівень цілей, на якому ми перебуваємо, то легше ми отримуємо ресурси з попередніх рівнів.
Запрошуємо на курс “Ефективність працівника: як встигати більше і працювати ще якісніше?”
Творчі цілі
Людина проявляє себе у творенні! Саме для того, щоб залишити після себе щось значне , щоб реалізовувати великі задуми для вічності, живе людина! Саме на такі цілі Всесвіт видає всі потрібні блага і радості. Коли бажання людини ґрунтуються на споживанні, вона отримує чимало труднощів і, можливо, інколи виконує свої споживчі бажання, втім, коли в серцевині її щоденних дій лежать творчі цілі, то, навіть маючи проблеми і труднощі, людина має змогу працювати на значно вищому рівні, і ще при цьому з легкістю досягає своїх споживчих цілей.
Коли людина творить – цієї енергії завжди більше. Фактично людина стає невтомною, завжди позитивно зарядженою, має добре здоров’я, готова відкриватись і сприяти іншим.
На цьому рівні цілей мотивація, яка керує людиною, є суто внутрішньою. Тобто те, що людина робить, не залежить від нікого більше, а лише від неї самої. Погодьтеся, добре, коли всі важелі впливу на нас перебувають у наших руках. Така людина не спинятиметься, отримуючи захопливі компліменти чи, навпаки, негативні відгуки від інших. Вона не нестиме у собі образ, недомовок і сумнівів – їй, наче ясне сонечко, світитиме ідея, яку вона вважає за необхідне реалізувати.
Якоюсь мірою можна сказати, що творення – це протиставлення споживанню, тобто одна людина реалізовує свої ідеї, тоді як інша намагається їх спожити.
Пропорція перших до других становить близько один до дванадцяти: достатньо одного творця, щоб забезпечити дванадцять споживачів, причому вона зберігається і у промисловому виробництві на рівні держави, і в написанні книг, і в публікуванні новин у соціальних мережах чи навіть створенні емоцій. Дуже швидко починає багатіти країна, у якій зростає частка тих, хто створює; саме такі процеси були характерні для післявоєнних чи сучасних економічних див. Та й, зрештою, у повсякденному житті звичайної людини настають суттєві зміни, коли замість споживання людина більше приділяє часу створенню.
Читайте ще текст “9 звичок мудрих людей”
Рівень служіння
Людина робить те, що робить, розуміючи і приймаючи свою щоденну діяльність як належне, як даність, як призначення. Направду щасливою є людина, яка просто робить те, що має робити! Її не мучать зайві вагання, не
докучають проблеми, оточують люди, з якими вона – єдина дієва система. Сторонній спостерігач може сказати – ця людина на своєму місці. Це той рівень постановки цілей, коли їх начебто немає, а результатів – найбільше.
Бо всі потреби попередніх рівнів задовольняються автоматично: людина має рівно стільки матеріальних ресурсів скільки їй потрібно, відповідно має добрі взаємини з людьми, за яких несе відповідальність, і при цьому дуже легко реалізовує усі свої ідеї.
Проста перевірка вашого рівня цілей полягає в тому, щоб визначити, про що ви найчастіше думаєте:
- якщо про гроші чи матеріальні блага – споживчий рівень, якщо про людей і взаємини – досягаєте мети господарювання,
- якщо думки заповнені ціннісною ідеєю, а час йде суто на її втілення – творчий рівень цілі, і нарешті,
- якщо просто робите те, що маєте робити, не задумуючись і не вагаючись, знаючи що більше це зробити нікому – то служите.
Однак пам’ятайте, що цілі нижчих рівнів задовольняються автоматично, бо якщо хочеться сказати – «я так класно служу, а грошей все одно мало», то це не може бути рівнем служіння! Бо так просто не буває: якщо ми направду займаємося служінням, а не «ходимо на роботу, бо мусимо», навіть якщо робота начебто подобається, то ми не думатимемо про споживацтво – у нас буде все, що потрібно за першої думки про це, так само як для солов’я знайдеться смачний черв’ячок, а для троянди – краплина води.
Всі проблеми на нижчих рівнях вирішуються постановкою цілей з рівнів вищих і завжди можна собі нагадати, що якщо вам чогось бракує у житті, то просто це означає, що ви не віддаєте себе повністю своєму покликанню. Служіть краще. Коли вам не потрібно думати – вставати вранці чи ще полежати, займатись якоюсь справою чи відкласти її, прийняти іншу людину такою, якою вона є, чи образитись на неї, і ви це усвідомлюєте як щоденний вибір, що дається легко і невимушено, – знайте: ви дійшли до найвищого рівня постановки цілей – рівня служіння.
Тож, удосконалюйте своє служіння й отримуйте від Всесвіту все, що захочете!
Ми є у Телеграм-каналі, Instagram, YouTube-каналі, TikTok. Долучайтесь!
Роман Кушнір (уривок із книги “Створюй“)
Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути відео:
