Протягом всього існування людства, особливо в умовах цивілізованого суспільства, ключовими питаннями як для суспільного, так і для самодослідження були питання, пов’язані з походженням людини. Як тільки у людини з’явилася властивість самоусвідомлювати себе, одразу виникло запитання «хто я?» Можна навіть сформулювати це так: як тільки людина запитала «хто я?» вона стала свідомою. Це дуже схоже на стан людини, яка щойно прокинулась: ніби все зрозуміло, але ще потрібно розставити все по своїх місцях і скласти взаємозв’язки між останніми подіями.
Без вирішення, уяснення для себе основних питань мети життя, людині важко вирішувати поточні проблеми. Мовою функціональної психології це означає, що без усвідомленої стратегії виживання людина живе неповноцінно. Причому, якщо вона намагається не вирішувати це глобально-особисте питання, то загальна кількість її проблем збільшується, а ті, що вирішуються, – вирішуються неефективно, оскільки не сформовано особисте ставлення до «мети життя». А шлях без мети не існує.
Щоденні питання: Для чого? Як?
Питання насправді доволі банальні, зазвичай ми ставимо їх собі щодня, залежно від ситуації, яку потрібно вирішити, але здебільшого ставимо ми їх перед собою з цілком прагматичною метою. Тобто на роботі, на навчанні, у спілкуванні з оточенням. І майже не використовуємо їх наодинці з собою, в роздумах над глобальними «істинами», метою життя і т. ін. Тобто, йдучи по вузенькій стежині, ми знаємо, куди вона веде, але «поняття не маємо» куди веде сама дорога.
А втім, саме відповіді на ці два прості питання визначають нашу свідому стратегію виживання, формують наші пріоритетні цінності і задачі, створюють «нашу реальність». Не задумуючись над ними, або не давши умовно однозначної відповіді на них, ми позбавляємо себе повноти життя і прирікаємо себе лише на існування, як запрограмовані механізми, з визначеним набором властивостей, але без усвідомленого їхнього використання. Пошук сенсу життя однієї конкретної людини є однозначно питанням складним, і я не берусь визначати за когось його призначення, однак можу певним чином допомогти в методології його визначення.
Для початку варто визначити:
- Чому я наділений/-а тією чи іншою властивістю?
- Звідки вона в мене?
- Навіщо вона мені ?
Причім при розгляді цих питань варто згадувати, коли вперше ви дізналися про відповідний взаємозв’язок, відкидаючи всі можливі ствердження про їхню вродженість, хіба тільки, якщо ви очевидно не були наділені цими властивостями від першого дня народження.
Рекомендуємо науково-популярну книгу Майкла Мікалко «21 спосіб мислити креативно». Ваша доза креативу та ідей — у цій книжці. Це портативний тренажер із нестандартних підходів і нетипових вирішень типових питань. Сотні трюків, підказок, історій геніїв, головоломок, вправ та мозкових штурмів — креативу бути!
Питання «як?» відображає технічний бік набуття властивостей і визначає можливості щодо зміни «реальності». Насправді ми частіше зустрічаємось саме з ним. Однак важливо усвідомити потребу першочергово вирішити питання «для чого?», інакше «як?» буде тою самою «дорогою без мети», про яку я згадував раніше.
Питання «для чого?» має також цілком прикладний аспект. Під час аналізу поведінки, зовнішності, оточення і т.ін. конкретної людини варто постійно задавати собі запитання щодо потрібності тих чи інших властивостей, їхніх функцій в конкретних умовах. Визначивши функції, якими визначає конкретна людина конкретний предмет, з досить високою точністю можна стверджувати про її схильності, потреби, цінності, а отже, про її майбутнє, минуле і сьогодення. Жодної надприродності, лише аналіз функцій, дозволяє нам «читати» людину, як відкриту книгу. Тут варто відзначити ще і те, що особливу цінність має явне нефункціональне призначення об’єкту, тобто те, що лежить «під верхом», часто виступає ключем до особистої стратегії виживання.
Для прикладу:
- носіння сонцезахисних окулярів в темному автобусі,
- використання незручного одягу,
- незбалансованість кольорів одягу,
- вживання невідповідних слів,
- неадекватна реакція на ситуацію і т.ін.
Зверніть увагу на наш онлайн-курс «Емоції і відчуття, які заважають нам насолоджуватися життям».
Зрештою функціональність завжди можна перевірити, особисто прийнявши і спробувавши використати певну ознаку, врахувавши при цьому індивідуальні особливості. Запам’ятайте, так як і в природі немає нічого не потрібного, того, що б не використовувалось для певного виживання, так і в людини – «вінця творіння», «дитини природи» немає нічого не функціонального, а є лише сформована з пріоритетів, ставлень, цінностей, цілей – особиста стратегія виживання.
Відповідаючи на запитання «для чого?», ми надаємо певній об’єктивній формі власного суб’єктивного змісту. І оскільки форма не існує без змісту, то так ми створюємо свою реальність. Вже сам факт самоусвідомлення вимагає від людини пояснень щодо більшості її вчинків, причім що детальніше ми пояснюємо що більшу кількість вчинків, то більше ми самоусвідомлюємо себе. Це особливість людини порівняно з іншими земними істотами. І цю особливість вартує використовувати і розвивати, щоб ставати ще «більше» людиною, тобто свідомою істотою, яка самостійно визначає власні потреби і способи їхнього задоволення.
Як ухвалити важке рішення? Відповідь на це питання ви можете прочитати у статті, натиснувши ТУТ.
Загалом ті два базові запитання життя повністю описують глобальну, стратегічну основу життя людини і технічний бік її існування, тобто цілі і методи.
Відповідь на питання «для чого?» породжує питання «як?», і, зі свого боку, відповідь на питання «як?» породжує питання «для чого?». Тобто і першочерговість серед цих запитань визначити неможливо, тому варто ставити їх постійно, чергуючи в будь-який момент існування.
Дуже часто ми даємо відповіді на запитання «для чого?» і «як?», виходячи з власного досвіду, тобто покладаючись на власні міркування:
- що є «добре», а що «погано»;
- що є «правильно», а що «не правильно»;
- що «слід робити», а чого «робити не слід» тощо.
Особливо це притаманно людям, яких називають «структурними», таким чином рівно на 50 умовних процентів обмежуючи себе в виборі цілі і шляху її досягнення, стаючи неповноцінним у власних діях, міняючи волю на усталений шаблон. Хоча лежить воно в площині єдиної потреби будь-якого існуючого організму, чи навіть групи неживих елементів, – вижити.
Питання собі як спосіб пізнати себе
На будь-які запитання до себе, а особливо вищезгадані, впливає самоусвідомлення людини, тобто, ставлячи собі запитання і відповідаючи на них, ми кожного разу стверджуємо:
«Я Є»
Крім того, починаємо розуміти власні властивості, причини і умови їхнього виникнення саме у нас, функції, які вони виконують в процесі нашого особистого виживання.
Що ж стосується особистої стратегії виживання людини, то відповіді на ключові запитання насправді вказують нам, чому ми виживаємо саме так, і свідома людина може в будь-який момент спробувати почати виживати по-іншому, так як їй – свідомій – буде здаватися найбільш ефективно в конкретний момент часу.
Відповідаючи на запитання «для чого?» і «як?», важливо максимально виключити вплив чужих стратегій, структур. Це можна зробити, зрозумівши еволюцію становлення вашого власного світобачення, виокремлення впливів батьків, друзів, колег, керівників, громадських і релігійних лідерів на формування вашого ставлення до того чи іншого питання, повсякденного буття людини. Насправді зробити це досить важко по тій причині, що на самоті і при цьому заглиблюючись в себе, роздумуючи про власне буття чи медитуючи, ми перебуваємо відносно досить незначний проміжок часу.
Запрошуємо долучитися до нашого онлайн-курсу «Тайм-менеджмент», де ви зможете навчитись, як більш якісно та ефективно планувати власне життя. Адже час є частиною нашого існування!
Більшість часу ми проводимо в товаристві інших людей, які формально або неформально керують нами, або ж ми, знову ж таки – формально або неформально, керуємо ними. І в обох випадках ми певним чином змінюємо, адаптуємо власну систему виживання, змінюємо функції наших особливостей. Особливо сильно такий вплив відчутний при частому перебуванні серед структурних людей, які мають «непохитні» позиції стосовно певних життєвих питань. Переконуючи, надаючи аргументи, стверджуючи, заперечуючи, доводячи будь-що, ми самі стаємо структурними людьми, тобто обмежуємо власні можливості адаптації, тобто стаємо нефункціональними.
У функціональній психології це питання вирішується завдяки розумінню, що все, що має/отримує людина, вона має/досягає по власній добрій волі, причому свідомо знає, для чого воно їй потрібно. Таке ставлення дозволяє займати чітку позицію в будь-якому питанні, усвідомлюючи і пояснюючи – чому ця позиція є найкращою в цей момент в цьому місці, і водночас розуміючи, що ця позиція може бути найгіршою за інших, або навіть тих самих обставин з урахуванням додаткових факторів.
А ви знали, що нічого не буває випадково? Ні? Тоді ви можете про це прочитати у попередній статі нашого блогу, перейшовши за посиланням.
Отже, кожна людина повинна уяснити для себе на поточний момент і в подальшому свідомо коригувати мету («для чого?») і способи («як?») існування, максимально зрозумівши впливи, які чинять на її стратегію виживання позиції оточення. Враховуючи водночас один із основних законів функціональної психології – що час є основним критерієм істинності для визначення відповідності між словами/вчинками/діями людини і наявним результатом успішності виживання.
До речі, свій власний суб’єктивний перелік основоположних запитань без відповіді, на які не можна ефективно виживати, я сформулював би так:
- Хто Я?
- Для чого Я живу?
- Що для Мене Життя і звідки воно походить?
- Що буде після того, як Я помру?
Однак вам рекомендую його доповнити, розширити чи змінити. Навіть об’єктивно неправильні відповіді, якщо вони існують, дадуть вам кращі шанси на виживання, оскільки сформують вашу «особисту стратегію виживання».
Без стратегії існування зазвичай є «гіршим», оскільки немає напряму, єдиної динаміки особистого буття, виникає ситуація з Алісою, коли «байдуже, куди йти, оскільки не важливо, куди прийти».
Задумайтесь над цим!
Роман Кушнір (уривок із книги «Особиста стратегія виживання людини»)
Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути відео з нашого YouTube-каналу:
Головна місія Школи розвитку SPE – готувати Майстрів Життя!
А ви хочете бути Майстром свого життя? Приходьте до нас!
