Наше призначення

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці.
Ліна Костенко

Я ніколи не думаю про майбутнє,
воно само надходить достатньо швидко.
Альберт Ейнштейн

наше призначення_

Вдумаймось у саме слово «призначення»: воно походить чи то від слова «значення», чи то «знак», і, ясна річ, споріднене з дієсловом «призначати». Тобто, як значення – має бути чимось важливим, як знак – повинне стати певною вказівкою до дії, а як дієслово – означає, що має бути хтось, хто призначає і хтось, кому призначають.

  • То хто кому і що призначає?
  • На який період?
  • Чи доля і призначення – це одне й те саме?
  • Чи можна змінити оте призначене призначення?
  • Як це зробити? Бо ж так хочеться знайти своє місце у житті!

Бажано якнайшвидше, щоб потім жити і поживати, горя не знати, стати правильним ґвинтиком,  шестернею чи навіть двигуном, який не зношується у великій системі Всесвіту.

Є ще одне слово, яке нам варто розглянути, – «покликання». Вдумаймось: хтось когось для чогось кличе.

  • Чи буває, що кличуть просто так?
  • Чи можна покликати самого себе якимсь особливим внутрішнім голосом?
  • Чи всі ми покликані, може, хтось тут випадково?
  • Чи народження, тобто покликання до життя, вже є достатнім «покликанням»?

Звісно, що і «призначення», і «покликання», так само, як «пошук сенсу», – це лише слова, обгортки, упаковки, форми, які кожна людина наповнює своїм змістом.

Все ж, якщо довго розмірковувати про форму, то з часом можна пізнати і зміст. Як і вправний столяр, що готує стіл чи табуретку, завдяки тривалим вимірюванням і припасовуванням форми врешті досягає ідеальної функціональності – змісту, як і вмілий кухар, підкреслить смак страви, подаючи її певним способом у певному вигляді.

Ех, як добре було б знайти того, хто, взявши б на себе відповідальність, вирішив, якими ми маємо бути, до чого маємо прагнути, який шлях маємо вибрати і яку саме стежину щоденно топтати. Тоді можна було б відпочити і, будучи скерованим невидимою рукою, не замислюючись, безпомилково і швидко йти. Але до чого йти? Для чого йти?

Читайте ще цікаву статтю “Ніщо не дається легко, тим більше успіх”.

А може, призначення  полягає у тому, щоб самому його відшукати? 

призначення полягає у тому, щоб самому його відшукати

Ось ти покликаний Життям народився, щоб знайти своє Призначення! Тож іди, шукай, мучся вибором, переживай і хвилюйся, щоб не помилитися, тупцюй на місці, гальмуй там, де потрібно прискорюватись, і поспішай, де треба зупинитись, вагайся і переймайся через дрібниці, випий чашу свого часу до дна, до останньої краплі ковтни ківш лиха і щастя. Відчуй, як живеш, аби насолодитись розумінням того, що колись помреш. Так, це теж тайм-менеджмент.

Без закладання каменя «призначення» і розмірковування над цілями Життя ми не сформуємо власних цілей – не закладемо фундаменту, а, отже, не збудуємо довговічного, гарного і функціонального будинку під назвою «мій тайм-менеджмент». Планування і самоорганізація залежить від цілей, що беруться з цінностей, які в свою чергу походять з вибраного призначення. Смішно виглядатиме будівничий, який захоче побудувати четвертий поверх, не маючи і першого.

Чи не підводжу я вас, бува, до крамольної думки про, те що ми самі вибираємо собі призначення і «кличемо» себе у житті?!

– Швидше ні, аніж так.

Насправді, я лише закликаю до відповідальності і рекомендую не шукати крайніх там, де ми самі є тими, хто бодай на щось впливає. ми самі можемо скеровувати себе у житті. Для цього варто рухатися вперед, пробувати щоразу нові шляхи і, найголовніше, діяти (!), дуже тонко і чутливо реагуючи на зворотний зв’язок, який пропонує нам Всесвіт, аналізуючи щонайдрібніші сигнали, які вказують на правильність нашого шляху, або, навпаки, на його хибність.

Рекомендуємо надзвичайно мотивуючу книгу “Життя без обмежень” Ніка Вуйчича. Автор твердо переконаний, що світ зітканий з одних тільки можливостей, а всі обмеження насправді знаходяться у голові самих людей.

Людина, яка йде своєю дорогою, не втомлюється і не хворіє, постійно в бадьорому і піднесеному настрої, в неї не виникає суперечок з довколишніми і їй не потрібно відстоювати і доводити комусь свою думку, а також приймати власні твердження як істинні, достатньо того, що вони власні. У того, хто йде своїм шляхом, заощаджує сили на боротьбі з вітряками – чужими думками і вигаданими конкурентами, не буває емоційного вигорання і депресій, а про таке поняття як настрій людина читає лише з книг.

Прийміть те, що будь-які труднощі, втома, нерозуміння, конфлікт чи хвороба, хай це лише легкий нежить чи «випадкове» падіння, – засторога до того, щоби бути уважнішим і не сходити зі свого Шляху. Якщо ми її не слухаємо, то наступні «повідомлення» будуть у щоразу більше категоричній і рішучій формі. Не так просто переконати себе, що всі ситуації у нашому житті чилюди, яких ми, хай навіть випадково, зустрічаємо – це наші вказівники і дорожні знаки

Та чи є ми достатньо сприйнятливими, щоб розпізнати і прочитати їх?

Це надзвичайно важливе вміння, воно схоже на досконале знання правил руху на життєвій дорозі, а, окрім того, на випрацювану тонку інтуїцію. Дехто реагує тільки тоді, коли на дорозі стоять бетонні блоки і не дозволяють чи то їхати у бажаному керунку, чи то з’їжджати на узбіччя, а дехто чутливий навіть до мінімальної зміни у звучанні двигуна свого авто чи найменшої ямки. Та й зауважте: бути чутливим, а це відчувати, «читати» ситуацію і розуміти її– це зовсім не означає бути вразливим щодо неї, тобто залежати від якнайдрібніших змін навколо – і маючи вибір реагувати, ми не змушені цього робити.

Дорога Життя дуже часто шле нам вказівники, або, якщо вам так більше подобається, ми самі притягуємо їх у своє життя. Ота людина, яка постійно на нас ображається і сердиться – є вказівником на рису, яку у собі необхідно пропрацювати, а отой день, який ми провели з нежитем, є ознакою того, що не так працюємо і не над тим проектом, а непорозуміння з близькою людиною – це перша ластівка, яка сигналізує про наш неправильний розподіл часу тощо. Дорога сама скеровує нас у потрібному напрямку. І хоч ми ще ніколи не були у кінцевій точці, потрібно лише довіритись їй і йти.

Буває іноді так, що ми чекаємо одного провідника і зовсім не хочемо реагувати на поради іншого. Їдучи невідомою дорогою наче і розуміємо, що маємо запитати зараз шляху у когось з місцевих, але ота бабуся не виглядає нам достатньо обізнаною, а оцей старший дядечко якийсь захмелілий чи то від вина, чи то від щасливого життя, а купка підлітків он там – це усього лише діти: що вони можуть знати? І, навмання пробираючись вперед, згодом вертаємося з півдороги, а варто ж було лише не перебирати «вказівниками» і не вирішувати за «них», отих інших людей, що вони знають, а що ні, відточувати власну чутливість і намагатись, спостерігаючи за своїм станом, їхати своєю дорогою. Хай як парадоксально, та наші очікування щодо того, якими мають бути люди на нашому шляху, і що повинно відбутися, щоб ми зійшли з нього, – марні. В будь-якому випадку, у своє життя ми притягнемо тих людей і ті ситуації, які нам потрібні, навіть якщо намагатимемось всіляко відштовхнути їх.

А ви хочете бути ефективними? Так? Тоді запрошуємо на наші навчальні програми:

Реєструйтесь вже зараз і ставайте ефективними щодня!

У чому полягає наше призначення

У чому полягає наше призначення?

       1. Наше призначення завжди полягає у допомозі віднайти призначення й іншим людям.

То яке ваше служіння? Чи відчуваєте, що робите достатньо для інших? Людина – істота соціальна і може називатись людиною, лише взаємодіючи з іншими. Якщо ми не приносимо користі довколишнім, то наше життя позбавлене сенсу.

      2. Людина міркує над глобальними: Хто я? Для чого я живу?

Це не те питання, на яке потрібно знайти відповідь, але шукати її необхідно саме для того, щоб наповнювати своє життя змістом. Розмірковування над питаннями такого штибу – це наче заглиблюватись у середину себе: що далі зайдемо, то більше пізнаємо.

До одного Майстра прийшов Учень:
– Вчителю, для чого живе людина? – спитав він

– Яке гарне питання, – замислено відповів Майстер, – ти справді хочеш обміняти його на відпо-
відь?

Про важливість бути “тут і зараз” читайте ще текст, натиснувши ТУТ.

     3. Людина, яка живе відповідно до свого призначення, рідко акцентує на побутових труднощах.

Їй не є важливо, у що вона сьогодні одягнеться чи що їстиме на сніданок. Вона, наче «птаха небесна», –
«не сіє і не жне», а все потрібне має. Можливо, це трохи суперечитиме раціональним і прагматичним міркуванням наступних розділів, але рекомендую знайти спільне між прагматизмом визначених цілей і житті в стилі «птахи небесної» замість того, щоб розділяти їх.

Тож виберіть своє призначення – окрім вас, більше ніхто цього не зробить!

Ми є у Телеграм-каналі, Instagram, YouTube-каналі, TikTok. Долучайтесь! В нас багато цікавинок для вас! А ще вирушайте у «SPEмаркет» за новими навичками та знаннями.

Роман Кушнір (уривок із книги “Створюй“)

Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути відео:

Будемо раді прочитати вашу думку у коментарях до цієї статті.

Головна місія Школи розвитку SPE – готуємо  Майстрів Життя !

А ви хочете бути Майстром свого життя? Приходьте до нас!