Логічні складники цілі

Логічні складові цілі

1. Ціль має бути вимірною – визначеною у цифрах і розмірних одиницях.

Те, що не можете записати в цифрах, не варто вважати своїми цілями. Насправді будь-яке поняття можна описати в цифрах, і це залежить лише від наших зусиль. Навіть любов, здоров’я, щастя, гармонію у сімейних взаєминах, не кажучи вже про фінансове благополуччя, успіх чи кар’єру – теж можна конкретизувати. Важливо пам’ятати, що немає ідеальних цифр і ідеальних вимірників для всіх. І їх навіть не варто шукати, достатньо знайти для себе такий вимірник, який би ідеально відповідав вашим уявленням про те чи інше поняття.

Для того, щоб навчитись переводити загальні нематеріальні поняття у вимірні, треба практикуватися на будь-чому, про що ви подумаєте протягом дня.

  • Думаєте про чесність? – шукайте відповідні мірила для чесності;
  • Згадали про справедливість?– визначте її у цифрах;
  • Замислились про любов? – прив’яжіть до неї математику.

Поміркуймо разом:

Чим можна виміряти здоров’я?

Для когось здоров’ям може бути 8 підтягувань у віці 60 років – чітко і вимірно. Зауважте, кількість підтягувань – це комплексне поняття, бо для того, щоб підтягуватися, потрібно тримати себе у добрій фізичній формі, і, можливо, почати дбати про неї вже зараз. Для когось це може бути артеріальний тиск, який характеризується тими чи іншими показниками, тобто вже зараз такій людині слід задуматися – що мені потрібно робити, щоб тримати його на середньому рівні 120/80. В будь-якому разі кожна людина сама визначає свої критерії, які змушують наш мозок переходити від абстрактних уявлень і понять до конкретних цілей, до того, що ми можемо здійснити, виконати і досягнути.

«Багато», «часто», «всім ясно, про що я говорю», «я відчуваю, але не вмію пояснити» не є категоріями, які можна виміряти. Це крок перший, і він часто найважливіший. До речі, врахуйте, що ціль – це не певний діапазон, а конкретно визначена величина: не «я буду щасливий, коли їздитиму двічі-тричі на рік на відпочинок», а конкретно двічі чи тричі – наш мозок діятиме за силою найменшого опору, тому не варто себе обманювати отим «або …, або …», а чітко задати саме те, що бачите, як ідеальний кінцевий результат.

  • Окрім того, варто помучити себе запитаннями:
  • Що таке відпочинок?
  • Чи виїзд до родичів на село – це відпочинок?
  • Як я знатиму, що відпочив?
  • Вихідні для мене – це відпочинок чи ні? тощо.

Потренуйте себе у вимірності просто зараз: якими є ваші критерії для здоров’я, щастя, любові, взаєморозуміння, успіху у бізнесі, радості життя, виховання дітей, злагоди у родині, демократії у суспільстві, вдалого дня, поваги від співробітників, натхнення до праці.

Читайте попередню статтю нашого блогу “Визначення своєї цілі”

2. Взаємоузгоджуваність – короткотермінові цілі мають виступати підґрунтям для цілей на довшу перспективу.

Ціль визначена у цифрах

Зібравши чимало записаних цілей одних і тих самих людей, але на різні періоди часу, за час проведення найрізноманітніших навчань, знаю, що відсутність отієї взаємоузгоджуваності цілей у часі як ніщо інше розпорошує увагу людини і закладає сумнів: чи те, чого я зараз досягаю, насправді є моєю ціллю?

Короткотермінові цілі повинні підлаштовуватись під цілі на довгу перспективу, фактично, створювати підґрунтя для них, наближати. Адже не можна побудувати будинок, якщо цеглини на третій поверх виколупувати зі стін першого чи другого. Хоч, на жаль, визначаючи собі непов’язані цілі, люди часто так і роблять.

Тож основним питанням взаємопов’язаності є:

  • Які саме короткотермінові цілі створюють підґрунтя для моїх довготермінових?
  • Як досягнення цього дозволить мені швидше отримати оте?
  • Чи не відволікає мене виконання якогось одного завдання від довготермінового задуму життя?

Досягнення кожної з цілей потребує часу й зусиль, і коли вони різносторонньо спрямовані і непов’язані, то ми лише розпорошуємо власну увагу – ганяючись за всіма зайцями одразу, не отримуємо жодного.

Рекомендуємо мотиваційну книгу “Досягнення максимуму. 12 принципів”. Маєте чималі амбіції? Прагнете рухатися далі? Хочете досягти поставленої мети в найкоротший термін? Для цього достатньо дізнатися про 12 принципів, що зроблять вас непереможним у цій гонитві за успіхом!

3. Ціль має бути реальною – такою, яку ми можемо собі уявити, так само, як і приблизну послідовність дій до її досягнення.

  • Хочу мати мільйон доларів!
  • Хочу дачу на Мальдівах!
  • Хочу побувати у космосі!

Не хочу обмежувати чиюсь реальність, але варто задуматись, чи ті люди, які таке вам казатимуть, бодай раз у житті тримали десять тисяч тих самих доларів? Щоб уявити собі дачу на Мальдівах, треба для початку хоча б знати, де ті Мальдіви розташовані.

  • А яку книгу про космос вони прочитали чи яку суму на космічний туризм вже відклали?
  • І чи пробували вести бізнес бодай на рівні ФОПу?

Ясна річ, що може скластись і так, що людина купить чи просто отримає якусь нерухомість за кордоном
на якомусь острові, навіть не знаючи, в якій частині світу він розташований. Але тоді це не варто називати ціллю, – це буде якийсь бонус до інших наших здобутків. Стріла, яка летіла до мішені, дорогою зачепила якийсь гарний листочок. Мало того, багато хто, наслухавшись історій успіху, та палець об палець не вдаривши для створення чогось доброго, будує собі піщані замки нереалістичних досягнень саме на підґрунті чужої реальності: «якщо зумів він /пощастило йому, то і я зможу/мені пощастить», забуваючи про шлях, який пройшла та людина до своєї мети.

Реальна ціль – це та, котру ми можемо уявити або зрозуміти послідовність дій, які потрібно зробити, щоб її досягти. Немає реальних і нереальних цілей як абсолютних понять. Є реальна ціль для конкретної людини або ж нереальна для цієї ж конкретної людини, в конкретний період часу, в конкретних умовах. Тобто власне ціль не може мати параметрів реальності. Їх вона набуває лише стаючи чиєюсь. Для когось олімпійське золото – це лише дитяча мрія, а для когось – п’ять хвилин виступу, у якому сконцентровано та поєднано весь його досвід і вміння.

Щоразу перепитуйте себе, ставлячи цілі, чи готові ви пройти шлях, що потрібен для її досягнення, і які орієнтовно місця й обставини вам доведеться здолати.

Вважаємо, що вам буде цікаво ще прочитати “Звички багатих людей”.

ціль має бути реальна

4. Довготермінових цілей має бути небагато –десь 2–4.

  • Куди поцілить лучник, у якого перед очима чотири цілі у два ряди?
  • Чи зможе боксер нокаутувати свого суперника, якщо просто розмахуватиме руками в усі боки?

Лишень уявіть – світло, зібране у пучок фотонів – лазер, що може прорізати метал! Так само і наш час, зосереджений на чомусь, сконцентрований, як потік, здатний пробивати будь-яку стіну на своєму шляху. А коли наші бажання розпорошуються на дрібниці, то й особливими здобутками похвалитись буде важко. Саме постійності і концентрації зазвичай бракує людині для успіху.

Постійно прагнучи отримати все і негайно, людина втрачає можливість здобути бодай щось. Що менше цілей, то більше людина віддається справі, а отже, і більше шансів має на її успіх.
Треба розуміти, що в житті ми насправді досягаємо якоїсь однієї або, щонайбільше, декількох основних цілей, а решту отримуємо у вигляді бонусів від Всесвіту, які завжди є меншими за головний здобуток. Наприклад:

  • Якщо людина впродовж життя хоче вибороти рівність у правах свого народу, то вона матиме всі необхідні фінансові ресурси і потрібних людей для такого досягнення – її безбідне існування буде «бонусом».
  • Якщо людина прагне збудувати дім, то як «бонус» отримує до нього ще й автомобіль.

Протягом доби ми умовно проводимо 8 годин на роботі. 8 – вдома і 8 присвячуємо ще невідомо чомусь. Звісно, це дуже умовний поділ, бо кожна секунда чи хвилина на роботі і вдома все одно залишається нашою секундою чи хвилиною, тобто безглуздо навіть пробувати ділити час на дрібні періоди і розмежовувати їх. Як вода є неподільною за своїми властивостями – незалежно від того, у яку баночку-скляночку вона налита, таким є і наш час. Але зараз про те, що отой умовний поділ на 8-8-8 певним чином відображає три сфери нашого життя, у яких зазвичай реалізовує себе людина:

  • сфера особистого життя (сім`я, взаємини з близькими, діти, онуки, здоров’я, ставлення до свого тіла, ставлення до тварин);
  • професійна сфера (робота, вміння, досвід, соціальна значимість, кар’єра, громадська активність, успіх, зіставний із досягненнями інших, регалії);
  • хобі (інтереси, захоплення, реалізація дитячих мрій, використання так званого ефемерного «вільного часу»).

Цілей має бути небагато для того, щоб можна було сконцентруватися на найважливішому і відкинути все зайве. Окрім того, бажано, щоб довготермінові цілі відображали всі три сфери нашого життя. Звісно, на рік чи, тим паче, на місяць цілей може бути і більше, але на довший період часу варто навчитись визначати свої головні пріоритети.

Формуйте свої навики разом з нами та ставайте ефективними! Запрошуємо!

5. Тривалість досягнення цілі має бути визначена у часі.

тривалість досягнення цілі

Закон вимушеної ефективності каже: людина виконує якусь роботу рівно за такий проміжок часу, який на неї відведений: якщо студентові сказати написати курсову роботу на завтра, то нікуди він не дінеться і так-сяк щось та й напише, але якщо йому видати завдання і методичку на початку жовтня і час до першого грудня, то, можливо, 28-го листопада він і почне «рухатись». Зовсім не у тому річ, що студент поганий, а лише в тому, що еволюційний механізм запрограмований на підтвердження моделі прокрастинацій – відкладання на завтра, що вдало ілюструє армійська приказка: «Не поспішай наказ виконувати – завтра буде наказ відставити».

У спілкуванні з собою ми будемо такі ж неспішні щодо досягнення цілей, поки не отримаємо від свого мозку чітких вказівок щодо терміновості виконання завдань. Зазвичай, люди переоцінюють те, що можуть зробити за рік, і недооцінюють те, що здатні виконати за десять: набудувавши собі планів до кінця року стати мало не Містером Всесвіту з капіталом Біла Гейтса, а думаю чи про 10 років, уявляють звичні щоденні будні, наче все буде так, як і було.

Втім, щоб отим «умовним» людям не уподібнитися, треба щоразу:

  • перепитувати себе“Скільки часу насправді мені потрібно для цього? Щоб, максимально докладаючи зусиль, це стало реальністю?”,
  • торгуватися з собою “А чи не можу я цього досягнути швидше? Чи все-таки насправді потрібно більше часу?”,
  • спокушати себе “Ну цього ж можна швидше досягти, чи не так?»,
  • шукати чесну відповідь на питання “Що мені потрібно зробити сьогодні, щоб наблизити досягнення цієї цілі?”.

Нагадаю ще раз – ми досягаємо того, от що собі надумали, за той час, за який запланували, і решта часу, який ми взяли «про запас», буде витрачено намарно, викинуто на смітник у барвистій і такій приємній на шелест обгортці: «Щось не хочеться мені сьогодні того робити. Нічого. Ще встигну!».

Для дієвої цілі не потрібно ані запасів, ані нереальних вимог, потрібна чесна відповідь на глибоке внутрішнє запитання:

  • Скільки мені направду часу потрібно, щоб досягнути того, що я задумав, якщо я докладу всіх своїх зусиль?

Багатьох людей лякає сама перспектива ставити цілі на тривалий період – тобто до старості. Втім, остання – це такий самий час людини і якщо своєчасно про неї подумати, то і її можна прожити у радості і гармонії. Але те, що таких прикладів у нашому суспільстві обмаль, означає лише одне – люди не задумувались про свій час і не навчились бути щасливими щодня – тож і на старості якнайкраще проявляють тільки те, що виплекали впродовж життя.

Пам’ятайте – те, що ви можете зробити вже зараз, не може бути ціллю, бо це треба взяти і зробити просто зараз.

  • Якщо ви хочете завести собаку – зробіть це сьогодні! І не шукайте відмовок, наче для цього потрібен великий будинок. Бо вам потрібен будинок чи собака?
  • Якщо ви хочете добрих стосунків з іншою людиною чи бути щасливим/-ою – не обманюйтесь відкладанням на потім – відчувайте себе щасливими, а взаємини налагодьте вже зараз – цього не потрібно чекати, це залежить лише від вас!
  • Якщо ви мрієте за десять років щотижня їздити у Париж на вечерю, але ще жодного разу там не були – не обманюйте себе – пакуйте валізи і їдьте вже сьогодні.

Все, що можна зробити якнайшвидше, не треба відкладати. Знаю, що так відпадуть багато псевдо цілей. Так чи інакше, а всі логічні елементи можна описати такими словами, що вони стануть зрозумілими для зовнішніх спостерігачів. Їх можна представити і пояснити іншим, переконати їх у тому, що це якраз і є ваша мета.

Ми є у Телеграм-каналі, Instagram, YouTube-каналі, TikTok. Долучайтесь! В нас багато цікавинок для вас!

Роман Кушнір (уривок із книги “Створюй“)

Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути відео: