Рахуйте час
Немає жодної іншої можливості стати часово-ресурсною людиною, аніж як почати рахувати час. Бо він, як і гроші, «любить рахунок». Можна, звичайно, бути часово-ресурсним у короткотерміновій перспективі й жити у стилі «щасливі годин не помічають», однак ця омана триватиме недовго, зазвичай для не прокачаної людини тільки у біологічно спричинені періоди високого гормонального фону. Наприклад, у період закоханості, приємного стресу, запуску нового проєкту. Але більшість життя людини, яка не рахує свій час, минає у метушні й хаосі. Звикнувши до цього, людина навіть не усвідомлює, що щось не так.
Часова ресурсність – це вміння людини знаходити час на втілення своїх цілей і планів, можливість виконання пріоритетних завдань як зараз, так і у майбутньому. По-іншому можна сказати, що це «вільний час», або «час на себе». Детальніше у статті “Час як ресурс”.
- Ви знаєте, скільки впродовж життя витратите часу на закупівлю продуктів?
- А скільки проведете на автомийках?
- Яка середня тривалість вашого телефонного дзвінка?
- Скільки коштує година вашого часу? А якщо взяти до уваги добирання і роботу на вихідних?
- Яка ваша життєва роль найбільш високооплачувана?
- Скільки разів торкаєтесь екрану свого смартфона?
- Скільки годин щодня проживаєте в інстаграмі? Наскільки часто спілкуєтесь із дитиною у режимі «разом», а не просто «поруч»?
- Скільки у вас напрацьованих годин у кожній професійній ролі (наприклад, журналіст, учитель, водій тощо)?
- Скільки годин щодня марнуєте на зайві роздуми?
- Яка тривалість такту (одного виробничого циклу) у вашій компанії?
- Скільки часу їде ліфт на ваш поверх?
- Скільки часу закипає вода у чайнику і що паралельно можна ще зробити?
- Скільки годин вам потрібно працювати, щоб заробити мільйон?
- Скільки часу на день можете приділяти тому, щоб побути наодинці з собою?..
Мільйони питань, на які потрібно щодня шукати відповіді й рішення, щоб врешті стати часово-ресурсною людиною. І бути такою не з причин випадковості чи везіння, а як результат власної роботи над собою.
Працюйте зі звичками та автоматизмами
95% нашого життя ми проживаємо «на автоматі». Це цілком нормально, адже автоматизми вивільняють нам чимало ресурсу на важливі справи. Кожен вибір, який ми робимо, забирає у нас ментальний ресурс і втомлює. У нас на день є лише декілька тисяч рішень, використавши які, ми потребуємо перезавантаження. І якщо б людина свідомо думала над тим, якою рукою почесати за вухом, то використала б їх упродовж перших 5-и хвилин після прокидання вранці. Тож звички, автоматизми й навіть іноді залежності – це друзі нашої часової ресурсності.
Але чи всі з них? Чи, бува, не варто удосконалити наявні? Хіба не слід навчити себе нових навичок ефективності, щоб вивільняти свій час на майбутнє? Чи не пора провести ревізію залежностей? Можливо, саме зараз необхідно реформувати звички вироблені ще у дитинстві? Людська поведінка пластична: можна як завгодно змінити себе, якщо на це є час і достатня кількість ресурсу. Порахуйте: на те, щоб переробити звичку відволікатись на новини у фейсбуці, ви витратите 40 годин упродовж 80 днів, але ж завдяки цьому ви можете вивільнити бодай 30 хв на щодень на ціле життя! Тобто ця інвестиція окупиться вам упродовж часу на її вироблення. То чи не пора аналізувати й змінювати свої звички на ті, що вивільняють ресурс, негайно? За моїми спостереженнями, основна перешкода на шляху до зміни звичок – це безпідставна віра людини у те, що її звички й так уже максимально оптимізовані й ефективні. А ми не можемо ставати ефективніші, доки думаємо, що і так ефективні!
Багато хто не задумується, що не може дозволити собі марнувати «вільний час» на такому рівні, на якому це робить у періоди відпусток чи вихідних. І річ не в тому, щоб «постійно щось робити», а щоб адекватно рахувати: чи можу я дозволити собі витрачати час на такому екстремальному рівні постійно? І якщо відповідь «ні», то не варто себе обманювати, що «один раз живемо», а слід прокачати відповідні навички і світогляд до рівня, щоб могти мати «вільний час» щодня.
Детально про роботу зі звичками, автоматизмами й залежностями написав у книзі «Досягай! Треті 300 000 кроків до успіху».
Ставте цілі, визначаючи пріоритети
Що тут головне? Що я хочу? Що я насправді хочу? Що я саме зараз насправді хочу? – Запитання, які мають стати для вас наскрізними, щоденними, настільки звичними, як вдихання повітря. Тільки так можна стати часово-ресурсною людиною. Той, хто не знає, чого хоче, навряд чи досягне такого життя, за якого зможе насолодитися часовою ресурсністю. Звісна річ, має бути якийсь виняток, і він таки є: світоглядний спосіб жити у повній самоідентифікації з тим, що ви щоденно робите. Це, зі свого боку, дає змогу узагалі не перейматися цілями й водночас бути часово-ресурсною особистістю. Тобто відповідь на запитання: «Хто я?», дорівнює відповіді на: «Що я роблю?» (оминаючи, «Навіщо роблю те, що роблю?») Однак шлях до цього способу непростий і потребує чимало роботи над собою у всіх можливих світоглядних аспектах, або… просто ідеального дитинства, хоча тут я не впевнений на усі 100%.
У будь-якому разі надійніший шлях – це ставити цілі й на щодень виставляти пріоритети. Це дасть змогу людині бути справді швидкою, а не просто метушливою, як більшість, водночас залишаючись природно спонтанною, але не хаотичною особистістю. А також ця звичка не дасть називати банальну неорганізованість творчістю, яка, по суті, є ідеальним порядком тільки на вищому рівні.
Працюйте з часом, як із матеріальним, а не абстрактним складником
Ми не відчуваємо час. Він, наче пісок крізь пальці, збігає через наші тіла, думки, відчуття. Час не є ані твердий, щоб на нього натиснути, ані об’ємний чи кольоровий, щоб його побачити. Це узагалі вимір, який для нас сприймається суто умовно, абстрактно. Втім, щоб стати ресурсною людиною, час має набути для нас конкретної форми й змісту. Найпростіше, як на мене, це зробити через усвідомлення часопростору як чогось єдино-цілісного. Наприклад, безлад на вашому робочому столі це перевантажений часопростір, адже ви постійно відволікаєтеся на те, щоб знайти потрібне (хоча багато хто скаже «Мені просто так зручно»). Безлад у думках – коли на потрібне рішення витрачається у рази більше часу, ніж мінімально необхідно, – це теж проблеми часопростору. Інформаційний шум, у якому людина сучасного світу намагається вижити, тобто надмір джерел інформації й неважливих для нас сигналів із них, – це теж проблеми часопростору.
Одно слово, матеріалізуйте свій час як завгодно: уявляючи себе в окулярах Термінатора, які рахують час до настання певної події; чи як у фільмі In Time із витатуюваними на руці днями/годинами/хвилинами, що залишилися. Чи нафантазуйте калькулятор, який рахує, скільки часу необхідно для виконання будь-якої дії, і множить його на кількість таких дій у житті. Чи наповніть вазу кульками прожитих днів. Чи хоч уявляйте час, як палку ковбаси, яку ми їмо щодня, плястерок за плястерком, але головне – ставтесь до нього, як до цілком матеріального, а не чогось абстрактного.
Будьте «тут і зараз»
Навіть не знаю, як грамотно нагадати про те, що усі буцімто і так знають. Про що написано стільки книг та притч і що вивчають на всіх можливих напрямах психології та тренінгах особистісного зростання. Тому лише коротко узагальню: щоб бути часово-ресурсною людиною, не варто надмірно втікати у спогади минулого чи в очікування майбутнього, які наш мозок може переформулювати й викривити як завгодно. Лише у стані «тут і зараз» ресурс не перевитрачається, тобто витрачається тільки у межах природного зносу. А у стані «тут і зараз», наодинці з собою він ще й відновлюється. Але цього теж слід вчитися!
Підсумовуючи розгляд концепції часової ресурсності: конкретизуйте і добре рахуйте свій час, аналізуйте його витрати й перевитрати, надходження й інвестиції – постійно. Будьте готові вкладати зараз, щоб більше вивільнити потім, але водночас не потрапте у пастку метушливості й залишайтеся природно спонтанними.
Які навчальні програми Школи розвитку SPE варто пройти для прокачування часової ресурсності?
- Довгий курс «Особиста ефективність»;
- Довгий курс «Бізнес-інкубатор»;
- Довгий курс «Бізнес-акселератор»;
- Довгий курс «Менеджмент взаємин»;
- Дистанційний курс «Тайм-менеджмент»;
- Короткий курс «Тайм-менеджмент як мистецтво досягати більшого»;
- Короткий курс «Психодіагностика особистості»;
- Короткий курс «Упередження сприйняття і нав’язування цінностей»;
- Корпоративний тренінг «Тайм-менеджмент»;
- Корпоративний тренінг для керівників «Лідерство керівника»;
- Консалтингову програму «Індивідуальний тайм-менеджмент».
Детальніше на нашому сайті.
Автор: Роман Кушнір (“Ресурсність: математика самореалізованої людини“)
