Залицяння. Демонстрація поведінки

залицяння_демонстрація поведінки

У більшості видів живих істот існує правило: чим більше самець докладає зусиль, щоб справити враження на самку на етапі перед спарюванням, тим менше участі він бере потім у догляданні за потомством.

Хибне враження

Жінки дуже легко обманюються зовнішніми проявами уваги. Загалом чоловіча зброя на рівні залицяння еволюціонувала до того, щоб максимально видати себе наче бажане за дійсне.

Квіти, цукерки, гарні слова, дозвіл відкриватися при ньому, як тільки заманеться, жарти і посмішки, романтика – це все зазвичай дуже швидко закінчиться після досягання чоловіком своїх цілей. Мало кому з самців вдається витримати достатньо високий темп, який був у часі залицяння, впродовж усього життя. Для цього потрібно виявитися особистістю, що постійно вдосконалюється, а природа не встановлює такої програми за замовчуванням.

Жінки теж мають свою «протиотруту» − на етапі залицяння зазвичай вони проявляють себе у стилі «хоч до рани прикладай» і ставляться до свого вибраного, наче до пупа Землі, але заряду в них теж вистачає зовсім не набагато, як свідчить статистика, приблизно на 2-3 роки. Звісна річ, потім, коли напускний туман розсіюється, закоханість минає, і люди, які не готові розвивати стосунки, тобто багато працювати над собою, розходяться або просто звикають одне до одного і черствіють.

Рекомендуємо  прочитати психологічну книгу “Чому чоловіки хочуть сексу, а жінки потребують любові” Аллана і Барбари Пізи. Автори цієї книжки дають докладні відповіді на питання щодо того, як виникають любов і романтика, та чого насправді хочуть чоловіки і жінки.

Якщо хлопець чи дівчина надто добре поводиться до шлюбу, то це має насторожити. Людина сформована так, що постійно збільшує свої очікування. А якщо у вас усе настільки ідеально з самого початку, то куди ще потім піднімати планку? Точніше, планку завжди є куди піднімати, але для цього повинен бути відповідний рівень духовної зрілості в обох. Тому найкращою стратегією на початковому етапі створення взаємин є ставлення до своєї коханої людини до одруження трохи гірше, аніж так, як ви ставитиметеся після нього.

Завжди варто поставити собі запитання:

  • Коли до шлюбу були квіти, то що робитимете, коли після шлюбу їх не стане?
  • Коли до шлюбу був суперсекс, то що робитимете, коли його не буде?
  • Коли до шлюбу спостерігалося багато спільного часу і відкритості, то що робитимете, коли вони зникнуть?
  • Коли до шлюбу всі ресурси були доступні для вас, то що робитимете, коли вони стануть закриті від вас «під замком»?

Тому то кажуть, що шлюб вбиває любов, але це не так: любов вбивають люди, які не готові змінюватись і приймати одне одного, а водночас не готові працювати над собою і своїми взаєминами, шукаючи легких способів у інших знайомствах, залежностях, втечах від себе.

У взаєминах ми цінуємо не те, що зробили для нас, а те, що вклали ми. Не знаючи або забувши про наведене правило, люди стають на «граблі ідеальності». Намагаються робити все так, аби було добре іншій людині, або самі вкладають непомірно багато і думають, що за це їх більше любитимуть.

Любить той, хто вкладає, а не той, хто забирає!

Щоб зрозуміти чи  готові ви любити іншу людину, ви можете прочитати у попередній статті нашого блогу, натиснувши тут.

Ви можете по півдня готувати йому їсти, чи розучувати для неї серенаду під вікном, або ходити по три кілометри до його села через темний ліс, аби поспілкуватися з ним, чи мити кожного дня посуд і підлогу вдома, аби їй було легше, – то все ніхто не цінуватиме! Розумію, що на перший погляд це звучить доволі неочевидно, нелогічно і навіть несправедливо, але так є: для того, щоб хтось любив вас більше, він має вкладати свій час і зусилля, якщо ж ви хочете полюбити більше, – вже тепер час і зусилля мають бути ваші.

Є тисячі припущень, що потрібно чоловікам від жінок і жінкам від чоловіків. Розглянемо одне з них: для чоловіків необхідні повага (відчуття того, що твої вчинки цінуються, а ресурси, які ти приносиш, використовуються гідно) і відчуття потрібності (потреба дбати і захищати), а для жінок важливі підтримка (емоційне і духовне єднання) і розуміння (готовність слухати, коли треба слухати, і радити, коли треба радити).

Натомість зазвичай люди дають одне одному те, що потрібно їм самим, і взаємини стають схожими на життя коня і пса у такій притчі:

В одній господі товаришували собі пес і кінь. Були такими щирими друзями – нерозлийвода. Ділилися і горем, і радощами. Пес завжди віддавав коневі найкращі, які тільки міг дістати, кістки з м’ясом, а кінь натомість відкладав йому найсоковитіший і найсмачніший овес. Отак товаришуючи і померли вони з голоду.

І не дивно: ми ж бо маємо те, що маємо. Але рішення є: для того, аби знайти порозуміння, треба його шукати (спілкуватися і проводити спільно час, відкриватись один одному, просити і приймати). Це, можливо, складна, але насправді дуже цікава робота, яку варто розтягнути на все життя.

Як підготуватись до стосунків?

підготовка_до стосунків

У вас є часу на підготовку до шлюбу рівно доти, доки не почали жити разом! До того часу неймовірно важливо побачити все, що тільки можна побачити, почути все, що тільки можна почути, і вивідати все, що тільки вдасться вивідати про свою кохану людину.

  • Побачити, як її/його тато ставиться до її/його мами і навпаки;
  • Взнати історії, які були в її/його житті й що саме не влаштовувало у них вашу майбутню дружину чи майбутнього чоловіка;
  • Дослідити успішність і щасливість її/його родичів;
  • Уважно слухати про ставлення до дітей, алкоголю, телевізора, інших людей, старості, їжі, спорту, свого тіла ….

Нічого не повинно упускатися вами! Бо навіть найменша історія чи ситуація − розповідь про ціле життя людини, підказка про те, як минуле впливатиме на майбутнє.

Це дуже схоже на військову підготовку, коли треба вивчити і спробувати все, до чого тільки можна добратися, бо, коли будуть реальні бойові дії (почнете жити разом), часу на навчання вже не виявиться. Це буде вже не «навчальна частина», а справжня Реальність – прекрасна у своїй бездоганності, жахлива у своїй непевності. І тоді зникне всяка ілюзія. Вміле слухання і спостерігання робить наш вибір більш свідомим, а отже і вдалим. 

Додатково про стан закоханості ви можете прочитати, натиснувши тут.

Однак, на жаль, закоханість працює, як велике викривлене дзеркало, де ви бачите те, що хочете побачити, і відкидаєте все те, що було би потрібно знати. Вам розказуватимуть, але ви не слухатимете і не почуєте найважливішого, вам показуватимуть, але ви не бачитимете.

І ЦЕ НОРМАЛЬНО!

Потім доведеться наздоганяти пропущене у реальних відносинах, із чим багато хто не справляється. Але таке формулювання не повинно позбавляти надії, а навпаки, створювати її, адже, якщо «мої труднощі у стосунках не унікальні» і є люди, які з ними справилися, значить, «і я зможу!», а таке ставлення − це перший крок до щасливих і успішних взаємин.

Щоб зрозуміти свої взаємини із коханою людиною на найглибшому рівні, запрошуємо на курс «Менеджмент взаємин»!

Ви приймаєте людину чи її продукцію – те, що вона робить для вас? Друге − це не любов. Хоча ми всі маємо всередині вмонтовані калькулятори, все ж тільки холодного розрахунку для формування справжніх взаємин бути не повинно. Без нього, щоправда, теж нікуди. Одним словом: ви любите саму кавоварку чи каву, яку вона для вас робить? Нічого страшного, якщо ви любите каву. Погано, коли кавоварка зламається, а ви не будете готові її ремонтувати і підете у магазин, аби придбати нову.

Справжня клятва у РАГСі повинна була би звучати десь так:

  • Чи готові ви взяти за дружину/чоловіку оцю людину з усіма її вадами і проблемами, скелетами у шафі й привидами у скрині, з усіма комплексами і страхами, батьківськими моделями і людьми, які сформували і формують її/його світогляд, майбутніми непорозуміннями і прикрощами, які вона/він вам завдасть?
  • Чи будете сприймати її/його у часі, коли вона/він своєю безглуздою поведінкою створюватиме вам труднощі й незручності?
  • Чи розумієте, що назовні повилазять усі недоговореності, які доведеться договорити, секрети, які треба буде розповісти і прийняти; найгірші риси тещі/свекра, з якими доведеться змиритися?
  • Чи готові ви до того, що в часі, коли вам найбільше буде потрібно хліба, вам підсовуватимуть камінь і, коли будете спраглі, поїтимуть із отруйного кухля?
  • Чи готові боротися за любов навіть тоді, коли інша людина палець об палець не вдарятиме, щоб зберегти ваші стосунки?
  • Чи готові ви при цьому бути з людиною відкритими і чесними?
  • Приділяти стільки часу, скільки вона/він потребуватиме, і спілкуватися на теми, які вона/він підніматиме?

Якщо би людина не втекла, доки зачитували таку присягу, то навіть без її згоди можна було би вважати людей одруженими, бо тепер вони знають насправді, чого їм чекати, і не впадають в ілюзію «вічної любові», що буцімто дається сама по собі, як дар із неба.

Роман Кушнір (уривок із книги «Чоловік і Жінка, Частина I»)

Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути відео:

Головна місія Школи розвитку SPE – готувати Майстрів Життя!

А ви хочете бути Майстром свого життя? Приходьте до нас! 

Любові вам!

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn