Які три основні засади виховання дітей?

Завжди будуйте взаємини з дитиною на трьох засадах: РІВНОСТІ, ЧЕСНОСТІ і ПРИЙНЯТТЯ. Тоді вам буде цікавіше зі своїми дітьми, аніж з телевізором чи у соціальних мережах, бо побачите себе без усіх соціальних нашарувань, такими, якими ви є насправді.

1. Рівність

Рівність-це таке ставлення до дитини, при якому її цілі, емоції і бажання є рівні за важливістю з вашими. Якщо мама вважає, що іграшки поскладані неправильно, то і дитина має право на думку, що мамин порядок – неправильний. Це не означає, що не варто прибирати ті іграшки, а спонукає насамперед розуміти, що ваше «треба» є таким самим важливим, як і «треба» вашої дитини. Зазвичай рівність порушують у всьому – так діти виростають зацькованими і з постійним відчуттям гіршості.

З дітьми треба спілкуватися не на рівних, а саме як із рівними. Не говорити, а якраз спілкуватися. Будь-яке бажання переконати когось слабшого у власній правоті лише показує наші комплекси і слабкість. Будьте сильними – домовляйтесь!

Женіть від себе думку, що маля цього не зрозуміє! Це безглуздя, яке обмежує наші взаємини. Дитина все сприймає на іншому – емоційному рівні – і на ньому вона відчуває (розуміє) все!

Діти не слухають вас, коли ви не слухаєте їх. Вони реагуватимуть на вас так само швидко, як ви реагуватимете на них. Тільки-но почнете нехтувати ними, вони одразу почнуть нехтувати вами.

Мало хто з батьків сприймає дітей як повноцінних членів сім`ї. Для більшості – це щось середнє між диваном (бо з ними і так нема про що поговорити) і котом (бо їх теж треба годувати і можна іноді почухати за вушком або погладити). Це не залежить ані від статків людини, ані від її освіти. В інженера діти можуть бути такі ж занедбані, як і у шахтаря, чи, навпаки, у продавця такі самі доглянуті, як у банкіра.

2. Чесність

Те, що можна батькам, можна і дитині. Якщо дитині не можна їсти шоколаду, то його не можна їсти нікому, якщо не можна дивитися мультики, то і дорослим не можна дивитись телевізор, якщо дитина провинилась і має стати у куток, то батько, який підвищив на неї голос, теж має стати у куток. Якщо порушити принцип чесності, дитина буде жити у несправедливому світі. Її постійно обділятимуть і обманюватимуть. Вам приємна така участь своєї дитини?

Ніколи не обманюйте своїх дітей! Сказали, що віддасте якусь забавку – значить, віддавайте! Сказали, що підете у крамницю – то ідіть. Сказали, що повернетесь за годину – не ідіть на півдня. З дрібної несправедливості народжується велика зневага.

Якщо за погану поведінку хочете ставити своїх дітей у куток, то будьте готові самі там стояти, коли підвищуватимете голос, сваритиметесь, нестерпно поводитиметесь, не слухатимете інших, проявлятимете незадоволення. Готові? У взаєминах з дитиною все має бути чесно. Правила однакові для всіх – інакше вони не діятимуть.

3. Прийняття

Ніщо так не відкриває людину, як довіра і ставлення «я сприймаю тебе таким, як ти є». Дитина вам нічого не винна. Вона не зобов’язана бути ані чемною, ані скандальною, відповідати вашим очікуванням, досягати ваших нереалізованих цілей і бути зручною вам. Сприймайте свою дитину як особистість, яка прийшла у цей світ завдяки вам, та не для того, щоб обслуговувати ваші інтереси.

Школа розвитку SPE запрошує Вас на унікальний курс, який покликаний змінити ставлення батьків до щоденного процесу спілкування зі своїми дітьми: Як виховати щасливу і успішну дитину? Або моделювання стратегій дітей.

Не виховуйте дітей, які вигідні вам, дайте їм можливість стати собою.

Дитина все одно виросте схожою на вас, ож виховуйте не дітей, а себе біля них. Якщо вас не влаштовує якась риса у ваших дітях, то змініть її у собі. Немає нетерплячих дітей – є нетерплячі батьки, немає істеричних дітей – є істеричні батьки, немає безініціативних дітей – є батьки, які імітують бурхливу діяльність. Не подобається, як дитина реагує на невдачі – змініться самі, не влаштовує дитяча непостійність – викорініть її з себе. Дитина – це дзеркало з глибини вашої душі. Не сваріться з дзеркалом – змінюйте те, що у ньому відображається.

Про 5 способів сварити дитину маємо відео:

Немає поганих дітей – є діти, яким погано. Кожна забаганка чи плач – це розповідь про те, що дитині чогось бракує. Ціла сага про власні біди і переживання. Ясна річ, здебільшого це вихована батьками звичка привертати до себе увагу. Проте діти дуже чесні – вони не застосовуватимуть методи шантажу, якщо їм запропонують кращі і дієвіші методи, незалежно від віку, наприклад, готовність домовлятися.

І що більше ми віддаємо, то більше отримуємо ззовні. Любіть один одного, щоб Ваша дитина зростала в любові. Цікавить, яка ж та секретна формула любові? Маємо на цю тему статтю!

А ще детальніше про те, як виховати щасливу й успішну дитину, читайте в однойменній книзі Романа Кушніра. Замовити можна ТУТ.

Чи потрібно сварити своїх дітей? Як вважаєте? Діліться з нами своїми думками в коментарях.