Вправа «Погані слова» і не лише

пара поїзд вибір вправа

Погані слова

Чи знали ви, що поганих слів не існує? Існують тільки хороші слова, які завдяки тому, що були не висловлені й занадто затягнуті у часі, зіпсувались і, відповідно, тепер сприймаються як «погані». Це наче торт – коли його не з’їсти, поки він свіжий і солодкий, то він згіркне чи навіть зігниє. Те саме і зі словами. Спробуйте повправлятись і записати, як змінюється «гарне» слово з часом. Приклад: чоловік мав прийти о 18:00, але поки затримується, не повідомивши нічого. Що думає дружина: 18:01. Коханий, як я тебе чекаю; 18:04. Я скучаю за тобою; 18:10. Чому ти не дзвониш, я хвилююся за тебе; 18:20. Невже тобі зовсім байдуже, що я думаю? Хоч би подзвонив … 18:35. Тобі зовсім до нас із дитиною діла немає! 19:00. Ти просто егоїст. І за кого я вийшла заміж! О 19:30 приходить чоловік і що він чує? – Не хочу навіть бачити тебе, ти просто безвідповідальний!

Звісна річ, у вас є претензії й причіпки до своєї коханої людини, але смію вас запевнити: вони безпідставні. Повірте: кохана людина має такий самий рівень претензійності й невдоволення, як і ви, навіть більше того, претензії у неї/нього ті самі. Ви вважаєте, що чоловік проводить із вами мало часу – повірте, він теж думає, що ви разом недостатньо часу. На вашу думку, кохана людина не хоче допомагати вам?Читати далі “Претензія. Відносини”.

Відчуваєте відмінність між тим, що мало бути сказано, якщо воно би висловилося вчасно? Тож спробуйте самі змоделювати три ситуації й описати думки через:

  • 5 хв.
  • 10 хв.
  • 20 хв.
  • 30 хв.
  • 1 год.
  • 2 год.

Направду велетенська проблема у спілкуванні − ми не чуємо проміжні результати, а отримаємо лише найбільш категоричні й критичні фрази. Спробуйте озвучувати перше, що вам спадає на думку, замість того, аби самонакручуватись і «домальовувати до ситуації», − і кількість проблем у вашому спілкуванні зменшиться в рази. Бо коли слова «гниють» усередині нас і ми замість того, щоб їх вчасно висловлювати, затримуємо у собі – приємності нікому немає.

Хочете знаходити порозуміння з усіма навколо і з собою самими? Мистецтво відповідального спілкування: як знайти порозуміння з ким завгодно?  –  це курс для вас. Долучайтесь!

З гумором про сприйняття

Для кращого запам’ятовування, як гарні слова перетворюються на ментальний мотлох, розповім анекдот. У багатоквартирному будинку жив холостяк. І от одного разу знадобилася йому праска. А через те, що такої «техніки» у нього не було, то вирішив він піти до одинокої сусідки двома поверхами нижче. Але, виходячи, почав міркувати: от попрошу я праску, але коли віддаватиму, треба буде хоч якісь цукерки в знак вдячності купити. А коли став на сходи, задумався, що сусідка, мабуть, на чай із цукерками запросить. І чим далі йшов, тим більше думав: а після чаювання треба буде їй якісь квіти купити, а після квітів вона знову до себе запросить, а там і до якоїсь близькості недалеко, а потім ще чого доброго вона закохається і вони почнуть зустрічатися і потім навіть доведеться женитися, а потім діти народяться і треба буде на них всіх працювати і працювати … Прощай, вільне холостяцьке життя … І от із такими роздумами у напівмареві, поки дійшов до дверей сусідки і подзвонив їй, то як вона відкрила, єдине, що зміг сказати: «Та ну тебе з твоєю праскою!».

танго пара танець пристрасть

Слово “Вибач”

Нам усім потрібно навчитись вибачатися! Зазвичай ми цього робити не вміємо. Одне таке просте слово «вибач» − і все могло би бути по-іншому! Направду той, хто хоче вибудовувати якісні сімейні взаємини, повинен навчитися вибачатися, навіть коли своєї провини до кінця не розуміє. Це свого роду, прояв поваги до емоцій коханої людини, до її права відчувати те, що відчуває. Вчіться вибачатися!

Чому ваш чоловік не доробляє справу до кінця? Не ремонтує двері, не лагодить кран, не приходить вчасно, не вішає картину – бо він не вірить, що коли це зробить, ви будете повністю задоволені. Знаючи: після ремонту/приходу/слів/старань ви все одно виявитеся невдоволені чимось іще, – чоловік і пробувати хоч що-небудь виправити не намагається. Те саме стосується і дружин. Із часом і вони перестають змінювати свою поведінку, бо впевнені: все марно і їх чоловіки все одно хотітимуть більшого. Це певне соціальне упередження: ми міряємо справи закінченнями, а не початками і коли розуміємо, що ніколи не зможемо зробити чогось до кінця і вгодити так, аби кохана людина виявилася цілком задоволена, то і намагатися змінюватися перестаємо. Дайте відчуття чоловікові: полагодивши кран, більше у вас питань до ванни взагалі не буде, − і він зремонтує для вас цілу ванну кімнату!

Поважайте себе!

Поважайте себе! Інакше й інші люди включно з коханими вас не поважатимуть. Не можна дозволяти себе ображати і допускати насильства щодо себе. За таку поведінку «коханої» людини моментальний бан і якнайсуворіше покарання включно з розлученням. На жаль, мені хай і не часто, але регулярно доводиться чути (зазвичай від жінок) про те, що чоловіки їх б’ють. Моя порада у такому випадку категорична. Встановлюйте кордони, тобто озвучте людині: якщо ти ще раз мене вдариш, я викличу поліцію/піду з дому/перестану з тобою спілкуватися (самі визначайте рівень покарання, але врахуйте, що його доведеться в той же момент застосувати).

Ми, звісно, хочемо мати гарні стосунки з усіма, але з людьми, які нас не сприймають і негативно трактують (чи то вдома, чи то на роботі), потрібно встановлювати границі.

  • Вважаєш, що я поганий/погана?
  • Всім демонструєш своє ставлення до мене?
  • Принижуєш і ображаєш?
  • Негативно трактуєш усі мої дії? – Тоді нам не по дорозі, вибач.

Без такого підходу – ніяк, доведеться завжди жити зацькованою і заляканою маленькою нещасною людинкою.

Про повагу

Пам’ятайте: повага − це не те, що вам повинні дати просто так, а те, що необхідно вибороти і заслужити власними вчинками й особливо ставленнями і вимогами до самого/ї себе.

Ми завжди отримуємо те, що і хотіли. Особливо це проявляється у наших дрібних побутових справах і взаємодіях. Не обманюйтесь словами – дивіться на доконаний факт, бо тільки те, що вже справді відбулося, можна сприймати як справжню ціль. Зрозумійте, що коли:

  • людина розчарувалась – значить, вона хотіла розчаруватися;
  • людина довго старалась, але їй не вийшло – її ціллю було довго старатись, але щоб у кінці не вийшло;
  • хтось щось зрозумів – ціллю було оте щось зрозуміти;
  • людина хотіла втриматись, але таки зробила – значить, хотіла втриматися, щоб потім таки зробити;
  • хтось звинувачує інших – ціллю є звинувачувати інших;
  • людина отримала проблему – їй потрібна була саме це проблема;
  • якась людина знайшла рішення – її ціллю було знайти рішення;
  • хтось обурився/посміявся/вибачився/виправдовується/…/злиться – значить, людині було потрібно обуритися/посміятися/вибачитися/ виправдовуватися/ злитися.

Повторюся: доконаний факт визначає справжність цілі. І в першу чергу про це пам’ятайте, аналізуючи власну поведінку, бо буде значна спокуса скористати подвійною мораллю: ти щось робиш не так/відчуваєш не таке – бо це в тебе погана ціль, а я коли щось роблю/відчуваю не те – це тому, що несправедливий світ (ти). Для розуміння вищеописаного принципу слід використовувати його до всіх без винятку ситуацій, як відносно інших людей, так і відносно себе.

“Емоції і відчуття, які заважають нам насолоджуватись життям і досягати більшого” – не розуміючи себе і свої відчуття ми втрачаємо дуже багато енергії на марне. Навчіться справлятись із собою і все налагодиться!

старші люди пара порозуміння

Проблеми з порозумінням. Самонакручування

Більшість проблем у порозумінні люди створюють самі собі, звісно, роблять це несвідомо і здебільшого навіть не знають про глибинні причини, котрі ними керують. Частина проблем пов’язана з родинними моделями – наприклад, кохана людина застосовує до вас таке саме ставлення, як його батько до його матері чи, навпаки, як її мати до його батька. Проекція іноді буває настільки сильна, що, незважаючи на вашу поведінку, з вами поводяться все одно по старому, до оскомини набитому шаблону. Але іноді непорозуміння пов’язане і з більш об’єктивними факторами – наприклад, із недостатністю інформації і, як наслідок, із самонакручуванням, бо якщо реальність має свої межі, то вигадка може бути і безграничною. Самонакручування, звісно, теж частково пов’язано з родинною моделлю людини, однак більшою мірою воно є загальнолюдським чинником.

Самонакручування, самоїдство, самомучення і самохарення – все те, що зазвичай робить життя нестерпним. Фактично людина «задовбує» (у даному контексті не знайшов кращого літературного синоніму) себе сама собою. І зрештою має те, що їй потрібно. Хоча, звичайно, людина всім заявляє: необхідно їй зовсім не це.

Самонакручування, звісно, має свої об’єктивні причини – вивільнена еволюцією енергія, яка раніше була спрямована на виживання, мусить знайти новий вихід і, коли вона не отримує його через змістовне життя з великими цілями, то починає зациклюватися сама на собі. Втім, людині зі своєї дзвіниці зазвичай це не очевидно і вона вважає, нібито має цілком об’єктивні причини для невдоволення.

Як перевірити, що людина самонакручується:

  • Відсутній погляд або спрямований вниз;
  • Сповільнена реакція;
  • Вибудовування комунікації у стилі «мені все рівно»;
  • Безглузде проведення часу;
  • У вас немає логічної відповіді на питання «для чого це йому/їй?»

Погляд

Як часто нам у житті бракує простого погляду в очі! Люди лише думають, що їм потрібні слава, гроші, підтримка, розуміння і т.д. Але зазвичай єдине, чого не вистачає для того, аби направду чудово себе почувати, − це лише звичайного погляду! Погляд, який засвідчує «Я Є і Ти для мене Є». Якщо би порівняти людину і батарейку чи акумулятор, то однозначно процес підзарядки − це би був час, який дивляться в очі одне одному. Незважаючи ні на що, не позбавляйте своїх коханих головного – погляду в очі! Тоді й конфліктів між вами майже не буде. Таємниця погляду в такому випадку полягає у тому, що, дивлячись у очі, люди втрачають можливість самонакручуватися, домальовувати і допридумувати, як наслідок, їх реальності зближуються, вони стають більше «тут і зараз», а це через певне початкове збільшення рівня конфліктності у довготерміновій перспективі сприяє його зменшенню. Такий от механізм.

Не переконуйте свого чоловіка чи дружину через докори, звинувачення, образи, демонстрації, натяки, насмішки й інші «криві слова» в тому, що він поганий тато чи чоловік чи що вона погана мама чи дружина. Бо він/вона ще візьме і повірить у це − і тоді вам у подружньому житті направду стане непереливки. Адже немає людини, яка би поводилася гірше, аніж та, яка повірила, що вона зла. Ставлення до себе як до лихої дозволяє поводитися абияк. Натомість ваше основне завдання − переконати кохану людину, що вона насправді добра, решту роботи із зміни своєї поведінки та зробить сама. На жаль, багато хто у взаєминах вибирає саме хибний шлях – намагається змінити поведінку коханого, всіляко демонструючи і вказуючи на негативні сторони і вчинки. А це дорога в нікуди.

Основна проблематика людини в особистих взаєминах стосується безпеки! Тож якщо у вас конфлікт чи хронічні непорозуміння, шукайте відповіді саме у даній частині стосунків. Причому це однаковою мірою стосується як жінок, так і чоловіків. Перед докорами чи звинувачуваннями, обуренням чи розчаровуванням поведінкою того, хто поруч, дайте чесні відповіді на запитання:

  • Чи відчуває людина, що її почуття у безпеці?
  • Чи відчуває людина, що її ресурси у безпеці?
  • Чи відчуває людина, що її майбутнє у безпеці?
  • Чи відчуває вона себе поруч із вами у безпеці?
  • Чи відчуває людина, що її діти та їх майбутнє у безпеці?
  • Чи відчуває людина, що її цінності у безпеці?
  • Чи відчуває людина, що її особистість у безпеці?

Зауважте, я свідомо стільки раз пишу «відчуває», аби наголосити на тому, що важливе саме суб’єктивне відчуття, а не більш-менш об’єктивне розуміння. Коли ви намагаєтеся людину змінити, вона відчуває, що її особистість у небезпеці, й починає захищатися у стилі: найкращий захист − це напад. Якщо листуєтесь із другом/подругою протилежної статі – відчуває, що її почуття не у безпеці; марнотратите – відчуває, що ресурси не у безпеці; ображаєте чи ображаєтеся – відчуває себе поруч із вами в небезпеці. Жартуєте над ним/нею у присутності інших – відчуває, що його/її гідність у небезпеці, кричите на дитину – відчуває, що дитина у небезпеці. Не погоджуєтесь і заперечуєте – відчуває, що її цінності у небезпеці. Запам’ятайте просте правило: людина, яка відчуває себе у безпеці, ніколи не поводитиметься зле!

Роман Кушнір (уривок із книги «Жінка і чоловік. Частина 2»)

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn