Міцні стосунки. Початок

стратегії поведінки пара кохання порозуміння

Чесно рахуйте свої бали!

Ваше − це не те, які ви були від народження, тобто який у вас потенціал, а те, які ви стали завдяки зусиллям над собою, тобто який ресурс створили. Не варто хвалитися високим ростом, гарним волоссям, впевненою поведінкою чи талантом до малювання, якщо це ознаки фізичні або набуті у дитинстві, тобто здобутки батьків. Хваліться тим, що ви самі привнесли у своє життя та якими себе зробили, особливо коли діяли всупереч обставинам.

Рахуйте собі ресурс, який направду створили, а не потенціал у вас закладений. Потенціал – це омана! Я ще колись …, якщо б я мав/мала …., я обов’язково зможу …, якби хтось у мене повірив, то я б …., ще не вечір, я ще …, якось я матиму …., колись я стану …. – це все гарні самозаспокійливі фрази, але коли до них немає конкретного плану дій і щоденних зусиль, то вони порожні. Можна скільки завгодно витати в ілюзорних хмарах майбутнього успіху, але варто пам’ятати: вони так і залишаться повітряними замками, доки ви не складете сценарію своїх досягнень і не почнете неухильно, незважаючи ні на кого і ні на що прагнути досягнень.

Не ставте собі також у заслугу процеси, які виконуєте, – бо вони не кажуть про вас нічого, на відміну від результатів. Відповідно, чоловікам не варто зараховувати собі те, що вони «ходять на роботу» і «заробляють гроші», чи, наприклад, навіть те, що «не ходять «наліво», бо це ніякий не здобуток. Але так само і жінкам не можна рахувати собі готування їжі чи миття посуду, поки чоловік на роботі, або, навіть народження дитини, бо йдеться про біологічну функцію, дану природою. Варто рахувати тільки кінцеві результати, наприклад скільки заробили та яку дитину виховали. Коли дивитися з подібної позиції, у більшості взагалі не буде жодних більш-менш вагомих результатів, але навіть якщо ви визнали себе серед таких людей, не журіться, це перший і дуже важливий крок на шляху до змін. Почніть правильно рахувати собі бали − і ваше життя налагодиться!

Самодостатність у відносинах

Якщо ви хочете повернути коханого, з яким на певний період часу втратили якісний контакт, зробіть себе самодостатніми. Тільки цілісна людина є цікавою і потрібною для кого завгодно. Нецілісні цікаві тільки тим, хто компенсує їх недоліки. Цілісність дозволить вам давати найбільше повернення на вклад будь-якої людини. Узагальнюючи: ви матимете змогу за одну посмішку віддати своїх десять, за один подарунок – задаровувати цілий день, а за одне гарне слово – засипати компліментами. Щирими. Безумовними. Від серця. Не через потребу, а через інше: ви маєте що давати і любите це робити. Але потрібно спершу пройти довгий і виснажливий шлях, аби стати безумовно щасливою і цілком самодостатньою особистістю. Інакше доведеться, як і іншим нещасним і нереалізованим людям, видавати не ресурс (бо у них цього немає), а лише кредит, і з нетерпінням чекати часу, коли можна буде вимагати його повернути.

Ідеальна людина − фрік, помилка природи, найжахливіший, який тільки може бути, партнер для тривалого співжиття. Адже така людина нічого не може запропонувати конкретно нам, бо все, що вона робить для нас, виконувала б і для будь-якої іншої людини. Коли чоловік відкриває дверцята авто перед дружиною, але робить так для кожної жінки, то це не є його перевагою в очах жінки. Коли жінка готує дуже смачні «зупки і пляцки», то це не те, що чоловік їй зараховуватиме, адже вона б смачно готувала для кого завгодно, бо не вміє по-іншому. Розширте коло прикладів і втрачайте свою ідеальність, якщо, звісно, вона у вас є!

літня пара порозуміння любов стратегія вибір розуміння

Звісна річ, можна внести ще певні коефіцієнти: коли людина не робила чогось і почала робити, – це один розрахунок, а якщо продовжує тривалий час, – коефіцієнт зменшується. З іншого боку, коли раніше до нас не застосовували якоїсь поведінки (наприклад, ніхто раніше не відкривав нам дверцята), а тепер проявляють її (з’явився хтось, хто відкриває, хай навіть ідеться про звичку тої іншої людини), на перших порах ми теж зараховуватимемо їй це, але з часом коефіцієнт меншатиме, особливо коли ми зрозуміємо: такою є звичка іншого, а не старання для нас. Краще старайтесь змінюватися заради одного коханої людини і бажано, щоб вам подібні трансформації подобалися, замість того, щоб намагатися стати ідеальним і підходити «для всіх».

Навчіться справлятись із собою і все налагодиться! Записуйтесь на курс “Емоції і відчуття, які заважають нам насолоджуватись життям і досягати більшого” та вчіться жити на повну!

Чесність як ключ

Не хочете мати конфліктів – більше обговорюйте і пояснюйте свою поведінку і менше думайте: щось є само собою зрозумілим. Повірте: немає у світі нічого такого, навіть якщо це найелементарніші речі, котрі були б однаково зрозумілими хоч яким завгодно двом людям! Чи то йдеться про правила запарювання чаю, чи де у хаті знаходиться викрутка, чи як лікувати застуду чи що сказати, коли комусь «важко на душі». Мені, наприклад, очевидно і само собою зрозуміло і «елементарно» і «ясно як божий день»: футболка, в якій я зараз одягнутий, куплена у Ашані, але переконаний: це далеко не так само зрозуміло вам. Я правий? Згадайте наведений приклад, коли наступного разу захочете козирнути перед кимсь самособоюзрозумілістю.

Не всі навколо Шерлоки Холмси, здебільшого ми Ватсони, яким треба пояснити, чому щось виглядає «елементарно», хоч насправді зовсім не очевидно.

Бунт

«Погана» поведінка людини, негативний настрій, дрібні прикрощі – це все прояв бунту. Кожен з нас бунтує проти несправедливості, як тільки вміє, кожна людина вибирає свій спосіб боротьби, якою б мирною на перший погляд не виглядала. Діти бунтують проти батьків – нібито ті вибрали «не таких» партнерів, працюють «не у такій» галузі, дружать із «не такими» людьми. Партнери у подружжі теж бунтують проти поведінки один одного. Деколи це бунт, як робота на випередження, деколи несвідомий акт помсти. І коли ми розуміємо ту чи іншу поведінку як прояв бунту, можемо трохи краще і трохи швидше виправити щось у власних діях.

Негарно одягнута жінка – це німий докір чоловікові за недостатнє звертання на неї уваги. Чоловік, який погано заробляє, − німий докір жінці за відсутність турботи про нього. Залишені крихти на столі чи не прибраний за собою посуд – вимога «долучайся до побуту!». Дитина, яка плаче, але на неї мама в присутності тата не звертає увагу, − це ультиматум: навчися сам заспокоювати і мене, і свою дитину. Будь-яке обурливе слово − акт помсти за минуле нерозуміння. Ніколи не стається так, щоби людина поводилася зле, але насправді їй виявлялося добре. Хоч інколи хтось своєю поведінкою бунтує не саме проти вас, а наприклад, проти свого батька чи матері, а ви є лише образом, моделлю, яка поруч. Зрозумієте бунт – отримаєте ще один ключик до правильної взаємодії з людиною.

Більше матеріалів на цю тему ви можете прочитати за цим посиланням у нашому блозі. Розвивайтесь з нами та будьте свідомо щасливими!

У жодному випадку нікому нічого не демонструйте і не робіть «спеціально». Спеціально не помити посуд, чи не попрасувати сорочку, або прийти пізніше, «аби хтось щось подумав», − це інфантильно і у цілому безглуздо. Якщо поруч вас просвітлена людина, то на неї це не вплине, якщо зацькована й емоційно виснажена, – потрактує як особисту образу і згодом відповість тим самим. Не примножуйте страждань одне одного! Не можна стати щасливим, самостверджуючись на слабших! А демонстрація − це завжди самоствердження.

Вплив спогадів

Переглядав один старий фільм, у якому жінка з щасливого подружжя втратила пам’ять і, кожного дня прокидаючись, мусила згадувати, що це за чоловік біля неї та й загалом, хто вона сама така, щоб потім знову забути після сну. Звісна річ, усе закінчилося хепі-ендом, і вони жили довго й щасливо. Але особисто мене зачепив спосіб, у який чоловік допомагав дружині відновити втрачену пам’ять. Він залишав біля її ліжка фотографії з найбільш емоційно забарвленими спільними моментами, готував кожного ранку улюблені страви і згадував найприємніші події й різні нюанси про її життя, а також кожного дня робив щось таке, аби включити її короткотермінову пам’ять і аби потім на основі тих коротких спогадів зі вчора вибудувати триваліші зв’язки між подіями – фактично робив «зарубки» на день прийдешній.

the-notebook-щоденники памяті фільм

«Щоденник пам’яті» (англ. The Notebook) — художній фільм 2004 року виробництва США, знятий у жанрі романтичної драми.

Фільм знятий за сюжетом однойменного роману Ніколаса Спаркса, який був опублікований у 1996 році і став бестселером у перший тиждень продажу.

Більшість із людей навколо сплять, вони бояться прокинутися, бо думають: реальність гірша за сон, хоч насправді вона завжди краща. Аби прокинутися – зрозуміти себе справжніх, бути щасливими біля тих людей, які поруч, вміти зацікавлювати себе всім, що відбувається навколо, потрібно ставити собі «зарубки» − кожного разу нагадувати, яке життя насправді, як було добре, коли ви прокинулись, які ви насправді добрі й щирі, ніжні й чесні, люблячі й толерантні. У своєму житті доведеться самим себе пробудити, витягнути «за волосся» з ілюзій і сну, залишати собі капсули часу і «зарубки» на згадку. Щоб врешті-решт відчути реальність такою як вона є.

 

Екзистенційна криза особистості

У 90% сімей є проблеми у взаєминах! І це нормально! Ми зазвичай не маємо кого запитати «А як у вас?» і «Що ви робите?». І тому помилково думаємо: ненормально щось лише у нас. Звісна річ, причини проблем, їх тривалість, глибина проблеми і способи вирішення у кожної сім’ї інші. Кожна родина перебуває на своєму етапі розвитку і, відповідно, й труднощі, з якими вона стикається, відрізняються, але загалом, якщо ви не потрапили у тих щасливих 10%, не сумуйте, адже з кожної проблеми є вихід. Головне, аби було ставлення один до одного: ми залишатимемося разом і з усім справимося!

Більшість проблем у взаєминах надумані, а претензії один до одного безпідставні. Перевірити, чи справді щось негаразд, чи ви просто собі щось надумали, доволі просто. Спитайте себе:

  • Чи ви реалізована особистість?
  • Чи вмієте бути щасливими незалежно від зовнішніх обставин?
  • Чи ви фінансово незалежні?
  • Чи вмієте самі формувати свій настрій?
  • Чи достатньо цілісна ви особистість?
  • Наскільки ви знайшли сенс свого життя?
  • Чи задоволенні самі собою?

Якщо бодай з приводу якогось питання у вас закрадаються значні сумніви або ви не маєте ствердної відповіді, то у вас не проблема у взаєминах, а екзистенційна криза особистості. І розбиратися потрібно з собою, бо саме там, усередині вас самих, криється основна причина негараздів, із якими потрібно справитися.

Роман Кушнір (уривок із книги «Жінка і чоловік. Частина 2»)