Спосіб мислення про гроші

Спосіб мислення про гроші

Важливо розглянути саме поняття пасток у способі мислення. Що ж таке взагалі отой «спосіб мислення»? І хоч, як завжди, ідеального варіанту, що б влаштовував всіх, ми, швидше за все, не знайдемо, що спосіб мислення – певний сформований конкретною людиною на поточний час причиново-наслідковий зв’язок, згідно з яким вона будує свою реальність.

Спосіб мислення і гроші: який взаємозв’язок?

1. Спосіб мислення – це величина динамічна, адже її можна зафіксувати тільки на поточний час, тобто завтра чи навіть через мить у людини все може змінитися.

І хай парадоксально, що ми переважно вважаємо його чимось негнучким, все ж такий підхід відкриває кожній людині шанс до змін.

2. Свій спосіб мислення до кінця може зрозуміти тільки сама людина, адже він неповторний і властивий лише їй, хай яким би банальним і неоригінальним видавався на перший погляд.

Ми, звісно, можемо намагатися досліджувати інших і, при мінімізації власних упереджень, найімовірніше, таки зможемо зрозуміти їхню модель, але спосіб мислення насамперед потрібно досліджувати для кращого розуміння себе.

3. Спосіб мислення – це передовсім сформований причиново-наслідковий взаємозв’язок, тобто відповідь на запитання: «Що потрібно робити, щоб отримати Щось?» і «Що не потрібно робити, щоб не отримати анти-Щось?».

Насправді якраз від наявних відповідей на ці питання та різноманітних похідних від них підпитань і формується якість життя людини.

Читайте ще “Гроші та фінансові моделі

4. Людина сама будує свою реальність, незалежно від жодних зовнішніх факторів!

Тож хай вас не дивує підхід, який ми розглянемо у наступному розділі, – про те, що саме засаднича модель людини, яка формується у дитячий період, зазнає впливу тільки завдяки зовнішнім факторам! Втім, щоб передчасно не заплутувати, просто напишу: реальність дорослої людини, незважаючи на те, якою вона є, і що про це думає сама людина, – це суто її вибір!

Отже, так трактуючи поняття «способу мислення», можемо визначати пастки мислення як якісь особливо хибні причиново-наслідкові взаємозв’язки, створені оточенням чи самою людиною заплутані стежки до заможності, коли людина чи то топчеться на одному місці, чи ходить по колу, чи щораз наступає на одні і ті самі граблі, чи на рівному місці знаходить собі перешкоди. Тобто, сама цього не усвідомлюючи веде танок життя зі страшним звіром на ймення Бідність, який, можливо, вдало замаскувався під нещасного кролика («я не вмію заробляти гроші»), офірного цапа («не розбагатів, бо все життя присвятив/ла чоловікові, дружині, дітям, батькам, ідеї, дельфінам» тощо), дивного кармічного привида («така моя доля і так мало бути») або приготував якусь іншу чупакабру-відмовку («то все моя лінь»; «не таке виховання»; «все через державу, у якій ми живемо» та ін.).

Люди, які не хочуть самовдосконалюватись, вигадують відмовки на всі смаки, лиш би нічого не змінювати і виправдати власну безвідповідальну бездіяльність і тому рахують малі гроші.

Спосіб мислення і гроші

Рекомендуємо книгу “Правила мислення. Персональна інструкція на шляху до кмітливості, мудрості й щастя

Пастки мислення та наші гроші

Важко сказати, які причиново-наслідкові взаємозв’язки є правильними, бо для кожного вони свої, втім, дві дуже хиткі ознаки «правильності» таки задам:

По-перше, людина включає у сферу відповідальності все своє життя:

  • моя робота/сім ̓я не просто така, як є – а тому, що я її такою зробив;
  • кохана людина/діти/співробітники не випадково такі, а я долучився до того, що вони стали саме такі; у дрібницях: запізнююсь на зустріч чи не встиг щось виконати – не через водія таксі, або погоду чи прем’єра, ким би він не був – а такими є мої власні пріоритети.

По-друге, людині «легко» зі своїми взаємозв’язками, тобто вона навіть щодо першого пункту відчуває відповідальність, не провину, та й загалом живеться їй невимушено й просто:

  • цілі, мрії і задуми швидко втілюються, плани збігаються з реальністю, здоров’я у такої людини міцне, з навколишніми вдається вибудувати гармонійну систему, кількість дрібних побутових непорозумінь зводиться до мінімуму.

Якщо обидва ці пункти є у щоденному житті людини, то це якраз і ознака того, що людина йде «своїм шляхом», без простоїв і зайвих заплутаних стежок. І хай при такому підході об’єктивно оцінити себе може лише людина зсередини, а ззовні ми можемо судити тільки про окремі прояви соціального успіху, все-таки, якщо вже привчитися, то задоволену і багату людину з часом можна легко пізнати за манерою спілкування, витримкою і способами самореалізації, тобто загалом володінням собою.

Пастки мислення та наші гроші

Запрошуємо на курс “Фінансова незалежність – реальність для кожного!

Хай чим така людина займається і скільки грошей у гаманці має, вона з гідністю носитиме статус «вінця творіння». Можливо, все звучить занадто гарно, і в реальності ми не так часто зустрічаємося з такими людьми – цілком погоджусь, втім, те, що вони таки є, наштовхує на думку, що саме до такого і варто рівнятися.

Якщо «неправильні» причиново-наслідкові взаємозв’язки – це перша пастка, то другою, не менш небезпечною, а подекуди й гострішою, будуть протиставлення, тобто у своєму русі до зовнішнього щастя людина водночас витискає і акселератор швидкості, і гальма. Уявіть собі, який звук видає автомобіль, і як він у таких умовах їздить магістраллю Життя! Наведу приклад: у своїх фразах людина постійно говорить про заощадливість (щось на кшталт: «копійка гривню береже» і «що треба економити», та й взагалі «не в грошах щастя»), але інколи заощадливість несподівано переростає у марнотратство («ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі», а скупий виявляється «платить двічі» і щастя вже тепер не в грошах, а в «їхній кількості» – під маскою милого зайчика шкіриться ненаситний вовчисько).

Людина, яка для себе визначила гроші як цінність, – точно їх матиме, хоч невідомо ще, чи зробить це її кращою і щасливішою. А людина, яка постійно вагається, якій і «хочеться, і колеться», котра, наче данський принц, бездіяльна у вічних роздумах «бути чи не бути?», –рухається зі швидкістю «крок вперед – два назад». Фактично, їй, щоб досягти рівноваги і заспокоїтись, потрібно відкинути якусь частину протиставлення (відпустити одну з педалей – неважливо, чи то швидкості, чи гальм).

Спостерігайте за нами у таких соцмережах: Тік Ток, Інстаграм, Фейсбук.

Роман Кушнір (уривок із книги Спосіб мислення, як багатство)

Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути ТОП відео Гроші та Психологію:

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn