Моделі мислення про гроші

Моделі мислення про гроші

Нижче представлені приклади моделей реальних людей із короткими коментарями до їх протиставлень, для зручності фрази умовно поділено на групи

Важливість грошей

  • Не в грошах щастя – Гроші – це свобода;

За моїми спостереженнями, часто стосується дівчат. Свобода протиставляється щастю. І справді, коли така дівчина виходить заміж, вона втрачає частину своєї свободи, проте отримує шматочок щастя.

Така людина часто має «пунктик» на грошах – вона їх то зневажає, то, навпаки, переоцінює. А лицемірство з самим собою завжди обходиться найдорожче.

  • Багато грошей не буває – Щастя не в грошах, а в їх кількості;

Людина не вдовольниться просто наявністю грошей: їй подавай їх багато! Але оскільки для неї оте «багато» – річ геть безмірна, то й заповнюють гроші всі її думки, відволікаючи від життя «тут і зараз».

  • Гроші не пахнуть – Тільки чесно зароблені гроші приносять задоволення;

З одного боку, такій людині хочеться заробляти на всьому, з іншого боку – завжди, наче запобіжник, спрацьовують внутрішні моральні засади у вигляді «чесності». Якщо це насправді чесність, то нічого в тому поганого не буде, а якщо це завуальоване боягузтво чи неопрацьоване упередження?

  • В кишені вітер свище – Гроші самі до рук липнуть;

І наче липнуть, але коли не глянь в кишеню, а все порожньо. Така собі людина-нафтопровід – через неї протікає багатство, але нічого надовго не затримується.

Читайте ще “Фрази про гроші

Купівля

  • Все у світі має свою ціну – За гроші щастя не купиш;

Людина звикла оцінювати і планувати, до того ж рано чи пізно це вийде з компетенції суто фінансових питань і перейде у сферу особистих взаємин. І тут доведеться вже шукати нові механізми, бо старі даватимуть збій.

  • Гроші – це не головне у житті – Як заплатиш, так і поїдеш;

Як же хочеться, щоб не було тих ненависних грошей, але ж хочеться і «їхати добре», тож знову й знову доводиться їх десь здобувати.

  • Хто платить, той замовляє музику – Гроші – не головне;

Не все можна купити за гроші.

  • Хто платить – замовляє музику;

Природне бажання «замовляти музику» наштовхується на внутрішнє неприйняття грошей як цінності.

  • Купити кота в мішку – Торгівля – двигун прогресу;

Людина торгівлі. Продавець, який все купує, і покупець, який тільки продає. Той, хто купуватиме непотрібне, щоб продавати потрібне (Б. Франклін) і куплятиме непотрібне, щоб потім продати цей непотріб (кіт Матроскін).

Важливість грошей

Рекомендуємо книгу Любомира Остапова “Любов та бюджет. Домашні фінанси для сімейних пар на шляху до фінансової свободи

  • Обміняти шило на мило – Хто не ризикує, той не п’є шампанського;

Фольклорна концепція обміну разом із сучаснішим ставленням до азартності дає гримучу суміш безглуздості дії заради дії, при якій основне – це процес, незважаючи на постійний нульовий результат.

Економність

  • Копійка гривню береже – Скупий платить двічі;

Розривання між можливістю заощадити і неприйняттям скупості змушуватиме людину перебувати у стані постійної тривоги та тривалого вибору, навіть якщо це стосуватиметься дрібниць.

  • Ми не настільки багаті, щоб купляти дешеві речі – Багатий не той, хто багато має, а той, хто вміє на всьому економити;

Акцентування на споживанні. Бідність спричинена за- ощаджуванням заради заощаджування. Накопичення мізерності спостерігатиметься на тлі необґрунтованих покупок, дорогих (не обов’язково якісних і потрібних) речей.

  • Жити на широку ногу – Краще носити старі речі, ніж робити нові борги;

Незадоволене бажання «мати» у повсякденному житті стримуватиметься чимось, що замаскується під логічність і зваженість. Тривожність пробиратиметься назовні через погіршення самопочуття та проблеми зі здоров’ям.

  • Копійка гривню береже – Хто більше економить, той менше отримує;

Користуючись мовою шахових комбінацій – це ще одна економно-марнотратна «вилка». При якій туди гаряче (економити), а сюди боляче (менше отримувати).

  • Копійка до копійки – Економити – це в себе красти;

Класичний приклад, коли людина потрапляє з-під ринви на дощ. Цілком можливо, що родинна модель одного з батьків закликала до економії, а іншого – до негайних і максимальних витрат.

Примноження

  • Щастя не в грошах, а в їх кількості – Із ростом багатства ростуть і турботи;

Наголос на кількості грошей в обох фразах видає людину,яка постійно думає про примноження. І все було б добре, якби не штучно створений внутрішній блок про збільшення турбот.

Хочеться більше, а завжди виходить менше. Людина думає про примноження, але через власні переконання має порожні кишені.

  • Щастя не у грошах, а у великих грошах – Тихіше їдеш – далі будеш;

Бажання прискоритись у напрямку «великих грошей» натикається на внутрішні сумніви щодо доцільності. Так людина може і «довго запрягати», і «довго їхати».

  • Не бійся великих витрат, а малих доходів – Страшно мати великі гроші (великі гроші великі проблеми).

Хочеться мати великі доходи, однак відсутність внутрішнього дозволу до них постійно викликає дискомфорт і надмірний страх, який перешкоджатиме діяльності, спрямованій на досягнення.

Зв’язки

  • Бідний багатому не товариш – Ситий голодного не розуміє;

Бажання потрапити у товариство багатих постійно натикатиметься на непорозуміння з їх сторони та власне невміння знайти спільні можливості. І, як і кожне нереалізоване бажання, формуватиме внутрішній дискомфорт.

  • Бідний багатому не товариш – Багаті товаришують із багатими;

Виникає замкнуте коло, при якому людина сама собі закриває доступ до середовища багатих, у яке підсвідомо намагається потрапити.

  • З ким поведешся, того й наберешся – Справжній друг у біді за двох;

Переоцінювання впливу середовища відбувається на тлі перебірливості кола власного спілкування. Для аналізу проблематики потрібно знати інші складові моделі.

  • Багато заробляти можна, тільки маючи зв’язки – Багатий – бідному не товариш;

Закривання власної дороги до грошей відбувається через сортування людей на багатих і бідних. Розірвання кола можливе через прирівнювання цінностей чи, наприклад, вмінь «бідних» і «багатих».

  • Не май сто гривень, а май сто друзів – Є гроші – є друзі, немає грошей – немає друзів;

Відбувається (відбулося) переоцінювання значення самого поняття «дружба», під чим цілком може бути прихована не самодостатність людини, а відсутність бажаної кількості грошей.

купити за гроші

Запрошуємо на курс “Стартап на мільйон: як запустити свою справу без зайвих помилок і втрат?

Здоров’я

  • У багатих здоров’я краще – Гроші за здоров’я не купиш;

Оскільки людина згадує саме поняття «здоров’я», то можна стверджувати, що саме воно займає чільне місце в її пантеоні потреб. Протиставлення по лінії «гроші – здоров’я» може свідчити, що людина накопичуватиме, а потім витрачатиме гроші саме на псування, а потім на відновлення свого здоров’я.

  • Хто рано встає, тому Бог дає – Добре їсти, довго спати, Бог здоров’я мусить дати;

Важко зрозуміти модель людини, якій Хтось Щось мусить просто так дати, навіть якщо йдеться про Бога і здоров’я. А все ж, людина може так дбати про себе, що аж нічого для цього не робити.

Праця

  • Під лежачий камінь вода не тече – Робота – не вовк, до лісу не втече;

Треба от робити, але, може, не сьогодні? Риторичне питання людини самій собі. Постійний сумнів – варто чи ні – забирає сили, енергію і, що найважливіше, час.

  • Тільки для працелюбних створені блага – Хто багато працює – не має часу заробляти гроші;

Така людина може дуже багато працювати, але при цьому бути бідною. Її шлях до багатства надійно перекреслює її ж працелюбство, яке, радше, геть нічого спільного з ефективністю не має.

  • Заробити можна тільки важкою працею – Важкою працею багато не заробиш;

Акцент на «важкості» може видавати боротьбу давніших селянських родинних моделей із сучаснішими міськими. Тобто, звикнувши важко працювати на полі і переїхавши до міста, для внуків модель постійного «гарування» видається непридатною.

  • Як дбаєш, так і маєш – Робота – не вовк, до лісу не втече;

Скидається на боротьбу власницької моделі селянина- одноосібника з моделлю найманого працівника-колгоспника, коли немає сенсу зайвий раз перепрацьовувати, коли ти працюєш не на себе, водночас, якщо «не дбає», то те, над чим людина працює, ніколи не стане її.

  • Що посієш – те й пожнеш – Від роботи коні дохнуть;

Продовжує селянську тематику, яка надійно закріпилась у ментальності. Постійне протиборство бажань «сіяти» і «байдикувати», окрім внутрішньої незадоволеності, у людини нічого більше не викликає.

  • Хто дбає, той має – Хто багато заробляє, той багато витрачає;

Фінансові проблеми людини зумовлені її ж достатком, постійне бажання мати більше при загалом непоганій ефективності запускає у людині невпинний механізм наживи, який нейтралізує вміння насолоджуватись тим, що маєш.

  • Не сиди на печі, будеш їсти калачі – Дурень думкою багатіє;

І знову: «треба щось робити, але краще ще трошки подумаю, щоб зробити це ще краще». Перфекціонізм у думках – це навіть ще гірше, аніж перфекціонізм у побутових діях, бо в другому випадку хоч щось та й зробиться.

  • Зробив діло, гуляй сміло – Сім разів відмір, раз відріж;

Величезна лавина невирішених питань часто переслідуватиме таку людину, адже вона, змушуючи себе «сім разів відміряти», паралельно мучитиме себе бажанням закінчити все якнайшвидше.

Спостерігайте за нами у таких соцмережах: Тік Ток, Інстаграм, Фейсбук.

Роман Кушнір (уривок із книги Спосіб мислення, як багатство)

Як бонус до нашої статті пропонуємо переглянути ТОП відео Гроші та Цілі:

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn