Діти після 12 років

підліток

Криза – це звичний період у житті людини, який означає: попередні підходи припиняють працювати і минулі очікування вже не справджуються. До криз у взаєминах варто ставитися як до норми – так само, як до грози весною.

Як перерости підлітковий період

Чим кращі були взаємини з батьками, тим простіше мине підлітковий період.

Підлітки не обов’язково є складними – це трапляється лише у складних батьків, які не хочуть змінюватися разом із дітьми, застрягли у пісочниці і ставляться до своїх мужніючих синів і жіночніших доньок, як до безпорадних малюків, що тільки і потребують батьківських порад.

Найкращий спосіб перерости підлітковий період – це рости разом із дитиною, і якщо надійну основу для виховання себе біля своїх чад було закладено у ранньому дитинстві, то особливих проблем не виникне.

Вас може зацікавити наш курс «10 навичок майстерності підлітка необхідних нащодень!»

Важливу роль у проходженні підліткового періоду відіграють цікаві заняття. Фактично у процесі змужніння в дитини вивільняється чимало часу на усвідомлення себе і на вибір діяльності. Якщо його не заповнити корисностями – спортом, читанням, творчістю, навчанням, спільними подорожами, – то він автоматично заповниться деструктивними діями – непомірним сидінням у соціальних мережах, поїданням чипсів, спілкуванням у «поганих» компаніях.

Фактично у дитини зароджується усвідомлення «Я є» і оте я, котре прагне себе проявити у будь-чому. Тож, якщо батьки не заохотять заздалегідь спрямовувати своє я на створювальну діяльність, то дитина захопиться руйнівною.

– Як відірвати дітей від комп’ютера?
– Власним прикладом: самі не сідайте за нього у вільний час, а знаходьте цікаве спільне заняття.

Щоб дитина могла відмовитися від таких «ментальних смаколиків», як комп’ютерні забавки, Інтернет чи телевізор, мало просто відключити їх чи заборонити – потрібно знайти альтернативу, тобто таке проведення часу, яке було б цікавим підлітку.

І справа не у тому, чи існують подібні «цікаві» заняття, а у тому, чи батьки вміють зацікавлювати самі себе глибинними й інтелектуальними розвагами. Бо у дітей врешті-решт буде таке саме дозвілля, як і у їх батьків.

Якщо помічаєте обман, то не шукайте причин у самій дитині – отже, середовище сприяє брехні, а тому заковику варто шукати у стосунках між батьками або між батьками та вже з їх батьками. Дії дитини – це лише наслідок: «копайте» глиб-
ше.

Перегляньте наш відео-ролик про мотивацію дітей:

Діти після 16-ти

Щоб до 16-річної дитини виробити ставлення, як до дорослої, потрібно тренувати відчуття рівності ще з пелюшок. Натомість багато хто намагається виструнчувати своїх чад тоді, коли поїзд уже давно поїхав. Пізно рівняти дерево, крона якого вже сформувалася. Звісно, можна обрубувати гілки, однак це може призвести до всихання.

Тож, набагато краще прийняти все так, як є, і просто по можливості давати добрива і не заступати сонця. Навіть не намагайтеся директивно впливати на своїх дітей після досягнення ними 16-18-річного віку – вони вже повноцінні сформовані особистості, яким можна допомогти, тільки коли вас про це проситимуть.

Не псуйте ніколи життя, краще займіться собою: у вас є цілі у житті? Ви всього досягли, чого прагнули? Ви задоволені стосунками з близькими? От питання, над якими варто працювати.

І ніколи не пізно почати по-дорослому ставитися до своїх дітей.

Зустрінемося на курсі «Як виховати успішну і щасливу дитину?»

Одна слухачка курсів сказала: навіть якби мої батьки почали дотримуватися засвоєного тут, коли нам було по двадцять років, все одно життя б спростилося. Тож, прийміть своїх дітей такими, якими ті є, і припиніть бажати їх змінювати. Вони вже не належать вам. Ваша місія скінчилася.

Подякуйте дітям за все те, що вони зробили для вас, за ті шанси попрацювати над собою, які вони вам дали, за ті вміння, які у вас виплекали, за ті відчуття і почуття, які вони викликали, і відпустіть у вільне плавання в доросле життя, не вказуючи, що і як правильно робити, доки вас не питатимуть.

Не сприймаючи дітей як дорослих, батьки псують життя і собі, і їм. Мені доводилося бачити, коли старенькі батьки ставилися до своїх дорослих і вже одружених дітей, як до маленьких, і цим демонстрували лише власну інфантильність і слабкість, неможливість реалізувати себе поза успіхом когось, не створюючи власних сенсів, а використовуючи їх замінники – життя своєї дитини.

Я аж ніяк не пишу тут про розірвання будь-якого зв’язку – це було б цілком неприродно. Відчуття батьківського дому – місця, з яким пов’язані такі насичені дитячі спогади, де тебе раді бачити і куди ти завжди можеш повернутися, – необхідне людині будь-якого віку. Причому дім – це не просто адреса чи конкретне місце на мапі, а кімнатка у душі людини, ставлення до тих, із ким провів ранню частину свого життя. Однак лише тоді, коли батьки зможуть ментально відпустити дитину, вона почне досягати більшого.

дорослі діти

Коротка інструкція з виховання

1. Більше спілкуйтеся зі своїми дітьми.
2. Більше пояснюйте і запитуйте.
3. Більше залучайте до прийняття рішень.
4. Ніколи не робіть нічого насильно.
5. Не кажіть, чого не робити, – акцентуйте на тому, що робити варто.
6. Щоб 1 раз заборонити, перед тим треба 9 раз дозволити.
7. Не переконуйте – домовляйтеся.
8. Наберіться терпіння як до дитини, так і до себе.

І пам’ятайте: для якісного виховного процесу потрібен час. Поспіх – найгірший порадник.

Найкоротша інструкція з виховання

1. Більше спілкуйтеся.
2. Домовляйтеся на засадах рівності.
3. Більше проводьте часу в стані «тут і зараз».

Уривок із книги Романа Кушніра «Як виховати успішну і щасливу дитину?»

Читайте також наші попередні статті за віковою ієрархією:

«Взаємодія з дитиною до 5 років»;

«Особливості взаємин дітей і дорослих».

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn