3 засади взаємин із дітьми

Завжди будуйте взаємини з дитиною на трьох засадах: РІВНОСТІ, ЧЕСНОСТІ і ПРИЙНЯТТЯ. Тоді вам буде цікавіше зі своїми дітьми, аніж з телевізором чи у соціальних мережах, бо побачите себе без усіх соціальних нашарувань, такими, якими ви є насправді.

Рівність. Це таке ставлення до дитини, при якому її цілі, емоції і бажання є рівні за важливістю з вашими. Якщо мама вважає, що іграшки поскладані неправильно, то і дитина має право на думку, що мамин порядок – неправильний. Це не означає, що не варто прибирати ті іграшки, а спонукає насамперед розуміти, що ваше «треба» є таким самим важливим, як і «треба» вашої дитини. Зазвичай рівність порушують у всьому – так діти виростають зацькованими і з постійним відчуттям гіршості.

З дітьми треба спілкуватися не на рівних, а саме як із рівними. Не говорити, а якраз спілкуватися. Будь-яке бажання переконати когось слабшого у власній правоті лише показує наші комплекси і слабкість. Будьте сильними – домовляйтесь!

Женіть від себе думку, що маля цього не зрозуміє! Це безглуздя, яке обмежує наші взаємини. Дитина все сприймає на іншому – емоційному рівні – і на ньому вона відчуває (розуміє) все!

Діти не слухають вас, коли ви не слухаєте їх. Вони реагуватимуть на вас так само швидко, як ви реагуватимете на них. Тільки-но почнете нехтувати ними, вони одразу
почнуть нехтувати вами.

Мало хто з батьків сприймає дітей як повноцінних членів сім`ї. Для більшості – це щось середнє між диваном (бо з ними і так нема про що поговорити) і котом (бо їх теж треба годувати і можна іноді почухати за вушком або погладити).

Це не залежить ані від статків людини, ані від її освіти. В інженера діти можуть бути такі ж занедбані, як і у шахтаря, чи, навпаки, у продавця такі самі доглянуті, як у банкіра.

Чесність. Те, що можна батькам, можна і дитині. Якщо дитині не можна їсти шоколаду, то його не можна їсти нікому, якщо не можна дивитися мультики, то і дорослим не можна дивитись телевізор, якщо дитина провинилась і має стати у куток, то батько, який підвищив на неї голос, теж має стати у куток. Якщо порушити принцип чесності, дитина буде жити у несправедливому світі. Її постійно обділятимуть і обманюватимуть. Вам приємна така участь своєї дитини?

Ніколи не обманюйте своїх дітей! Сказали, що віддасте якусь забавку – значить, віддавайте! Сказали, що підете у крамницю – то ідіть. Сказали, що повернетесь за годину – не ідіть на півдня. З дрібної несправедливості народжується велика зневага. Якщо за погану поведінку хочете ставити своїх дітей у куток, то будьте готові самі там стояти, коли підвищуватимете голос, сваритиметесь, нестерпно поводитиметесь, не слухатимете інших, проявлятимете незадоволення. Готові?

У взаєминах з дитиною все має бути чесно. Правила однакові для всіх – інакше вони не діятимуть.

Прийняття. Ніщо так не відкриває людину, як довіра і ставлення «я сприймаю тебе таким, як ти є». Дитина вам нічого не винна. Вона не зобов’язана бути ані чемною, ані скандальною, відповідати вашим очікуванням, досягати ваших нереалізованих цілей і бути зручною вам. Сприймайте свою дитину як особистість, яка прийшла у цей світ завдяки вам, та не для того, щоб обслуговувати ваші інтереси.

Не виховуйте дітей, які вигідні вам, дайте їм можливість стати собою.

Автор: Роман Кушнір (“Як виховати щасливу та успішну дитину?”)