Війна і мир у бізнесі

війна і мир у бізнесі

У кожній грі треба знати правила. Згідно з цими правилами кожна гра справедлива. Але також варто ще знати і правила зміни правил! У бізнесі, як і у житті, є час війни і час миру. Компанія повинна визначитись, у якому часі вона живе. Тому що правила гри, а отже і доцільні стратегії, в обох випадках кардинально відрізняються. Надто часто компанії, перебуваючи у стані війни, поводяться, як у мирний час, або навпаки – «воюють» надто довго, хоча уже навколо час цілком мирний.

Що таке час війни?

Це час загрози існуванню компанії. Тобто коли зовнішні чи внутрішні фактори ставлять під питання не лише подальше процвітання компанії, але взагалі її перебування на ринку. Що може бути такими факторами? Насправді будь-що, починаючи від законопроєкту, який забороняє ту чи іншу діяльність, і завершуючи втратою ключового працівника у маленькій компанії з трьох людей. Ще це може бути:
• Різка зміна валютного курсу.
• Прихід на ринок сильного міжнародного конкурента.
• Структурні зміни на ринку чи в ніші.
• Нова технологія, що витіснила ту, яку ми застосовуємо.
• Зміни законодавчого регулювання ринку.
• Бойові дії на території ведення бізнесу.
• Комп’ютерний вірус.
• Ключовий працівник, який стає конкурентом.
• Недооцінка ризику по великому замовленню.
• Грубі бухгалтерські помилки.
• Фінансова модель, яка генерує збитки.
• Відсутність грошей на підприємстві.
• Форс-мажорна ситуація, включно із прибуттям інопланетян (все можливо).

Поводитися правильно під час спілкування вам допоможе онлайн-курс «Конфліктувати не можна вирішити безконфліктно»

Уточню, що жодна із цих змін не є сама собою ознакою війни, якась компанія навіть не помітить її, тобто «стан війни» рідко коли є глобальний, структурно зачіпаючи усі підприємства галузі. Зазвичай війна локальна, тобто стосується конкретного підприємства.

Повернімось до аналогії із природою. Звісно, може бути вид комашок, кліматичних катаклізмів чи інших факторів, які загрожують цілому виду дерев у певній екосистемі, але загалом, ймовірно, є конкретна загроза якомусь конкретному дереву від того чи іншого фермера/струмка/мурашника, з якою це дерево мусить справитись, щоб вижити.

Усе про бізнес читайте у нашому Телеграм-каналі.

У стані війни рішення повинні бути ухвалені швидко і часто одноосібно, виконуватись безумовно і відповідно до загальної стратегії. Всі можливі ризики слід передбачити, всі можливі паски затягнути, а всі можливі «хотілки» відкласти до кращих часів. Найважливіше – це визнати «стан війни» і, як наслідок, повністю змінити триб життя.

Часто компанії, особливо ті, що тривалий час на ринку, поводяться так, наче все минеться, – продовжують святкувати і веселитися, бавляться в аристократів, дозволяючи собі зайві розкоші і витрати часу та грошей, поки їх бізнес-корабель повільно йде на дно. У стані війни керівником має бути «кризовий менеджер», людина, готова до рішучих непопулярних дій. Зауважте, що поняття стану війни доречне не тільки для бізнесу, але і для держави, ринку, сім’ї чи навіть особистості. І можливо, комусь аналогії і досвід у цих царинах допоможуть вибрати кращу стратегію для дій.

час війни час миру

Що таке час миру?

Це час, коли нічого у видимій перспективі не загрожує діяльності компанії. Тобто коли можна планувати грошові надходження і видатки, економічна модель працює на належному рівні, ризики перестраховані, колектив достатньо згуртований, є чіткі цілі і більш-менш зрозуміло, як їх досягати, розширення відбувається згідно з визначеною стратегією. Це не «рай», це більш-менш спокійний час зі своїм фоновим рівнем внутрішньої боротьби, сезонності продажів і непередбачуваними факторами. Фоновий рівень боротьби у часі миру для однієї компанії може бути екстремальним рівнем війни для іншої.

Найважливіше – це не створити навколо себе «постійний мир» – він неможливий ані у природі, ані у світі бізнесу, яким керують постійні зміни. Найважливіше – це передбачити, коли буде наступна «війна» і планово підготуватись до неї. А також зрозуміти, коли зробити «перепочинок» для команди та пожити трохи у стані миру. Надто тривала війна виснажує ресурси компанії, затягнутий мир розслабляє колектив і робить його неконкурентоспроможним.

Війна чи мир?

Саме компанії, які вміють вдало переключатись між станами війни і миру, показують довготермінові зростаючі результати. Бізнесам слід навчитись ініціювати «війну за розширення». Як знати, що вам варто починати війну, тобто захоплювати нові ринки/ніші/компанії? Порахувати наявні ресурси.

Отже, які є чотири основні ресурси:

1. Час – іноді час грає на нас, іноді проти нас, іноді за нас. Деколи просто треба «протриматись», і прийде підмога з інвестицією, ідеєю чи потрібною людиною. А іноді треба діяти дуже оперативно, тобто ініціювати активність самим, бо «відсиджування» жодної користі не принесе.

2. Гроші – чи є накопичений достатній фінансовий запас на ведення бойових дій? Чи є ті, хто готовий буде долучитись до нашої капіталізації, коли це буде потрібно? Чи маємо можливість фінансуватись дешевше, аніж той, кому ми протистоїмо?

3. Люди – наскільки лояльний ваш колектив? Чи це просто найманці, чи «ідейні», готові стояти до кінця? Наскільки швидко ви можете залучати нові людські ресурси і чи маєте що запропонувати, щоб їх втримувати?

4. Технології – наскільки ваш бізнес пописаний, системний? Наскільки технології виробництва, логістики, комунікації, організації сучасні? Наскільки швидко працюють інформаційні канали?

Для кращого розуміння часу війни і миру у вашому бізнесі доєднуйтеся до Бізнес-клубу SPE.

Якщо у вас є всі чотири ресурси – не гайтесь вести війну за розширення ринку. Якщо є тільки три – треба вести локальні конфлікти за нову нішу. При двох ресурсах витримуйте перемир’я і тягніть час. Один ресурс свідчить про необхідність санації підприємства і глибинної реструктуризації. Немає ресурсів – час ліквідувати компанію і виходити з гри.

Перегляньте відео-ролик про бізнесові війну та мир з нашого Ютуб-каналу:

На завершення. Є просте картярське правило: коли сідаєш грати, то маєш домовитись про ставки, правила гри і час завершення. Те саме стосується і часу війни та миру. Домовтесь зі своїм колективом, доки воюватимете, а коли житимете мирно.

Коли у моїй організації був час війни, я постійно говорив про «стадію війни» своєму колективу. Уточнюючи, що треба зробити, щоб настали мирні часи, і коли ми зможемо перепочити. У бізнесовій «війні» немає нічого поганого, важливо лише, щоб дії керівника були актуальні фактичному стану компанії, тоді «війна за розширення» є бажаною і мплановою. Також варто пам’ятати фундаментальний еволюційний принцип, що спільне гніздо і його захист є першим кроком на шляху до соціальності виду, тобто ваш колектив може стати ще більше згуртованим. Однак важливо час від часу давати усім перепочити.

І ще одне: минулі успіхи у воєнній стратегії насправді не дають жодних переваг під час майбутніх викликів, тож і у бізнесі не варто заспокоюватись, якщо минулі війни виявились вдалими для вас. Все, як у еволюційній теорії: адаптації, які давали перевагу у минулому, не обов’язково забезпечуватимуть таку перевагу щодо майбутнього. Будьте пильні!

Уривок з книги Романа Кушніра «Б-Бізнес».

Читайте також попередні бізнес-статті:
«Стратегія зростання бізнес-кола»;
«Бізнес-архітектура»;
«Робота з бізнес-ідеями».

Поділитися на facebook
Facebook
Поділитися на twitter
Twitter
Поділитися на linkedin
LinkedIn