Що таке бюрократизм?

По своїй суті, – це побудова певної адміністративної системи базованої на утворенні ієрархії підпорядкування, поділі прав, обов’язків та відповідальності. Проте бюрократизм в Україні має свою альтернативну модель. І для пересічного українця це слово характеризується тяганиною, зволіканням, канцелярією, зневажливим ставленням до суті його справи під виглядом додержання формальності.

Більшість бізнесів мають “хвороби”, які, на перший погляд, не типові для них. А більше схожі на “віруси” в адміністративних структурах. І на жаль, це не індивідуальна проблема окремої компанії, а епідемія, що знищує бізнеси з середини на різних стадіях їх розвитку.

І це “хвороба” – внутрішній бюрократизм!

“Бюрократ” у нашому бізнесі – це не чиновник, державник, податківець чи політик. Це наш працівник. Часто цим бюрократом є ми самі – керівники та власники бізнесу.

А чому ми ними стаємо або пропагуємо бюрократичні цінності в колективі?

Тому що це незмінний процес переходу до системних бізнесів. Так, якщо ви хочете побудувати систему – наткнетесь на створення внутрішніх “бюрократів” у ваших компаніях. Так, якщо ви хочете розвинути бізнес, пройти життєвий цикл компанії від створення до стабільного росту або піку, побудувати великий та ефективний колектив –  наткнетесь на створення внутрішніх “бюрократів” у ваших компаніях.

Звісно, будучи на етапі зростання (коли в колективі 5-12 працівників), важко уявити прояви бюрократизму. Проте тільки зникнуть прямі лінійні зв’язки в організаційній структурі, появляться “чисті” керівники відділів, бракуватиме індивідуальної ефективності окремому виконавцю, кількість завдань не пов’язаних з КРІ зростатиме – з’явиться “бюрократизм” в усій своїй красі.

Тому, які прояви “бюрократизму” в компанії?

  • не впроваджують нові ідеї при їх достатній кількості, навіть після етапу оцінки, аналізу та доцільності
  • відсутність росту компанії через падіння основних показників її діяльності
  • відсутність чітких посадових інструкцій кожної окремої посади
  • наявність різних посад, що відповідають за одні завдання
  • наявність завдань при відсутності КРІ працівника і як наслідок небажання виконання цих завдань
  • побудова “псевдосистемності”: кожен працівник/керівник/відділ/власник має свою “унікальну” систему роботи компанії
  • відсутність взаємодії між нижніми ланками різних відділів (все проходить через керівників)
  • рішення в компанії приймаються більше ніж в 2 кроки
  • великий розрив в оплаті праці між однотипними посадами (в 2-3 рази), або між керівником та підлеглими (понад 10 разів).

Знаючи можливі прояви “бюрократизму” ми можемо діяти на випередження, або знаходити тих кого ми  виховали “бюрократом”.

Та як впізнати бюрократа у вашій компанії?

  • “Не можу тобі нічим допомогти”, “Я цим вже не займаюсь, але якщо мені накаже мій керівник, то я це зроблю”. Проблема в посадових інструкціях, завданнях, КРІ
  • “Щоб зробити це, мені потрібне письмове погодження від директора” – якщо це універсальна відповідь на всі доручення. Без сумніву, що є завдання не в компетенції цього працівника. Але якщо компетенцій у працівника на “0”, то “бюрократії” – на всі “100”.
  • “Я зможу це зробити через 10 днів, бо в мене завал поточних завдань”. Звісно можна захоплюватись такою розпланованістю персоналу. Проте поняття пріоритетності не варто відкидати. Деколи виконане завдання втрачає свою актуальність, хоча зроблене вчасно по індивідуальній системі планування працівника. Керівнику потрібно вказувати пріоритетність та терміновість кожного завдання.
  • “Мені за це не платять”. Геніальна відповідь працівника, для якого не створили переліку завдань, КРІ та  не “прив’язали” їх до заробітної плати! Врахуйте, що усі (УСІ) завдання в компанії має хтось виконувати та отримувати за це винагороду.
  • “Я не буду цього робити без письмового звернення”. Чистий прояв “бюрократизму” з державного апарату. Не буду заперечувати, що формат роботи з “доповідними записками”, “заявами”, “клопотаннями”, “зверненнями” до керівника ланки, структурного підрозділу, філіалу, директора чи власника – можливий. Та дайте відповідь: яка ціль писанини? Якщо відтягнути рішення; встановити відповідального, а часто крайнього; відмовити у рішенні та не образити підлеглого/клієнта… Якщо рішення, які подані в письмовій формі погоджуються більше ніж двома людьми, переделеговуються більше ніж на дві ланки, затягуються в термінах більше ніж на два дні, то це “бюрократизм” у бізнесі.

Бюрократизм у бізнесі – це не погано. Це лише одна з форм адміністрування робочих процесів. Він також передбачає побудову систем та спрямований на досягнення результату, базується на розподілі обов’язків, побудові тісних структурних зв’язків. Проте інструмент – не може бути ціллю. Інструмент досягнення цілей може втрачати актуальність або ставати актуальним.

Тому існує система перетворення “внутрішнього бюрократа” у ефективного управлінця. Про це детальніше ви дізнаєтесь в одній з наступних статей!

А поки відмовляйтесь від генерування “бюрократів”, коли вони руйнують систему з середини, та генеруйте їх, коли вам це потрібно для досягнення цілей.

Успіхів вам у побудові бізнесу!

Автор: Ігор Фостяк

Поділіться з друзями:Share on Facebook0Share on Google+0Tweet about this on TwitterShare on VKShare on LinkedIn0Print this pageEmail this to someone